Саме такими судинами до наших помешкань потрапляють усі блага цивілізації – газ, світло, вода, тепло, зв’язок. І часто ми навіть не задумуємося над тим, де пролягають ті мережі і наскільки вони важливі. Під час запису цього інтерв’ю ми мали нагоду переконатися у тому, що насправді усі мережі треба обов’язково показати на мапі і зберегти, щоб не виникало будь-яких аварійних ситуацій через незнання.

Детальніше про це – у розмові з одним із найдосвідченіших фахівців у галузі містобудування та архітектури Івано-Франківська, директором Комунального виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро-ІФ» Григорієм Качаном. Він уже 49 років працює у цій галузі і достеменно знає, де і які інженерні мережі прокладені під асфальтом та бруківкою на вулицях Івано-Франківська. Також Григорій Іванович передає свій досвід молодій генерації геодезистів, проєктантів та архітекторів.

– «Архітектурно-планувальне бюро», створене при Управлінні містобудування і архітектури ще у 60-тих роках, на цей час має три відділи – геодезичний, проєктний і землевпорядний. Наш геодезичний відділ займається виносом в натуру інженерних мереж відповідно до проєктної документації, «червоних ліній» згідно із генпланом. Також наші фахівці здійснюють контрольно-виконавчі зйомки підземних і наземних інженерних мереж, які прокладаються на нових об’єктах. Це вода, каналізація, газ, теплопостачання, електрика, зв’язок. Будівельники закладають мережі в землю, ми стараємося їх фіксувати і наносити на план міста, щоби на майбутнє усі відповідні служби знали, де ті мережі прокладені. Це  і є основна робота геодезичної служби.

Також геодезисти проводять інженерно-геодезичні вишукування для проєктування. На практиці це виглядає таким чином: ми отримуємо завдання від архітекторів і проводимо зйомку в масштабі. Також проводимо геодезичні зйомки для нашого відділу землевпорядкування. Добре, коли робиться проєктна документація на землю на свіжих інженерно-геодезичних вишукуваннях. У такому випадку можна робити грамотний технічний звіт щодо відводу землі і, маючи інформацію про підземні та надземні мережі, встановлювати сервітути.

Землевпорядні роботи виконують наші спеціалісти із однойменного відділу. Там працюють сертифіковані геодезисти і землевпорядники. Вони виготовляють весь пакет документів – проєкти відведення, інвентаризація, передача у приватну власність земельних ділянок.

Важливий відділ – це проєктний. Ми робимо проєктну документацію як на замовлення муніципальних структур, так і підприємців чи інших суб’єктів. Зокрема, виготовляємо проєкти малоповерхової та багатоповерхової забудови. Проєктуємо благоустрій скверів, парків тощо.

– Два місяці тому точилися дискусії щодо ухвалення змін до законодавства про містобудівну діяльність. Але той проєкт закону так і не розглядали через критику. Чи відомо вам щось про те, що у тому законопроєкті було не так?

– Я би не хотів це коментувати, оскільки ми не є організацією, котра би могла вмішуватися в цей процес. Краєм вуха я чув, що передбачалося, ніби будь-яка будівельна організація може мати не лише своїх архітекторів, але й своїх інспекторів. А це вже трохи занадто, бо в такому випадку міська влада втрачає контроль над будівництвом на своїй території. Саме тому міські голови та архітектори виступили проти таких нововведень.

– Як за всі часи існування «Архітектурно-планувального бюро» змінювалися підходи до формування проєктів. Чи часто вносяться зміни у законодавство?

– Наші архітектори стараються постійно вивчати зміни, тримати руку на пульсі і використовувати їх на практиці. Усе те, що передбачено у ДБН (державні будівельні норми. – Авт.), ми стараємося виконувати.

– Як часто інспектуєте будівництво мереж?

– Наші геодезисти щодня є на різних об’єктах. Вони стежать за тим, як прокладаються мережі, прив’язують їх і наносять на черговий план інженерних мереж міста. А коли завершується будівництво, то ми ці контрольно-виконавчі зйомки передаємо замовнику та в Управління містобудівного кадастру. Підземні інженерні мережі міста – це один із ключових напрямків роботи геодезичної служби «Архітектурно-планувального бюро». На жаль, сучасні містобудівні компанії не завжди враховують питання мереж або не передають інформацію про те, де проводяться розкопки та прокладаються інженерні мережі. А це ускладнює усі майбутні проєктування та будівництво. Якщо колись у якомусь місці станеться порив, то треба як мінімум знати, де і що прокладено. Міська рада ухвалила рішення від 18 квітня 2019 року № 480 «Про затвердження порядку організації створення, оновлення, перевірки топографо-геодезичних зйомок, впорядкування геодезичних розбивок і контрольно-виконавчих зйомок інженерних мереж та споруд, а також створення єдиної цифрової топографічної основи в масштабі 1:500 на території Івано-Франківської міської ради». Це рішення зобов’язує усі суб’єкти, які ведуть будівництво, наносити на черговий план міста інженерні мережі і передавати в Управління містобудівного кадастру.

– Наскільки часто будівельники не дотримуються правил і проєктів, а вам доводиться втручатися у хід будівництва?

– Ми не втручаємося, але фіксуємо порушення і доносимо інформацію до керівництва – директора Департаменту і головного архітектора. А вже вони вирішують, що робити із забудовниками-порушниками.

– Знаю, що ви частково дотичні і до планування робіт щодо будівництва нового моста на Пасічну. Зовсім недавно там саме проводили винос мереж, через що перекривали рух транспорту.

– Ми не займалися повністю проєктуванням. Нам довелося винести в натуру вісь моста відповідно до креслення, яке представило Управління капітального будівництва.

– А як щодо збереження пам’яток архітектури в історичній частині міста? Чи вдається тут дотримуватись чітких норм і чи охоче йдуть назустріч самі іванофранківці?

– У нас є практика, що або самі власники звертаються із проханням допомогти з розробкою проєктної документації на реставрацію, або ж замовником є Департамент містобудування та архітектури. Якщо нам дають таку роботу, то ми разом із архітекторами розробляємо проєкти реставрації. Наприкінці минулого року вдалося завершити реставрацію пам’ятки архітектури на вулиці Незалежності, 37. Це будинок періоду австрійської забудови. Реставрація тривала протягом декількох років. Але вся суть полягала в тому, що самі власники будівлі звернулися до «Архітектурно-планувального бюро» за розробкою проєкту ремонтно-реставраційних робіт. Архітектор АПБ-ІФ Остап Дольний детально вивчав цю споруду і розробив проєктну документацію. А вже безпосередній нагляд за роботами проводив міський відділ охорони культурної спадщини. Можемо впевнено стверджувати, що реставрація виконана чітко згідно із проєктом.

– В Івано-Франківську вже є декілька яскравих прикладів реставрації таких будівель. І вони, напевно, і творять обличчя історичного міста. А як щодо збереження археологічних пам’яток, скажімо, консервація та ознакування археологічних залишків Тисменицької брами Станиславівського бастіону, адже знаю, що ви займалися цим питанням?

– Там усе законсервовано і встановлено мощення. На жаль, мусимо чекати слушного часу, бо зараз, у час війни, ми не можемо завершити повноцінно цей проєкт.

– Григорію Івановичу, ви у професії вже майже пів століття. І знаєте про мережі Івано-Франківська дуже багато, також розумієтеся в архітектурних справах. А чи прислухається до ваших порад молодь? Кілька років тому в місті проводили конкурси проєктів молодих архітекторів. Чи є потенціал у молоді?

– Так, є в нас архітектори, які брали участь у таких конкурсах. Їхні проєкти досить непогано виглядають. Рішення проєктної документації індивідуальної забудови є доволі цікаві. Тішуся, що в нас є такі молоді люди Остап Дольний, Катерина Навальна, Роман Венгринович та їх наставники – Олеся Кріль та Іван Саміла.

– А яке майбутнє в Івано-Франківська? Місто ростиме вверх у плані багатоповерхової забудови чи розширюватиметься за рахунок приєднаних територій малоповерховою забудовою?

– Є генеральний план міста, якого треба дотримуватися. Але я думаю, що малоповерхова забудова таки переможе. Щоби піти із багатоповерховою забудовою за межі центральної частини міста, необхідне інженерне забезпечення: мережі води, каналізації, газу, електрики, що тягне за собою значні капіталовкладення. Натомість малоповерхова забудова не вимагатиме таких значних витрат.

Розмовляв Володимир БОДАК