Розпочався третій місяць літа. У прикарпатських господинь триває гаряча пора заготівлі овочів та фруктів на зиму. Соління, маринування, квашення, сушіння, заморожування… У погребах вже складені запаси духмяної полуниці, соковитих вишень, цілющої малини та лісових чорниць. Саме в розпалі пора огірків, кабачків, абрикосів та ожини. А попереду – ​томати, перець, баклажани, сливи, алича, яблука, груші, кизил, гриби, капуста… Як стверджує народна мудрість, один місяць влітку весь рік годує.

А у часі повномасштабної війни консервація є направду «стратегічним запасом»: і сім’ю прогодувати, і з внутрішньо переміщеними земляками поділитись, і захисникам на фронт відправити. А зважаючи на ціни на овочі цього літа, страшно навіть уявити, що буде взимку. Та чи й будуть вони взагалі.

Однак, щоб гарно запастись на холодну пору, потрібні не лише терпіння та фантазія господині, а чималі затрати. А цього року ціни на овочі та інші складові консервації боляче «кусаються». То ж які запаси роблять прикарпатки на нелегку зиму? У скільки обійдеться цього літа баночка маринованих огірочків та томатів? Про деякі «бабусині секрети», корисні лайфхаки та новомодні тенденції у консервуванні від досвідчених господинь дізнавався «Західний кур’єр».

Щоб взимку не голодувати, треба влітку попрацювати

Моє знайомство із домашніми «закрутками» почалось ще у далекі студентські роки. Більшість часу на літніх канікулах ми з мамою стягували з городу все, що тільки дозріло, і старанно пакували у банки. У нас, як і у кожної порядної галицької господині, був власний зошит із рецептами консервацій, який щороку поповнювався новими ідеями. І хоч як я опиралась від ягідно-огірково-кабачково-помідорового процесу, свої функції мусила виконати – перемити банки, почистити та перемолоти овочі. Не одна сльоза впала на цибулину, яку треба було перемолоти (на ручній м’ясорубці) для аджики, ікри, лечо… Всі порожні слоїки, які були на хазяйстві, протягом літа мали бути наповнені, закручені  і складені у кілька рядів у погребі. А згодом, замотані у газету, поступово переїхати до Львова у моїй студентській валізі. З кількома пересадками – маршрутками-попутками-поїздом-автобусом. І в кінці місяця, коли закінчувалась стипендія і батьківські гроші вже були розтрачені, вони ставали справжнім спасінням для зголоднілої роти студентів. Жоден «Цезар» не зрівняється з баночкою кабачкової ікри чи баклажанів у томаті до смаженої картоплі чи макаронів…

Останніми роками часто можна було почути думку сучасних господинь, що консервування – це не корисно, не вигідно і взагалі застаріло. Адже фрукти на зиму можна морозити чи засушити, а будь-який салат можна купити свіжий у супермаркеті. Однак повномасштабна війна змінила думку багатьох.

Ось прикарпатка Тамара, яка проживає у приватному будинку та має невеличкий город, налаштована рішуче: «Думаю, що зараз, як ніколи, треба заготовляти на зиму продукти, і багато! Адже невідомо, чи буде у нас вдосталь всього в магазинах, як раніше. Якою буде ця зима, ніхто не знає. Та й коли читаєш та дивишся по телевізору, як люди виживали у деяких селах та містечках під час окупації, то розумієш, що тільки консервація їх і виручала. Та й за потреби я зможу допомогти переселенцям і для ЗСУ домашніх закруточок відправити».

Мешканка Івано-Франківська Iрина вибирає на ринку домашні огірочки для засолення. Бере кілограмів 10 і каже, що її чоловік не уявляє зиму без квашених огірків та помідорів. «Я вважаю, що заготовляти потрібно багато продуктів на зиму і не лише консервації, а й картоплю, буряк, капусту, моркву, цибулю. Ну і трохи консервації. Ви подивіться, які ціни влітку на овочі, а що буде взимку?»

«Хоча все дорого, але заготовляти цього року консервації треба побільше! Такі часи настали… Хіба ж хто думав про таке жахіття? – каже пані Галина, яка мешкає у селі на Прикарпатті. – Ми цього року насадили всього багато, щось вродило, щось через засуху пропало. Маємо свої огірочки, трохи помідорів, перцю, капусту. Консервація виручає завжди. Не дай Бог погіршення ситуації у нашій області… Маючи запас у підвалі, я буду спокійніша».

«Цього року я не лише консервую огірки, помідори та різні салати, а й морожу на зиму. Заморожую зелений горошок, молоду кукурудзу, перець, спаржеву квасолю і багато зелені – кріп, петрушку, базилік, шпинат. Роблю сушку з яблук та груш. Крім того, засушую різнотрав’я для чаю: цвіт липи, листя смородини, вишень, суниці, м’яту, мелісу, звіробій, ромашку. Це і смачно, і корисно, і, головне – безкоштовно. Особливо ароматний чай виходить, якщо його запарити у термосі», – ділиться своїми планами на зиму пані Оксана.

Багато зелені і трохи магії

Скільки гарних господинь, стільки й рецептів. Найкраще завжди варто запозичити, щоб і смачніше вийшло, і зберігалося краще. Досвідчена прикарпатська господиня Ганна Мельник для початківців у консервації має кілька порад.

«При підготовці маринаду класти трохи більше цукру, аніж солі – тоді помідори та огірки виходять смачнішими. До маринованих помідорів варто додати й листя смородини та вишні. Огірки «люблять» кріп і часничок, а помідори – петрушку і цибулю. Окрім зерен перцю варто додати кілька зернин гірчиці. Крім смаку, вони ще й запобігатимуть тому, щоби не здувалася кришка», – рекомендує господиня з досвідом.

А ще пані Ганна має власні секрети вдалого соління огірочків.

«До квашених огірків додають часник – це усім відомо. А те, що його не варто подрібнювати, навіть просто розрізати зубчики навпіл, – знають не всі. Розрізаний часник взаємодіє з розсолом, який через деякий час стає мутним. Щоб квашені огірки були хрумкі й тверді треба класти у банку горіхове або дубове листя і хрін – листя або почищений корінець. А для того, що уберегти консервацію від перекисання, можна додати у банку грамів 30 горілки або самогону. Алкоголь додасть також специфічної хрумкості огірочкам».

Щоб не зловживати промисловим оцтом і зробити мариновані огірки та помідори більш корисними, пані Ганна має теж власний лайфхак. Замість оцту додає у банки з маринованими овочами зелений виноград або аличу. Таку консервацію можна і дітям давати.

А ось пані Тетяна, яка працює на пекарні і любить пофантазувати з тістом і вдома, перш за все запасається на зиму різними видами варення та джемів. «Полуницю, чорницю та малину я заморожую з цукром. Взимку вони ідеально підходять для вареників, пиріжків, пирогів, сирника, манника чи рулетів. Вишні закриваю у власному соку. Дуже смачний мармелад варю з літніх яблук, найкраще підходить сорт білий налив. Щоб не давати багато цукру, розтоплюю кілька карамельок «Барбарис» або «Дюшес». Варення виходить тверде, що можна різати ножиком, яскраве та має насичений аромат. Таке повидло не витікає з булочок під час випічки», – каже господиня.

Також Тетяна винайшла власний рецепт чорносливу у шоколаді, який готує зі слив, какао та масла, і ніжного джему для діток з яблучного пюре та згущеного молока. Кулінарна винахідниця навіть готує нетрадиційне ананасове варення з кабачків та аличі. Також у неї з десяток рецептів, як приготувати оригінальні смаколики на зиму з гарбузів.

По-грузинськи, по-мексиканськи чи по-корейськи…

У консервуванні для господинь є необмежений простір для фантазії. За допомогою спецій різних кухонь світу можна зі звичайних овочів приготувати вишукану і неординарну страву. Нинішні ґаздині-експериментаторки вдало поєднують солодке з гірким чи кислим, змішують смаки та змінюють кольори овочів.

Так, малосольні корнішони – занадто просто для пані Богдани. «У моїй сім’ї обожнюють мариновані корнішончики. Я їх готую за кількома рецептами: у томаті, з зернами гірчиці, з буряком, з листям моркви, з куркумою та з перцем чилі. Ці самі рецепти підійдуть і для маринування молодих кабачків», – розповідає Богдана.

Але тільки на огірочках експерименти господині не закінчуються. Вона заготовляє на зиму баклажани по-грузинськи, спаржеву квасолю по-корейськи та паприку у меді. А як повноцінні закуски прикарпатка консервує овочеві салати з курячим м’ясом, мисливськими ковбасками та скумбрією. «Коли я побачу в Інтернеті чи у когось зі знайомих цікавий рецепт консервації, мушу його спробувати. Особливо, якщо це щось оригінальне. Також люблю консервувати різні соуси до м’яса – томатний мексиканський, з часничком, гострий із паприкою, ніжний із журавлиною, сливовий, з яблук і перців… Звичайно, все це займає купу часу, сил і коштів, але домашнє – таки смачніше, корисніше та й вигідніше».

Час, бажання і фантазія – це одне. Але щоб заповнити погріб на зиму, цього року треба добряче опустошити кишені. Подорожчало все – від тих же овочів до банок, кришок, солі, оцту, цукру, олії та спецій. Дещо навіть у чотири рази! Так, металева кришка для консервування минулого року коштувала одну гривню, цього року – 4 гривні. Цукор зараз по 34 грн за кіло, сіль – від 15 грн, олія – мінімум 70 грн за літр. Та найбільше рекорди б’ють ціни на овочі з нового врожаю. Молоді морква, буряк, цибуля, капуста впевнено і незворушно тримаються на рівні 30-40 грн за кіло. Домашні огірки – від 30 грн, кабачки – від 20 грн, перець жовтий – 70 грн, червоний – 130 грн. Після досягання долара 40-гривневої планки вдвічі здорожчали й помідори. Зараз кіло томатів коштує від 55 грн.

І, на жаль, прогнози спеціалістів не втішні. Очікувати суттєвого здешевлення сезонних овочів не варто. Головне, щоб вони були на наших ринках та на полицях магазинів. Та, незважаючи на високі ціни, прикарпатці все ж таки намагаються робити «стратегічні запаси». Бояться важкої зими.

Мар’яна РИНДИЧ