Роман ГАЛІПЧАК:

«Багато людей просто не знають підводних течій, як формується і проходить уся процедура»

Якби не війна в Україні та замороження капітальних видатків, то вже до кінця 2022 року в Івано-Франківську відкрили б новий міст на Пасічну. Якби були гроші, то ще низка вулиць в Івано-Франківську були б капітально відремонтованими, а франківські школярі могли б сидіти за партами новеньких приміщень шкіл, дошкільнята гратись у нових дошкільних закладах. А ще Івано-Франківську бракує повноцінного спорткомплексу та басейну. Про особливості тендерних процедур, зведення об’єктів соціальної інфраструктури, капітальні ремонти та плани розвитку міста ми говорили із начальником Управління капітального будівництва Івано-Франківської міської ради Романом Галіпчаком.

– Управління є замовником робіт із капітального ремонту, реконструкції та будівництва на території Івано-Франківської громади. Але, крім того, ми ще ведемо технічний нагляд і за іншими об’єктами, це так званий сторонній технічний нагляд, де ми не є замовником і де немає фінансування із бюджету. Мова йде про заклади медицини, освіти, це можуть бути і приватні структури. Інженери з технічного нагляду управління фінансуються не з міського бюджету, а за рахунок відрахувань із проведення технічного нагляду об’єктів будівництва.

– Чи змінилось щось із 24 лютого, адже знаємо, що усі ваші анонсовані проєкти зупинились?

– Із 24 лютого ми потрапили у складну ситуацію. Через війну зупинено фінансування капітальних видатків на усіх наших об’єктах, дозволено оплату деяких поточних видатків, захищені статті, тобто зарплати та енергоносії. Традиційно щороку фінансування розпочинається з кінця лютого або навіть у березні. І ми завжди собі робили запас на зимовий період, аби мати кошти на зарплату. Повірте, що роботи в нас вистачає навіть у зимовий період, коли на об’єктах не виконуються будівельні роботи. Ми маємо багато організаційної роботи – від підготовки завдань на проєктування, отримання технічних умов, укладення договорів із проєктними організаціями до отримання позитивних висновків експертів щодо проходження експертизи проєктно-кошторисної документації. Також важливу роль у цьому процесі відіграють тендерні закупівлі. Виконується така робота, яка займає більше часу, аніж безпосередня реалізація проєкту будівництва.

– Паперова робота важливіша у вашому випадку?

– На це завжди дуже мало уваги звертають, тому нас часто запитують, чому ми так довго виготовляємо документацію. Існує необхідність дотримуватися всіх необхідних процедур, установлених законом. Тому деколи може минути тривалий проміжок часу (і рік, і два…). Усе залежить від складності об’єкта будівництва. Проте це важливий етап роботи, бо від нього залежать усі подальші етапи. Наскільки якісним буде проєкт, настільки якісним буде і виконання будівельних робіт.

У нас так часто змінюється законодавство, що деколи ми не встигаємо виготовити проєкт, як вже виникає необхідність внесення до нього змін та  корегування. Нині працівники залучені до виконання  саме таких робіт.

Починаючи з 2021 року, Управління є учасником та переможцем закупівель робіт із ведення технічного нагляду на об’єктах будівництва, де не є замовником (так званий сторонній технагляд), з результатами яких укладені відповідні договори на здійснення технічного нагляду у м. Берегово та м. Тячів  Закарпатської області, у м. Дубно на Рівненщині, а також у Львівській області. Ці об’єкти нас суттєво фінансово підтримали під час пандемії COVID-19 та воєнного стану. Для прикладу, у м. Дубно об’єкт фінансується за грантові європейські кошти для  термомодернізації об’єктів освіти. Це щось схоже на співпрацю з НЕФКО в м. Івано-Франківську. А у м. Дубно діє Програма мерів міст.

– То навіть у такий непростий час робота є?

– Робота завжди є, проте вона не завжди оплачується. Ми також продовжуємо роботи в Івано-Франківську. На вулиці Національної Гвардії ми господарським методом вже застелили два шари асфальту на відрізку від вулиці Коновальця до Львівської. Поки що із влаштуванням тротуарів зупиняємося, але для руху автомобілістів вже створені певні зручні умови.

– То вся ділянка на цій вулиці, котра не давала спокою мешканцям?

– Наразі мова йде тільки про цю ділянку. Ми повністю замінили водопровід, зробили дощову каналізацію та асфальтове покриття. Ну і не знаємо, коли відновиться фінансування із будівництва моста на Пасічну і розв’язки.

– От власне, міст є чи не найбільшою проблемою сьогодні в Івано-Франківську.

– Будівництво цього об’єкта обговорюється найжвавіше мешканцями міста. Взимку ми розпочали винос мереж, після новорічно-рідзвяних свят перекривали частину Надрічної і виносили газопровід діаметром 500 мм, який там проходить по самій вулиці. Ми його перенесли у зелену зону в бік дамби. А зараз, коли закінчився опалювальний сезон, газовики здійснюють переврізки. Це і є причиною перекриття руху транспорту на цій ділянці вулиці та зміни організації дорожнього руху на вул. Надрічній (старої частини).

– Люди запитують, як довго триватиме перекриття Надрічної. Скільки ще будуть такі незручності?

– Нам залишилося буквально декілька днів. Але ми хочемо запустити рух транспорту таким чином, щоб рухались дві смуги від вулиці Івасюка в сторону Набережної по новій Надрічній, а рух по двох смугах залишиться такий, як зараз. Нам хотілось завершити капітальний ремонт старої частини Надрічної, але, на жаль, війна внесла свої корективи. Тому маємо ситуацію, що склалася.

– Якщо ми вже зачепили тему будівництва моста, то скажіть, чого далі очікувати в цьому питанні?

– Важко щось прогнозувати. Після того, як будівництво моста через річку Бистриця Солотвинська та транспортної розв’язки в районі вул. Хіміків – Надрічної включили в Програму «Велике будівництво», фінансування здійснювалося на умовах співфінансування з коштів Івано-Франківської міської територіальної громади та коштів державного бюджету України. На цей рік у нас були грандіозні плани – ми хотіли у грудні вже відкрити міст. Ми були на це налаштовані, тому і почали серед зими виносити мережі. На жаль, так сталося, що тепер не знаємо, що буде далі.

– Здається, наприкінці минулого року вже був виділений перший транш із держбюджету на цей міст. Ті гроші є чи вони десь зависли і не дійшли до Івано-Франківська?

– Ці кошти освоєні. Всі будівельні роботи, виконані з правої сторони вул. Надрічної профінансовані з цих коштів. Кошти були виділені саме на будівництво транспортної розв’язки. Опора розв’язки, винос мереж, ділянка між Промисловою і Надрічною – це і є частина розв’язки. Але багато є таких робіт, яких не видно зовні.

– Чи можна наш міст віднести до категорії довгобудів?

– Це такий об’єкт, що я би не сказав, що він належить до довгобудів. Тому що, для прикладу, в Києві будують міст ще від часів відновлення незалежності. То в нас ще не все так критично.

– А які об’єкти в Івано-Франківську можемо зарахувати до довгобудів, адже одним із них є наш міський стадіон «Рух», який будують десь від 1987 року?

– На цьому стадіоні я ще працював майстром. Це дійсно довгобуд. Сьогодні там треба вносити корективи, бо пройшло багато змін і появилося чимало вимог. А оскільки ми рухаємося в напрямку європейської інтеграції, то там фактично все треба змінювати. Окрім стадіону, є Хриплинська школа. Правда, нам вдалося завершити першу чергу будівництва і відкрити її, але є ще друга черга. А там спортзал, актовий зал. Це також об’єкт із 90-х років.

– Минула зима внесла певні корективи у навчальний процес двох міських шкіл, де відповідно до проєкту НЕФКО проводилась заміна теплопостачання. Чи будуть і надалі такі форсмажорні обставини?

– За програмою НЕФКО ми маємо обмеження у діях і графіках. Ми залежимо від консультантів НЕФКО, усю документацію, починаючи від першого дня, погоджуємо з ними. Весь етап закупівлі проходить зовсім за іншим законодавством. Отже, все відбувається із їхнього погодження, навіть вибір підрядника. У них погодження одного проєкту може тривати протягом трьох-шести місяців. Тому ми від них безпосередньо залежні, але без них не вдалося б профінансувати термомодернізацію такої кількості закладів освіти. А коли дали дозвіл на виконання робіт із термомодернізації у школах, то роботи виконувалися і під час опалювального сезону. Але я би не казав, що цей процес був розтягнений, роботи виконувалися оперативно. Ми маємо із чим порівнювати, бо, скажімо, в м. Дубно Рівненської обл. будівництво об’єкта було зупинено на цілий рік.

– В Івано-Франківську постійно щось будують. Виростають цілі квартали і містечка. А чи є ще куди рости місту в плані новобудов?

– Відколи пройшла децентралізація, то міська громада зросла, відповідно, і площа території зросла. Але, маємо проблему із комунікаціями та інфраструктурою. Місто має куди розростатися. Хоча також треба проводити інвентаризацію земель, дивитись, де можна будувати, де земля розпайована. Це також нелегко. Скільки часу в нас пішло на об’єднання бульварів через земельні питання.

– Якщо Крихівецька сторона і Калуське шосе активно забудовані, то чи не стане наступним етапом розбудови міста тисменицький напрямок?

– У нас ще є великий напрямок у сторону Надвірної і «Буковеля», маємо Черніїв, Тисменичани, Камінну, Братківці. Зараз розглядають багато таких речей із розвитку міста, розробляється стратегія розвитку міста. Звичайно, хочеться, аби місто розвивалося і в сторону Богородчан. Нам треба мати чітку стратегію.

– А що скажете про об’єкти соціальної сфери? Наскільки сьогодні забудовники беруться виконувати зобов’язання та споруджувати ті ж школи і садочки?

– Раніше було простіше, бо була так звана «соціалка». Будівельники сплачували у Фонд розвитку міста відсоткову ставку. Через запровадження державою законодавчих змін, забудовники звільнені від сплати пайових внесків на розвиток інфраструктури міста. Проте забудовники продовжують розвивати інфраструктуру міста в цьому напрямку. Для прикладу, у мікрорайоні «Липки» збудували і передали місту дитячий садок. А вже далі в сторону Набережної збудували школу, але вона буде приватною. Якщо говорити про «Калинову Слободу», там у Крихівцях ми почали добудовувати школу. В Опришівцях є проєкт на добудову школи, а вже в «Опришівській Слободі» має бути новий дитячий садок.

– Завжди є чимало проблем у цьому плані в Пасічній. Там також мала добудовуватися школа.

– У нас є проєкт на добудову Початкової школи «Пасічнянська». Ми вже навіть провели процедуру закупівлі, підписали договір із підрядником. Він обгородив територію, зробив винос кабелів. Але, на жаль, далі фінансування нема. Ми пробували подавати цей проєкт на різні грантові програми, але поки що нам не вдалося залучити коштів на добудову школи. Також маємо виділену земельну ділянку вздовж дамби після насосної станції до вулиці Хіміків. Одна ділянка виділена під школу, а ще одна – під садок. Далі там запланований виїзд по вулиці Хіміків на новий міст, а з лівої сторони має бути сквер.

– А чи важко сьогодні знайти підрядників, які би виконували роботи в Івано-Франківську?

– З одного боку, вони ніби є, але важко у тому плані, що ми самі не вибираємо їх. Ми проводимо публічні закупівлі. А тут підрядник може подати нижчу ціну, підготувати пакет документів, а ми не маємо можливості його відхилити. Вже у процесі виконання робіт виявляється непорядність і непрофесійність. І в цьому плані нам дійсно важко. Сьогодні ми маємо спортивний майданчик на Вовчинецькій, 202 – Симоненка, 6. Там нам попався безвідповідальний підрядник – суб’єкт господарювання з іншого регіону України розпочав роботи в м. Івано-Франківську. А далі все зупинилося. Розірвали з ним угоду. А це все час.

Також у нас був такий випадок із недобросовісним підрядником, який виконував роботи на вулиці Коперника і договір з яким був укладений у 2017 році. Там тої вулички 300 метрів, а ми її робили три роки.

– То затримки відбувається через неякісну роботу виконавців?

– Є встановлені процедури, підстави для розірвання договору, яких потрібно дотримуватися, і на що, в свою чергу, потрібно багато часу.

– Громадськість дуже пильнує за такими процесами у місті. Як ви реагуєте на думку громади у соціальних мережах?

– До хороших і конструктивних рішень я завжди прислухаюсь. А на інші просто намагаюся не звертати уваги, бо скільки людей – стільки й думок. Багато людей просто не знають, як формується і проходить уся процедура. Люди думають, що коли об’єкт включений у план, то його обов’язково мають виконати.

– На початку року ви анонсували завершення ремонтних робіт на тих об’єктах, котрі не вдалося завершити торік, а також планували як мінімум п’ять вулиць охопити капітальним ремонтом. Також йшла мова про міжбудинкові проїзди та прибудинкові території. Зараз із того плану ви тільки частково зробили вулицю Національної Гвардії. Яка доля решти планів?

– Поки не буде розблоковане фінансування капітальних видатків по об’єктах будівництва, ми не зможемо нічого зрушити з місця. А ви знаєте, як зараз зросла вартість матеріалів, логістика? Кожен боїться, бо навіть якщо він зараз потратить свої гроші, а ми йому віддамо через пів року, то що він тоді зможе за ті гроші придбати, враховуючи інфляцію? Тому ніхто в борг не хоче працювати.

– Не доведеться по-новому оголошувати тендери, щоби відновити роботи на об’єктах?

– Не виключено. Бо якщо буде суттєве здорожчання, то підрядник має всі підстави для того, щоби відмовитися від виконання робіт. Тоді треба робити перерахунки кошторисів та знову проводити тендери.

– Чи згідні ви із думкою про те, що в Івано-Франківську треба зводити окреме житло для вимушених переселенців?

– Тут я би казав, що треба подумати, для яких категорій переселенців треба житло. Якщо мова йде про тих, хто взагалі не має коштів, то за які кошти це має фінансуватися? Чи буде тут доплачувати держава, чи то будуть європейські кошти, бо місто не зможе взяти на себе таку непосильну ношу. Для тих, хто виявив бажання у нас жити, думаю, в забудовників є квартири для продажу. Найбільше нам треба звертати увагу на виробництво і промисловість. Бо коли в нас цього не буде і нічого не буде працювати, то житло для людей не матиме ніякого сенсу. Як формуються міста? Для прикладу, Бурштин. Було село, побудували електростанцію, а вже коло неї виросло місто – житло, садки, школи, інфраструктура. От якщо ми зараз побудуємо ще житло для сотні тисяч людей, і що далі? Що вони будуть робити? Ми можемо створити проблему для наших дітей. Зараз у нас хороше, тихе, спокійне і комфортне для життя місто.

– Останнім дитячим садком, який здали в експлуатацію, став садок на вулиці Хоткевича. Чи є ще об’єкти соціальної сфери, котрі майже готові до завершення?

– Ми планували і дуже хотіли ще цього року відкрити дитячий садок у Крихівцях. Будівельні роботи там вже наближені до завершення. Наразі це нездійсненна мрія, хоча там залишилося виконати тільки опоряджувальні роботи. Так, планів було чимало. І хотіли добудувати школу в Крихівцях, і другу чергу школи в Хриплині. Планів було багато, але, на жаль…

– Декілька років тому в державі ухвалили нові будівельні норми. Чи тепер їх не будуть наново переглядати, оскільки із військовими діями змінилися вимоги до новобудов?

– Не обов’язково будуть вносити зміни до всього. Так, мова йде про бомбосховища і укриття. У першому читанні прийняли такий закон, що всі новобудови тепер мають бути зі сховищами. Але варто внести зміни щодо самих вимог для укриттів.

– А ви працюєте вже над тим, щоби новобудови зводили із укриттями?

– Ми про це почали думати, як тільки почалася війна. Бо в нас у місті є такі сховища, які не функціонують. На жаль, дуже важко зараз у діючих об’єктах зробити хоча б мінімально наближені умови для вимог до сховищ. Тому тепер усі норми треба переглядати і саме в цьому плані треба вносити зміни в ДБН.

– Нещодавно відбулася розширена нарада під керівництвом Мінрегіону, де йшла мова про відновлення інфраструктури у зруйнованих містах. Чи стосується це питання відновлення інфраструктури у відносно мирних регіонах?

– Так, стосується. Станом на сьогодні основна увага зосереджена на зруйнованих об’єктах як у соціальній сфері, так і житла, і транспортної інфраструктури. Відповідно, ми розуміємо, що всі кошти повинні бути зосереджені там. А ми, зі своєї сторони, підтримуємо інфраструктуру самі.

– Яким ви бачите Івано-Франківськ майбутнього?

– Івано-Франківськ і сьогодні є хорошим спокійним містом, безпечним для життя. Думаєте, чому багато людей із Чернівецької чи Тернопільської області купують у нас житло? Бо тут комфортно. Ми би мали розвивати туризм і бути «маленькою Швейцарією», як нас вже так називають.

– Чи є на вашій практиці такі проєкти, за якими вам шкода, що вони не реалізувалися в Івано-Франківську?

– Звичайно, є. У нас є проєкт із будівництва басейну ФОК. Я вважаю, що в нас не вистачає басейнів, бо люди від шостої ранку йдуть в Університет нафти і газу чи в Коледж фізкультури, щоб поплавати. Там, де стадіон, мав би бути спорткомплекс, де би мали розвиватися не тільки футбол, а й інші ігрові види спорту. Ми говоримо про здоровий спосіб життя, але такі об’єкти інфраструктури треба створювати, щоб люди дійсно мали де займатися спортом і оздоровлюватися.

Розмовляв Володимир БОДАК

Останні новини

  • 17:07
    У Микуличині квадроцикл перекинувся та впав з висоти у річку
  • Довкілля
    На Прикарпатті пересохла річка Тлумачик
  • Спорт
    У Снятинській громаді відбувся турнір пам’яті Захисників України Миколи Волкова та Андрія Луканюка
  • Кримінал
    Кримінал
    Івано-Франківська СБУ затримала інформаторку, яка передала ворогу координати підрозділу ЗСУ та складу боєприпасів на Донеччині для завдання по них ракетного удару
  • Комуналка
    Комуналка
    АТ «Івано-Франківськгаз» нагадує, що порядок оплати за розподіл (доставку) газу залишається без змін
  • Міжнародна співпраця
    На Прикарпатті відбулась зустріч із представниками міжнародних донорських організацій
  • Новини ОТГ
    Новини ОТГ
    У Калуші обговорили питання підготовки закладів освіти до нового навчального року
  • Армія
    Сьогодні з Коломийщини передали на фронт уже 23-й автомобіль високої прохідності
  • Благоустрій
    Благоустрій
    У Городенківській громаді частково відремонтували дорогу у ще одному селі (ФОТО)
  • 13:14
    На Івано-Франківщині за тиждень у ДТП постраждала 41 особа
  • Допомога
    Допомога
    Автівки для перемоги: За вихідні в Калуській громаді освячено для відправки на фронт 7 автівок
  • 12:24
    У Івано-Франківську відбудеться благодійний турнір з паркового волейболу
  • Культура
    Хор “Воскресіння” здобув перше місце на міжнародному хоровому конкурсі “ODESSA CANTAT 2022” (ФОТО)
  • Освіта
    Освіта
    Випускник франківського ліцею став срібним призером фізичної олімпіади у Швейцарії
  • 10:44
    Дзюдоїст із Надвірнянщини виборов бронзу на Кубку Європи
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.