Богдан ПИТЕЛЬ:

«Ми перші в Україні трансформувалися у центр допомоги внутрішньо переміщеним особам і військовослужбовцям»

З 24 лютого Центр надання адміністративних послуг в Івано-Франківську перетворився на центр мобілізації усіх послуг, пов’язаних із війною. Сюди звозили необхідні речі для військових та переселенців, працівники ЦНАПу перейшли у цілодобовий режим роботи і почали оформляти вимушених переселенців, котрі тисячами ринули до нас із охоплених активними бойовими діями районів.

І досі ЦНАП не повернувся до звичного ритму роботи і не відновив усіх звичних послуг для населення через закриті доступи до реєстрів, які тільки-но починають відкриватися. Як усе це починалося і з якими труднощами довелося зіткнутися працівникам ЦНАПу, «Західному кур’єру» розповів керівник Департаменту адміністративних послуг Богдан Питель.

– Зразу після того, як почалася війна, Центр надання адміністративних послуг міста Івано-Франківська і всі його територіальні підрозділи, які є в нашій громаді, ми трансформували у центр надання допомоги внутрішньо переміщеним особам і військовослужбовцям. Міський голова Руслан Марцінків сказав, що люди можуть приносити допомогу. Почався масовий збір, надзвичайно велика кількість людей почала звертатися, і ми буквально за три години організували цей процес. Ми вивільнили робочі місця, зробили місця для розміщення продуктів харчування, засобів гігієни, одягу. Спочатку виглядало, що цього всього небагато. Але буквально за два дні приміщення ЦНАПу було повністю забите усіма речами, які необхідні були  на той час. Ми це все облікували і пакували.

Була в нас і велика волонтерська база – понад 500 людей приходили і казали, що хочуть допомогти. Ми мали базу і лікарів, і психологів. У нас була база водіїв, котрі знали, що куди треба везти. Ми використовували цей ресурс.

Тоді ще навіть не було рішення уряду про те, що внутрішньо переміщені особи мають реєструватися, але ми за дорученням міського голови почали процес реєстрації. Тобто ми розуміли, що нам треба знати, скільки людей прибуло, де вони перебувають і тому подібне. Нам розробили програмне забезпечення і завдяки цьому ми почали оперативно реєструвати усіх внутрішньо перемішених осіб і видавати їм тимчасові посвідчення із QR-кодами. Завдяки цим кодам і посвідченням ми маємо повну картину. Знаємо, скільки людей перебувало, це чоловіки чи жінки, якого віку, скільки дітей, якого віку. Були навіть такі, що вказували свої професії, а ми передавали їхні дані у лікарні, комунальну сферу. Саме так багато людей і працевлаштувалося.

То таким чином люди змогли отримати роботу без звернення у Центри зайнятості?

– Так, тому що люди, які реєструвалися, сказали, що вони хотіли б працювати, і подали повну інформацію про себе.

– Знаю також, що на початку війни ви почали працювати цілодобово.

– Так. Ми отримували масу телефонних дзвінків. Люди приїжджали до Івано-Франківська і не знали, що робити, куди звертатися. Тобто ми стали таким собі центром координації. За запитами командирів військових частин ми надали значну допомогу військовим. Але з питань безпеки не можемо афішувати тих частин.

– Зараз саме працівники ЦНАПу мають повну картину із внутрішньо переміщеними особами в межах територіальної громади?

– Так. Після того, як людина зареєструвалася і їй давали довідку про реєстрацію, працівники мали спеціальний доступ на своїх смартфонах. Вони сканували QR-коди. Тому ми маємо повну картину: скільки людині видано допомоги, чи вона отримала продуктовий набір, засоби гігієни, дитяче харчування, чи вона зверталася у соціальні їдальні у наших ліцеях, чи отримала допомогу від ООН. Зараз таку допомогу надають у Ліцеї №7.

– Скільки ж людей прибуло в Івано-Франківськ за два з половиною місяці війни?

– На сьогодні в Івано-Франківській громаді ми зареєстрували понад 42 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Звичайно, є такі люди, котрі вже поїхали, але є і такі, котрі ще досі прибувають у наше місто. І за нашою динамікою ми бачимо зміну регіонів, це озвучував і міський голова. Якщо спочатку до нас приїжджали люди із Києва та Київської області, то зараз це вже є люди із Харкова, Донецька, Луганська.

– Ваші працівники одними із перших зустрічають тих людей, котрі вимушено приїжджають до нас із інших регіонів. Чи є якісь бар’єри чи психологічні моменти у спілкуванні із ними? Наскільки важко дається такий переїзд тим, хто тікає з-під обстрілів?

– Спільно із волонтерами ми розвинули центр психологічної допомоги. Люди потребують психологічної допомоги. З перших днів ми бачили, що є люди, котрі приїжджають із сумкою в руках і в розпачі. Тут було все – і сльози, і розпач. Дуже добре, що у нас були психологи, котрі працювали як із дітками, так і з дорослими. Працює і гаряча психологічна лінія. Люди телефонують навіть серед ночі. Отримуємо повідомлення і такого плану, що десь вночі не вимкнене світло.

– Фактично через місяць війни влада вирішила, що пора відновлювати економіку країни і працювати бодай у тих регіонах, котрі не охоплені активними бойовими діями. І, звичайно, багато залежало і від вашої структури, адже у вас оформляються та видаються документи.

– Так, ми отримали команду відновлювати роботу дозвільної системи, аби міг запрацювати бізнес. Великим плюсом стало те, що ми перші в Україні трансформувалися у центр допомоги внутрішньо переміщеним особам і військовослужбовцям. Потім за нами потягнулися всі інші ЦНАПи в Україні. Мені тут допомагала заступниця міністра цифрової трансформації Людмила Рабчинська. Саме з Івано-Франківська створився чат-бот «Турботник».

Найперше позитивом стало те, що ми відновили оформлення біометричних документів. Це паспорт громадянина України для виїзду за кордон і у формі ID-картки. Чим було зручно? Людина приходила з поїзда без нічого і казала, що загубила ID-картку, ми зразу проводили прийом документів.

– Чи багато було таких випадків?

– Не можу сказати, що масово, але були. Зрозумійте, що люди збиралися похапцем. Хтось брав із собою тільки закордонний паспорт, а український десь загубив. Ситуації були різні. Але ми все оформили, люди забрали свої документи. Були також проблеми, оскільки друкуються паспорти в місті Києві. І зараз є затримка в друці. Повітряні тривоги та ракетні удари негативно відбилися на роботі паспортних служб. Але відповідно до постанови Кабінету Міністрів ми відновили роботу. Зараз активно оформляємо і посвідчення водія, і закордонні ID-паспорти, і надаємо послуги, які стосуються різних дозволів. У тому числі послуги Міністерства економіки. Бо раніше ми таких не надавали. Згодом підключилася і реєстрація бізнесу. На жаль, перелік послуг дуже обмежений. Багато чого у цифровізації залежить від доступу до реєстрів і баз даних. Відповідно зараз ми не можемо реєструвати місце проживання навіть новонародженої дитини, не можемо перереєстровувати людей, можемо тільки зняти людину із реєстрації у зв’язку зі смертю і все. Якщо народилася дитина, її зараз не зареєструють, якщо мама з дитиною схоче перереєструватися, цього зараз не зроблять. Тому що закритий доступ до реєстру територіальної громади і таку процедуру неможливо провести.

– Аналогічно закритий доступ до геокадастру, будь-які земельні питання в цей час вирішити також люди не мають можливості.

– Зараз заблокований доступ до реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто люди не можуть реєструвати нерухомість, не можуть отримати витягів із реєстру. Якщо питання стосується продажу майна, то це йде тільки через нотаріусів. Щодо земельних питань, звичайно, ми розуміємо, чому закритий доступ до геокадастру. Ми розуміємо, що в Україні йде війна, а тому деякі справи не на часі. Їх можна відкласти на пізніше. Зараз потрібно займатися питанням перемоги.

Усі офіси працюють максимально потужно, тому що ми видаємо переселеним особам довідки і призначаємо їм допомогу 2 тисячі гривень на дорослого, 3 тисячі гривень на дитину або на особу з інвалідністю. Дуже багато зараз таких людей звертаються у відділення ЦНАПів. Більше 20 тисяч внутрішньо переміщених осіб зареєструвалися через ЦНАП і через «Дію». І це без урахування показників Департаменту соціальної політики, який також проводить реєстрацію. Дуже погано працює програма «Соціальна громада». Всі про це знають.

– У деяких відділеннях в області траплялися такі випадки, коли встигали зареєструвати лише двох людей за день, інакше програма не працювали. Як вам вдавалося впоратися із цим?

– Ми брали паперові заяви. Працівники працювали у дві зміни, тому ми вносили дані у програму вночі, коли серверне навантаження у Мінсоцполітики зменшувалося. Наші люди працювали до 11 чи 12 години ночі. Вони мають перепустки про можливість руху в комендантський час. Зараз ситуація не змінилася. Якби не вечірні та нічні зміни, то ми б мало що внесли у базу даних.

Але крім вимушених переселенців я бачив у вас і мешканців Івано-Франківська, котрі оформляють допомогу на комунальні послуги за поселення у себе біженців.

– До нас почали звертатися люди, котрі готові надати житло для внутрішньо переміщених осіб. Ми мали повну базу таких людей. Так, це другий напрямок. У нас це називається програма «Прихисток». Власник чи співвласник житла має право звернутися до ЦНАПу і отримати допомогу 14 гривень 77 копійок у день за одну внутрішньо переміщену особу. За місяць у середньому це виходить 450 гривень. Кожного місяця у звітний період із 1 до 5 числа треба подавати заяву, де вказується, скільки людей проживали і скільки днів. Обов’язково вказується, що людина приймала переселенців безкоштовно.

– Чи не бувало такого, що людина звертається і каже, що вона в однокімнатну квартиру вселила, скажімо, 10 людей? Не було зловживань на цьому ґрунті?

– Ні, такого не траплялося. Дуже добре, що наші франківці свідомо підійшли до цього. Виконком ухвалив рішення, а представники соціальних служб можуть прийти і перевірити, хто  в яких умовах проживає. Від мешканців Івано-Франківська ми отримали понад 2 тисячі заяв.

Але люди мають зрозуміти, що є велике навантаження на сервери, на системи, крім того, вони не завжди коректно працюють. Ми працюємо в умовах війни, бувають перебої з інтернетом. Не може бути все легко, гладко, просто і швидко. Не все залежить від працівника чи компанії, котра надає послуги.

– А як щодо оформлення інших видів документів, які ви виконували до війни?

– У нас все залишається, як і було. Є працівники, котрі приймають послуги, які дозволені. Нема такого, що в черзі реєструється 10 переселенців і хтось з Івано-Франківська хоче переоформити якийсь дозвіл чи щось інше. Є окремо визначені робочі місця, де наші працівники займаються питаннями «Прихистку», є ті, хто видає довідки. Зараз узагалі немає черг. Ми маємо допомагати усім – і бізнесу, який має підтримувати та розвивати економіку, і  людям, котрі прихистили переселенців.

– Про повернення до звичного ритму життя ЦНАПу можна буде говорити лише після війни?

– Не швидше. Ми розробили інструкції для працівників. Вони знають, що роботи менше не буде. У нас збільшується кількість людей. Розуміємо, що їх буде більше. Крім того, є відсоток людей, котрі говорять, що готові залишитися в Івано-Франківську.

– Крім простих людей, до нас переїжджає і бізнес із окупованих територій. Ви також займаєтеся відповідними реєстраційними процедурами?

– Це не проблема. Всім допоможемо і все зробимо. Насправді дуже добре, що бізнес розвивається. Це потрібно, бо чим більше бізнес працюватиме, тим ми будемо сильніші і будемо мати більше ресурсів для допомоги іншим.

– І все-таки реєструєте переселений бізнес?

– Так, звичайно.

– Чи було у вас тоді, 24 лютого, розуміння, як працювати в умовах війни?

– Центр «Турбота» був створений буквально за три години. Але все одно ми модернізовувалися і покращувалися відповідно до запитів людей. У нас не було якоїсь книжечки чи методички, в якій би було вказано, що в період війни ми маємо робити певні кроки. Звісно, 24 лютого ми вийшли на роботу. Хтось почав телефонувати, що виникли певні проблеми через вибухи, питали, що робити. Так, були певні моменти нерозуміння чи навіть паніки. Але ми налагодили роботу і почали працювати так, як це зараз є. Звісно, є такі працівники, які поїхали за кордон. Це їхнє право, вони поїхали з дітьми, бо так склалися обставини. Є працівники, котрі зараз служать на передовій у Збройних силах. Чому заступниця міністра цифрової трансформації показувала нас як приклад? Бо ми змогли мобілізуватися і працювати для допомоги усім.

– Наскільки застосунок «Дія» прийшов вам на допомогу?

– Насправді на «Дію» ми дуже чекали. Люди масово почали реєструватися тоді, коли держава оголосила про фінансову підтримку. Були також поставлені конкретні рамки, для прикладу, хто звернеться до 15 квітня, отримають гроші за березень і за квітень. Потім всі побачили, яка кількість звернулася. А в масштабах Західної України це декілька мільйонів людей, які почали реєструватися. Тому терміни продовжили  до 30 квітня.

– Як працівники ЦНАПу відреагували на потребу працювати понаднормово?

– Я завжди налаштовую працівників ЦНАПу, що вони мають бути частково психологами, вони мають людину розрадити, допомогти їй, мають із людиною поспілкуватися. І працівникам я насправді дуже вдячний, бо в нас хороша команда. Ми працюємо безперервно від початку війни. Знаю, що вони вже втомлені і виснажені морально. Але це є наш фронт роботи, який ми маємо виконати і допомогти людям.

– Як працюють віддалені робочі місця ЦНАПу в різних куточках громади?

– У нас є 17 підрозділів та віддалених робочих місць у селах. Тепер відкрили ще у Опришівцях.

– Саме це відділення мало би досить серйозно розвантажити роботу центрального офісу.

– Так, бо найближче відділення знаходиться на БАМі, також є у великих мікрорайонах міста. Ми їх підсилили. Крім допомоги переселенцям, ми не збуваємо і про анонсовані допомоги іванофранківцям. Велика кількість людей похилого віку подали заяви для отримання допомоги.

– Ви планували залучати європейський досвід у роботі ЦНАПу. Але всі плани перекреслила війна.

– Активно співпрацюємо із міжнародними партнерами. Ми отримали від уряду Британії міжнародну технічну допомогу. Тепер у роботі використовуємо планшети. Проєкт «Просто» також фінансується урядами Європейського Союзу. В нас адміністраторами працюють двоє працівників із Харківської області, але заробітну плату вони отримують через цей проєкт.

Ми зупинилися на тому, щоби запустити послуги з оформлення свідоцтв про народження діток, оформлення документів про шлюб, свідоцтв про смерть. Це ті базові послуги, які необхідні. Навіть рішення міської ради ухвалене, але через закриті реєстри ми не можемо продовжити цей процес. Але все буде добре. Вірю, що швидко війна закінчиться і ми знову будемо розвивати нашу країну і сферу надання адміністративних послуг.

Ми брали участь у Дія-саміті, хотіли модернізувати центр, збільшити кількість робочих місць. Оновили територіальний підрозділ на Каскаді, на черзі була Пасічна і БАМ. Вони вже працюють більше п’яти років, тому там необхідно провести технічне оновлення мереж. Зараз це не на часі. Всі плани і амбіції мусимо трошки посунути, щоб зараз зробити усе для перемоги.

– Багатьма речами довелося пожертвувати заради роботи у воєнний час. Чи скаржаться ваші працівники на труднощі?

– У нас хороша команда, яка працює на результат. Дякую їм за те, що вони працюють понаднормово. Ми всі розуміємо, що є робота, котру потрібно зробити. Залишаються до ночі і працюють з самого ранку. Війна змінила всіх, війна змінила нас. Ми не можемо бути осторонь усіх цих процесів і жити, як жили раніше. Тому що такий час.

Розмовляв Володимир БОДАК

Останні новини

  • Агросектор
    Посівна кампанія на Івано-Франківщині завершується
  • 19:31
    У Богородчанській громаді заборонили діяльність православної церкви московського патріархату
  • Економіка
    Економіка
    На Івано-Франківщину переїхали майже 50 підприємств з регіонів, де ведуться бойові дії
  • Дороги
    Дороги
    Від початку війни на Прикарпатті трапилось 583 аварії, в яких загинуло 14 людей
  • 18:06
    За вихідні патрульні в Івано-Франківську зафіксували два випадки підробки водійських документів
  • Історія
    Історія
    Кримінальні історії: справи про підробки
  • Пам'ять
    До Дня Героїв у Болехові встановили три мандрівні виставки-експозиції національно-патріотичного спрямування
  • Мистецтво
    У Коломийському “Соколі” Національний драмтеатр імені Марії Заньковецької покаже “Злодія”
  • Спорт
    Спорт
    У Бурштині оновлений спортмайданчик відкрили товариськими матчами з міні-футболу
  • 15:45
    Патрульні у пізній час допомогли жінці з двома дітьми доїхати додому
  • 15:30
    У Тисмениці в пластовому зборі взяли участь діти з Кременчука та Кривого Рогу
  • Дещо цікаве
    “Русскій воєнний корабль… ВСЬО!”: у Івано-Франківську відбулось спецпогашення нової марки
  • Кримінал
    На Івано-Франківщині поліцейські затримали підозрюваного у торгівлі наркотиками
  • 14:00
    Минулого тижня на Прикарпатті на коронавірус захворіли 115 осіб, семеро померли
  • Здоров'я
    Здоров'я
    З пологового в операційну: франківські медики провели дві успішні операції немовлятам (ФОТО)
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.