В Україні вкотре заговорили про економічне бронювання – можливість для будь-якого бізнесу надати відстрочку від мобілізації важливим працівникам, за умови, що підприємства готові сплатити за них підвищені податки. У Верховній Раді зареєстровано вже три законопроєкти з різними механізмами втілення цієї ідеї на практиці.
Законопроєкт №11331 передбачає бронювання фахівців, яких важко замінити, за умови сплати підвищеного військового збору в розмірі 20 400 грн на місяць.
Альтернативний законопроєкт передбачає відстрочку для військовозобов’язаних із середньомісячною зарплатнею не менше 12 прожиткових мінімумів — тобто понад 36 336 грн.
Третій проєкт закону пропонує бронювання спеціалістів при зарплаті понад 36 336 грн, а для ФОПів — за 20 400 грн військового збору, з реєстрацією від шести місяців із дня набуття чинності цього закону і доходом не менш ніж трикратний розмір збору за бронювання військовозобов’язаних – понад 61 200 грн.
Чи підтримують очільники франківських бізнесів концепцію економічної броні для підлеглих та чи готові вони платити передбачену законодавцями «ціну» за відстрочку від мобілізації – дізнавався «Західний кур’єр».
Дмитро Романюк: «Сьогодні кожен десятий найманий працівник мобілізований»
На думку голови Бізнес Асоціації Івано-Франківська Дмитра Романюка, економічне бронювання – важливе і потрібне рішення для економіки, яке потребувало прийняття уже давно.
«Економічне бронювання як концепцію та її виклад у законопроєкті Дмитра Наталухи, ми, як Бізнес Асоціація Івано-Франківська, підтримуємо. Це відповідає інтересам ведення війни, бо кожна війна це, в тому числі, боротьба ресурсів: забезпечення армії та обороноздатності здійснюється через тисячі виробничих ланцюгів. Без діючого бізнесу, без надходжень в бюджет, якими забезпечується фінансування видатків на потреби армії, виграти війну неможливо. Узаконити економічне бронювання необхідно було паралельно із законом про мобілізацію», – вважає Дмитро Романюк.
Бізнес усіх без винятку галузей та масштабів сьогодні переживає гостру нестачу працівників. Великі компанії вже шукають механізми залучення трудових ресурсів з закордону. За словами Дмитра Романюка, сьогодні кожен десятий найманий працівник мобілізований. З майже 12 мільйонів українців призивного віку, на підприємствах критичної інфраструктури заброньовано близько 700 тисяч. Закон про економічне бронювання дасть можливість забронювати ще півтори мільйона осіб, що частково вирішить проблеми на ринку праці. Але головний плюс – підприємці зможуть самостійно приймати рішення, кому з працівників надати відстрочку від мобілізації. Раніше критерії для можливості бронювання співробітників того чи іншого підприємства визначала держава, як і межу в 50% заброньованих працівників.
Дмитро Романюк каже, попри прогнозовано негативне сприйняття суспільства – погляду на економічне бронювання як можливість офіційно «відкупитися» від призову, закон спрямований на збереження у штаті, в першу чергу, важливих фахівців.
«Для бізнесу питання роботи залежить від можливості зберегти ключових спеціалістів. І це далеко не завжди менеджмент компанії. На підприємствах, які зокрема є членами нашої Асоціації, є ряд фахівців, яких треба готувати мінімум три роки. Вони працюють на спеціалізованому обладнанні, верстатах. На них зав’язані всі виробничі процеси. Власник швидше бронюватиме вузьких спеціалістів такого плану, ніж адміністративний персонал», – резюмує Дмитро Романюк.
Також, додає очільників БАІФ, справедливо, що за працівників, які не йдуть воювати, буде сплачено підвищений військовий збір. Щодо розміру цього податку, запропоновану цифру в 20 тисяч гривень на місяць Дмитро Романюк вважає прийнятною.
«Та чи інша сума завжди буде залишатися суб’єктивною категорією, бо є різний бізнес з різним рівнем доходу, прибутку та фінансового стану. Звичайно, для когось цифра в 20 тисяч гривень за одного працівника на місяць виявиться непідйомною. Ключовими на даний момент щодо підтримки економіки та війська сьогодні є виробничі підприємства, бо вони генерують найвищу додану вартість в економіці. Разом з тим, можливості для бронювання передбачені в законопроєкті також для малого і середнього бізнесу, навіть для ФОПів, які ведуть свою діяльність», – каже Дмитро Романюк.
Він наголошує, за умови прийняття Верховною Радою, закон дасть можливість суттєво наповнити бюджет.
«Умовно, якщо закон про економічне бронювання буде прийнятий першого липня, завдяки механізму сплати підвищеного військового збору, до кінця року в казну вдасться додатково залучити близько 320 мільярдів гривень», – переконує Дмитро Романюк.
Ростислав Кукурудз: «Окремих працівників я особисто готовий забронювати за підвищений податок»
Івано-Франківський підприємець Ростислав Кукурудз також підтримує концепцію економічного бронювання.
«Поширювати наратив, що це бронювання «для багатих за гроші» можуть тільки ті, хто не вникав у це питання взагалі. Ідея економічного бронювання в тому, що роботодавець, оцінюючи необхідність утримання того чи іншого працівника на робочому місці, приймає для себе рішення забронювати його чи ні. І за рахунок зменшення власного прибутку, з власної кишені сплачує за це додаткові податки, які ідуть на посилення обороноздатності країни», – каже Ростислав Кукурудз.
За його словами, франківські підприємці готові платити понад 20 тисяч за відстрочку окремих фахівців.
«Так, майже 250 тисяч гривень на рік – це велика сума. Але підприємства готові витратити ці гроші. Бо інакше, без ключових спеціалістів, можуть не заробити нічого або перестати працювати взагалі», – говорить підприємець.
Категорія працівників, яких прогнозовано будуть бронювати найбільше – середній технічний персонал, вважає Ростислав Кукурудз.
«Це, першою чергою, технологи, наладчики обладнання. Іноді керівника легше замінити, ніж, приміром, людину, яка вміє працювати з обладнанням на окремо взятому виробництві. Часто таке обладнання унікальне, і щоб навчити фахівця його обслуговувати треба мінімум кілька років. Підготувати такого працівника обійдеться значно дорожче. І невідомо чи це вдасться навіть за пів року. Тому окремих працівників я особисто теж готовий забронювати за підвищений податок», – каже Ростислав Кукурудз.
Підприємець погоджується, що законопроєкти про економічне бронювання орієнтовані більшою мірою на відстрочку від мобілізації працівників великого бізнесу.
«Для більшої частини малого бізнесу сума в 20 тисяч гривень на місяць за працівника точно не буде підйомною. Для багатьох це обернеться катастрофою. В нинішній ситуації, коли на дефіцит працівників накладається ще й криза зменшення споживача, малий і середній бізнес опиняється під найбільшим ударом. Великі підприємства мають більше можливостей переорієнтуватися на експорт і знайти нові ринки там. А ті, хто був зациклений на внутрішньому ринку, особливо місцевому, сьогодні перебуває в дуже складних умовах», – підсумовує Ростислав Кукурудз.
Юрій Жураківський: «Податок за бронювання працівників малого та середнього бізнесу будуть оплачувати їхні клієнти»
Засновник «Західно-української юридичної компанії» (WELCO ТМ), бізнес-консультант Юрій Жураківський каже, запит на бронювання важливих для підприємств працівників існує вже давно. Особливо в категорії середнього та малого бізнесу.
«Великий бізнес давно міг дозволити собі безкоштовне бронювання фахівців. Для цього підприємству необхідно відповідати трьом з семи критеріїв, вказаних у постанові Кабміну. Виконати ці умови великим фірмам було доволі легко. Єдине, забронювати таким чином можна було лише 50% фахівців. У разі затвердження законопроєкту про економічне бронювання, великий бізнес отримає можливість «докупити» бронь для своїх працівників», – вважає Юрій Жураківський.
Разом з тим, на думку бізнес-консультанта, економічне бронювання – потрібна ініціатива, яка першочергово стосуватиметься висококваліфікованих спеціалістів, які створюють цінність для бізнесу і не завжди підпадають під іншу категорію відстрочки від мобілізації. Але окремі підприємства готові платити підвищений податок за бронь навіть за вантажників.
«Серед наших локальних клієнтів є компанії, де такі працівники є ключовими. Уявіть собі повністю автоматизовану виробничу лінію, наприклад, пакувальних матеріалів. Там працюють один-два дизайнери, один-два менеджери, бухгалтер і сорок вантажників. Але, якщо не буде останніх, без роботи залишаться і всі інші. Очевидно, що якусь частину з них роботодавець безумовно забронює за підвищений податок», – впевнений Юрій Жураківський.
За його словами, умови всіх трьох поданих на сьогодні законопроєктів є доволі реалістичними. Вища за поставлену в проєкті закону фінансова планка за відстрочку від призову може обернутися колапсом роботи багатьох підприємців малого та середнього бізнесу. Вища – призвести до зловживань і маніпуляцій.
«Законопроєкт Кабміну може мати більший ефект від надходжень до бюджету. Адже зараз багато хто, як це було в минулому, переходить на зарплату в конвертах, без офіційного працевлаштування через страх мобілізації. Фактично робота робиться, але податки не сплачуються, всі перебувають під ризиком штрафів», – констатує бізнес-консультант.
На думку Юрія Жураківського, економічне бронювання, як наслідок, призведе до відсіювання бізнесів. Це горнило пройдуть лиш ті підприємці, чия справа має цінність для суспільства. Разом з тим, їхні послуги відчутно здорожчають.
«Очевидно, що у випадку малих та середніх підприємців, податок за бронювання від мобілізації їхніх працівників будуть оплачувати клієнти. Відбудеться ріст цін. Так чи інакше, щоб заплатити понад 20 тисяч грн в місяць за вкрай необхідного фахівця, їх треба заробити. Візьмемо, приміром, середньостатистичну сервісну фірму, яка ремонтує побутову техніку, каналізацію чи займається охоронною діяльністю. Якщо зараз їхні послуги коштували, як приклад, тисячу гривень, то ціна зросте до 1200-1500. Це сума, яку кожен з нас буде платити за можливість скористатися послугами заброньованих спеціалістів», – вважає Юрій Жураківський.
Оксана ДЕНЕГА
Залишити коментар