Віталій МАТЕШКО:

«Сподіваємося на рік стати молодіжною столицею України»

Відтепер в Івано-Франківську функціонуванням спортивних споруд відатиме новостворене комунальне підприємство «Франківськ Арена». До його складу вже увійшли стадіон «Рух» та Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр. Тим часом на території Івано-Франківської громади спортивне життя насичене різноманітними змаганнями та благодійними турнірами. І навіть якщо в час війни не проводяться різні міжнародні змагання, спортивних заходів у нас не бракує. Як переживають важкі часи спортсмени? Чим займається сучасна молодь та як організований відпочинок дітей у літній період? Про це «Західному кур’єру» розповів директор Департаменту молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради Віталій Матешко.

Зараз ми переживаємо такі часи, коли не проводяться ані масові заходи, ані міжнародні змагання. Але ж рух – це життя. Чи змінилося щось кардинально у роботі Департаменту в час війни?

– Звичайно, війна кардинально змінила наші настрої і розуміння того, що ми будемо робити. Основний і, напевне, інтуїтивний меседж був такий: ми зможемо працювати як волонтери. Ми чудово розуміли, що нашим Збройним силам буде необхідна підтримка, бо вони не в найкращому стані. Буквально з перших днів ми, як і молодіжні організації, почали рухатись у напрямку гуманітарної допомоги для України. Ми розуміли, що потреба може бути у всьому. Саме тому працівники Департаменту почали звертатися до своїх друзів, котрі живуть за межами України, з проханням стати корисним у якихось напрямках. Багато людей саме таким чином відгукнулися. Мені приємно, що і мені особисто вдалося «оживити» польських друзів. Тому до сьогодні ми вже отримали сьомий гуманітарний вантаж. Ця допомога для нас дуже потрібна.

Так само і в плані спорту. Десь за місяць війни ми зрозуміли, що якщо не запустимо позитивний меседж у молодіжному середовищі, то втрачаємо величезну кількість найперше дітей, які тільки почали займатись якимось видом спорту, або людей, які демотивовані і не знають, що їм далі робити. Ми почали організовувати низку зустрічей. Спочатку це були зустрічі із волонтерами, бо ми побачили певне емоційне вигорання. А вже згодом наші спортсмени почали скидати відео, як вони займаються в домашніх умовах під час війни.

Потім ми перейшли на етап організації проведення невеликих спортивних заходів на підтримку Збройних сил України. Як на мене, нам це вдавалося успішно. Таку тенденцію підхопили представники різних видів спорту і по різних містах. Мене сильно змотивували Чернівці. Там керівник спорту в області чемпіон світу з легкої атлетики Іван Гешко зміг добитися дозволу на проведення чемпіонатів області без фінансування. Тоді мене це сильно зачепило, а чому ми не можемо зробити такі речі в себе? Як результат, 9 липня ми провели благодійні легкоатлетичні старти, в яких взяли участь 13 областей. Івано-Франківщину представили понад 100 атлетів. Я зрозумів, що можна вирішувати і проводити такі речі, бо є категорія людей, яким це потрібно як повітря.

– Пане Віталію, Департамент молоді і спорту ще з лютого розпочав співпрацю із 13 волонтерськими молодіжними штабами. Чи не була така діяльність надто розпорошеною та розділеною?

– На початках працювали всі, потім почали відсортовуватись, переходити в різні напрямки. Вже тоді почалося розуміння, що співпраця між штабами принесе більше користі, бо в одних є одні речі, в інших – інші. Потрошки це все систематизувалося і ми почали давати раду із тими потоками переміщених людей, котрі прибували в наше місто. Наш відділ молоді створив сторінку у телеграм-каналі, де розмістив групу волонтерських організацій. Так почалася комунікація між волонтерами. Саме так нам вдалося відшукати для людей підгузки чи візочки для дітей. Ми допомагали із простими побутовими речами, але це було вкрай важливо. Хочу відзначити, що наша Молодіжна рада фактично з перших днів повномасштабної війни перетворилась на молодіжний хаб. У приміщенні Прикарпатського університету є молодіжний простір «Параграф». На його базі молодь створила хаб, зараз із ними вже працює «Співдія» і ЮНІСЕФ. Вони почали працювати з внутрішньо переміщеними особами. Один із учасників хабу виграв грант і вже відкрив шелтер, в якому проживає понад 20 внутрішньо переміщених осіб. Зараз шукають приміщення для відкриття ще одного такого шелтера. Це дійсно хороший приклад для наслідування.

Ми налагодили комунікацію із ЗМІ. Для нас було важливо давати позитивний меседж людям, що не все так погано, люди допомагають одні одним і разом ми готові здолати всі перешкоди.

– Молодіжна рада в Івано-Франківську прогресує та генерує доволі цікаві та амбітні проєкти. Молодь не дає нікому нудьгувати і підтягує за собою старших колег. Розкажіть про потребу відкриття в місті Муніципального молодіжного центру.

– Я вважаю, що за нашою молоддю майбутнє. А якщо чесно, то наша молодь – то такий своєрідний двигун прогресу, починаючи з Революції гідності. Я по-іншому переоцінив молодь. Я також батько, в мене діти, котрі належать до цієї категорії, і я бачу, як вони мислять, сприймають цей світ, намагаються знайти добру стежку для того, щоб досягнути успіху. Вони не працюють, як я свого часу, коли треба було працювати десять років на авторитет, аби він потім працював на нас. Теперішня молодь має точкові завдання, високі амбітні плани і хоче усього досягати одразу. Є багато талановитих молодих людей, котрим треба мати своє середовище для обміну думками і творення якихось речей. До сорому, напевно, мушу визнати, що ми є одним із небагатьох обласних центрів, у якому немає офіційного муніципального молодіжного центру. В інших містах вони давно працюють і є доволі успішними.

Ми почали працювати в різних напрямках. Протягом кількох років входимо в десятку фіналістів національного конкурсу «Молодіжна столиця України». Таким чином, ми дуже близько до здобуття такого звання. І сподіваємося на рік стати молодіжною столицею України. Це престижно. Цього року створена громадська організація «Простір ініціатив». Нам виділяють приміщення на стадіоні «Рух». Коли ми довідались, що ЮНІСЕФ може допомогти із ремонтом приміщення. Маємо надію цього року розпочати ці роботи і зробити це приміщення привабливим. А надалі плануємо залучити грантові кошти, щоби наповнити змістом цей центр і щоб він міг надалі сам себе утримувати.

– А молодіжні лідери вам зізнається, звідки вони черпають ідеї для своїх планів із розвитку Івано-Франківська?

Напевне, і позитив у молоді полягає в тому, що ідеї в них народжуються, як і вірші у творчих людей. Це все народжується навіть із простого спілкування. Якось доводилось бачити, як під час засідання Молодіжної ради вони все детально обговорюють, дискутують. Кожен на своєму рівні хоче показати свою фаховість. Ідей у них завжди багато.

– Департамент молоді і спорту минулого року підписав меморандуми про партнерство із ВНЗ. У чому їхня суть, що це дає?

Не очікуючи війни, ми мали амбітні плани. Співпрацюючи із навчальними закладами, ми підписували меморандуми про співпрацю в напрямках спільного розвитку молоді і спорту. Ми бачили велику плинність молоді. Хтось закінчує університет і зникає із молодіжного простору, велика кількість їде за кордон. Наше завдання полягало в тому, щоби допомогти молоді затриматися в Україні, знайти тут роботу, дати можливість молоді реалізовувати себе у своїй країні. У кожному навчальному закладі ми знайомилися із молодіжним лідерами і точно розуміли, що будемо працювати саме з ними, а не з керівниками навчальних закладів. Саме із такими активними молодіжними лідерами будемо намагатися спільно втілювати у життя їхні ідеї.

– Тепер поговорімо трохи про справи спортивні. Найперше цікавить, у якому стані перебувають спортивні майданчики в громаді, адже їхня кількість постійно зростає. Чи не бракує зараз місць для заняття спортом?

– Не можу сказати, що більшість майданчиків у громаді перебувають у занедбаному або незадовільному стані. Звичайно, постійно ведуться ремонтні роботи. Але сміливо хочу сказати, що 90 відсотків спортивних майданчиків громади перебувають у належному стані, вони не мають дефектів. Є просто період зношування, а тому низка майданчиків потребує, наприклад, заміни синтетичного покриття, ремонту, бо і природні процеси також впливають на їхній стан. Частина перебуває у підпорядкуванні нашого Департаменту, а є такі, які у підпорядкуванні, наприклад, Департаменту освіти і науки. Логічно, що вони їх обслуговують і дивляться за належним станом. У нас є, напевно, єдине в Україні комунальне підприємство Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр на Симоненка. Це така наша муніципальна база. Ми за цим доглядаємо. А там є майданчик із синтетичним покриттям, майданчики із акриловим покриттям, котрі саме потребують заміни. Є ще антивандальні майданчики, поставлені у 2006 році. Те обладнання також зараз потребує оновлення. У доброму стані там перебувають тенісні корти. На них у серпні будемо проводити аматорську першість із тенісу. Маємо два спортивні зали із постійною наповнюваністю протягом доби. На території центру є автомобільна стоянка, котра приносить певний дохід. А у перспективі це має бути плавальний басейн. У силу обставин і відсутності коштів ми терпляче чекаємо, але точно маємо на меті, що плавальний басейн на 6 доріжок по 25 метрів таки буде збудований. Запит від населення у цьому плані є.

Якщо говорити про міський стадіон «Рух», то це довгобуд. Так, там потрібні величезні капіталовкладення. Але як мінімум він зараз перебуває у належному стані, доглядається футбольне поле. Єдина трибуна, яка не здана в експлуатацію, перебуває в аварійному стані. І це наша велика проблема. Крім того, ми вже створили підприємство «Франківськ Арена», яке буде об’єднувати ці дві структури. Там раніше були люди переважно пенсійного віку. Вони щось робили, але не настільки ефективно, як би нам цього хотілося. Зараз буде сформовано дві мобільні бригади. Одна буде займатися площинними спорудами, інша – ремонтними роботами.

У нас є багато спортивних полів у селах громади. Там треба косити траву, посипати піском. Перед нами величезний виклик – це утримання того, що перебуває у нашому підпорядкуванні. Футбольні поля мають велику популярність, у кожному селі є футбольні команди, які грають на різних рівнях.

Ще ми маємо у Пасічній спортивний комплекс, де займається «Ураган». Цей комплекс новий. Там є накриття, де можна грати і волейбол, і пляжний футбол. Поруч готується величезне футбольне поле і є два малі поля із синтетичним покриттям. Крім того, місто мало амбітні плани щодо благоустрою території між озером і вулицею Набережною. У перспективі там мало би бути щось мегацікаве – такий собі сучасний трансформер відпочинкової території для будь-якої вікової категорії.

– Вже доволі давно висить у повітрі питання спорудження палацу спорту. Спочатку для нього не могли знайти місця, потім довго обговорювався функціонал. Яка, зрештою, доля того палацу спорту?

– Наразі це питання залишилося на рівні ідеї. Були висловлені думки, готувалася проєктно-кошторисна документація. Але в силу браку коштів це поки що в стані ідеї. Так само, як і на території стадіону «Рух» колись планувалось будівництво залу для стронгменів. Але це також не зрушилось із місця. Насправді із новими спортивними спорудами дуже важко. Але потреба в міста є. Ми намагаємось переконувати у цій потребі керівництво міста. Скажімо, для стадіону треба сучасне освітлення. А для того, щоби нашу футбольну команду допустили до чемпіонату, це буде одна із перепон, яку доведеться вирішувати. Нам доводиться докладати неймовірних зусиль, бо, скажімо, перед початком нового сезону на стадіоні також є потреба у телевізійних вишках.

– Нещодавно говорили про реставрацію спорткомплексу «Електрон» і передачу його у комунальну власність. То місто матиме ще один спортмайданчик?

– Швидше за все, його передадуть у відання Департаменту освіти і науки. У них є дві ДЮСШ, де є багато ігрових видів спорту.

– У центрі скандалів була ще одна спортивна споруда фактично у центрі міста – стадіон «Юність» на вулиці Шухевичів, позаду «будинку з куполом».

– Ця споруда належить обласній дитячо-юнацькій спортивній школі, яка фінансується із обласного бюджету. Область опікується цим стадіоном. Станом на сьогодні стадіон залишається місцем тренування для вихованців обласної ДЮСШ. Єдине, що були спроби збудувати там палац спорту. Не впевнений, що це питання зараз буде на часі, враховуючи, що у нас буде багато інших завдань.

– Франківці часто жаліються, що на території навчальних закладів майданчики закриті, тому нема можливості позайматися недалеко від дому.

– Це складність комунікації. Є певні керівники, які вважають, що це їхня власність. Вони нікого не впускають, не розуміючи, що тим самим вони відштовхують від себе людей, котрі хочуть займатися здоровим способом життя. Але є й інша ситуація, коли люди плюють соняшник, їздять велосипедами там, де не можна, вигулюють собак. Це теж не варіант. Я казав про це і наголошую: нам всім треба підвищити рівень культури, ставлення до фізичної культури, спортивних споруд.

– У 2016 році від Департаменту вимагали, аби діти мали де займатись і при цьому контролювали, щоби щоденно відбувалися якісь спортивні забави. Як це все виглядає тепер? Чи легко витягнути дітей від гаджетів і змусити їх пограти в рухливі ігри?

– Ми плануємо за два місяці провести близько сорока заходів. Відбувся мініфутбольний турнір, далі буде баскетбол у парку Шевченка, волейбол на міському озері, різноманітні естафети у селах громади та в мікрорайонах міста. Міський центр «Спорт для всіх» проводить масові заходи для дітей різного віку. Також «Інваспорт» проводить заходи для осіб із інвалідністю. Цей процес триває, ми знаходимо для цього можливості. А чи важко витягнути дітей із гаджетів, то тут залежить від фахівця. Якщо це людина, яка вміє запалити любов до певного виду спорту, то він витягне любого. Тут не останню роль відіграють самі батьки. Відсоток батьків, які це розуміють, намагаються самі шукати активності для своїх діток. Фактично щодня отримую дзвінки від батьків, котрі шукають спортивні школи.

– Якщо вже говорити про доступний спорт, то свого часу ви розробили карту спортивних споруд. Чи працює вона зараз і як можна легко і доступно знайти для себе спортивний майданчик для занять спортом?

– Ми давно її не оновлювали. Інколи будівельні компанії, які здають будинки, у дворах, будують спортивні майданчики і ми додаємо їх до загальної бази. Відверто кажучи, від зими ми ще не оновлювали даних, але, думаю, ближче до осені обов’язково оновимо. Це потрібно, бо люди, які про це знають, можуть зрозуміти, де в їхньому мікрорайоні якого рівня є спортивний майданчик і що там можна робити.

– В Івано-Франківську відбувалося чимало спортивних змагань міжнародного рівня. Коронавірус і війна змінили усі плани і прагнення продовжувати в тому ж дусі. Чи відбуваються зараз якісь спортивні заходи?

– Цього бракує, але багато федерацій уже почали планувати офіційні змагання. Скоро стартуватимуть легка атлетика і футбол. Це говорить про те, що ми потроху будемо виходити на рівень всеукраїнський. Звичайно, в часі війни ми не можемо розраховувати на проведення міжнародних змагань на території України, але ми це переживемо. Нам важливо зберегти все, що у нас є.

– Зараз чи не найактуальніше питання – літній відпочинок дітей за кордоном. Які категорії дітей мають шанс потрапити у такі табори, організовані за сприяння міст-партнерів?

– Відділ сім’ї та гендерної політики займається питанням оздоровлення дітей. Цього року ми не можемо це назвати оздоровленням. То швидше відпочинок. Але за ініціативи міського голови ми звернулись до всіх міст-партнерів за кордоном. Найбільше  зголосилися міста у сусідній Польщі. Ми вже відправили 229 дітей і ще 200 готуються до поїздки. Там на дітей чекає відпочинок з елементами оздоровлення та екскурсійною програмою. Область от-от розпочне свій сезон. Ми також будемо відправляти дітей у ті табори, які нам пропонують. На разі це Микуличин, Михальче і ще один табір у Коломийському районі. Першочергово ми відправляємо на відпочинок дітей-сиріт, дітей, батьки яких загинули в час війни, також їдуть на відпочинок діти учасників бойових дій, внутрішньо переміщені особи.

– Цього року Україна вперше відзначатиме Міжнародний день молоді 12 серпня. Маєте вже плани щодо відзначення цього дня?

– Плануємо патріотичні речі – танцювальний флешмоб і роздача патріотичних стрічок. Ми вкотре хочемо підкреслити, що ми незалежна держава, яка має свою символіку. А молодь у державі відіграє не останню роль.

Розмовляв Володимир БОДАК

Останні новини

  • 17:07
    У Микуличині квадроцикл перекинувся та впав з висоти у річку
  • Довкілля
    На Прикарпатті пересохла річка Тлумачик
  • Спорт
    У Снятинській громаді відбувся турнір пам’яті Захисників України Миколи Волкова та Андрія Луканюка
  • Кримінал
    Кримінал
    Івано-Франківська СБУ затримала інформаторку, яка передала ворогу координати підрозділу ЗСУ та складу боєприпасів на Донеччині для завдання по них ракетного удару
  • Комуналка
    Комуналка
    АТ «Івано-Франківськгаз» нагадує, що порядок оплати за розподіл (доставку) газу залишається без змін
  • Міжнародна співпраця
    На Прикарпатті відбулась зустріч із представниками міжнародних донорських організацій
  • Новини ОТГ
    Новини ОТГ
    У Калуші обговорили питання підготовки закладів освіти до нового навчального року
  • Армія
    Сьогодні з Коломийщини передали на фронт уже 23-й автомобіль високої прохідності
  • Благоустрій
    Благоустрій
    У Городенківській громаді частково відремонтували дорогу у ще одному селі (ФОТО)
  • 13:14
    На Івано-Франківщині за тиждень у ДТП постраждала 41 особа
  • Допомога
    Допомога
    Автівки для перемоги: За вихідні в Калуській громаді освячено для відправки на фронт 7 автівок
  • 12:24
    У Івано-Франківську відбудеться благодійний турнір з паркового волейболу
  • Культура
    Хор “Воскресіння” здобув перше місце на міжнародному хоровому конкурсі “ODESSA CANTAT 2022” (ФОТО)
  • Освіта
    Освіта
    Випускник франківського ліцею став срібним призером фізичної олімпіади у Швейцарії
  • 10:44
    Дзюдоїст із Надвірнянщини виборов бронзу на Кубку Європи
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.