Як прикарпатці одружуються та розлучаються на третьому році війни

Попри війну, прикарпатці не припинили одружуватись, народжувати та розлучатись. Всі ці віхи життя потребують юридичного оформлення. В умовах воєнного стану стати на шлюбний рушничок стало легше. В той час, як процедура розлучення не зазнала жодних спрощень. Попри це, на третьому році війни статистика розірвань шлюбу пішла вгору, а кількість одружень поступово почала зменшуватись, пише Західний кур’єр. 

Менше шлюбів…

В умовах воєнного стану в Україні, завдяки спрощеній процедурі, одружитись стало простіше. Наречені можуть зареєструвати шлюб в день подання заяви. А шлюб з військовим, поліцейським чи працюючим в закладі охорони здоров’я без його присутності. Тим не менше, у порівнянні з минулим роком, кількість одружень на Прикарпатті поступово зменшується, каже заступниця начальника Управління державної реєстрації, начальниця Центрального відділу ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анна Королик. 

«За перший квартал 2024 року органами ДРАЦС в Івано-Франківській області зареєстровано 1007 шлюбів. Для порівняння, за перших три місяці повномасштабного вторгнення в нашій області одружилися приблизно дві тисячі молодих пар, що перевершило показники навіть 2021 року. Тоді ми дійсно переживали справжній весільний бум. Зараз показники одружуваності дещо нижчі», – констатує Анна Королик.

Щодо військових, то можливістю одружитися без особистої присутності чи безпосередньо на місці проходження служби, прикарпатські захисники користуються, але не надто активно.

«Якщо говорити про шлюб за постановою (йдеться про постанову Кабінету міністрів України від 9.03.22 № 213, яка надала військовим особливі права на укладення шлюбу в військовий час – ред. ), то заява нареченого або нареченої має подаватися командиру, який засвідчує справжність підпису на заяві та забезпечує його передання до органу РАЦС. Або факт реєстрації шлюбу може засвідчуватися актом про укладання шлюбу, який складається командиром військовослужбовця, та скріплюється печаткою органу або військового формування. Під час цього наречені зв’язуються по відеозв’язку. В умовах активних бойових дій командирам часто буває не до укладання шлюбів своїх підлеглих, ще й із залученням засобів мультимедіа. Тому не можу сказати, що одруження таким чином це надпопулярна послуга. Більшість військових все таки чекають можливості прийти у відділ РАЦС особисто», – зазначає Анна Королик.

Статистика шлюбів, укладених за постановою на Прикарпатті також пішла на спад. Якщо у першому кварталі 2023 року в нашій області було зареєстровано 12 заяв без особистої присутності військових, то в цьому році всього дві. Шлюбів на підставі акта, складеного командиром, за аналогічний період 2023 року, було оформлено 4, цьогоріч – 3.

Зате у поточному році на Прикарпатті було укладено один шлюб на підставі акта, який склав головний лікар одного із медзакладів області, де військовий проходив лікування. Така можливість, згідно з постановою Кабміну, також є.

«Органи ДРАЦС навіть у нинішній непростий час проводять всі види реєстрацій: урочисті, скорочені, виїзні. Виїзних, звісно, стало менше. Але що стосується реєстрацій у відділі – у нас всі суботи стабільно розписані від 9 до 16 години. Одружуються і цивільні, і військові на службі, і ветерани після поранень. Життя триває», – підсумовує Анна Королик.

В цьому році вже 267 пар на Прикарпатті стали під вінець, уклавши «Шлюб за добу». А найближчим часом зв’язати себе шлюбними узами взагалі можна буде онлайн, через застосунок Дія. Реєстрація відбуватиметься за допомогою електронного підпису, при цьому орган РАЦС відвідувати, за бажання, не потрібно узагалі. Для цього треба буде обрати вільну дату й час та очікувати на посилання на церемонію по відеозвʼязку. Цифрове свідоцтво про реєстрацію шлюбу автоматично підтягнеться в Дію. А фізичний документ пара може замовити доставкою Укрпошти чи забрати у відділенні.

За словами Анни Королик, зараз послуга уже проходить бета-тестування і за кілька місяців стане доступною усім охочим.

«Ця послуга особливо актуальна для тих наречених, один з яких перебуває закордоном та для військовослужбовців. Зараз вирішуються останні питання щодо налагодження самого механізму надання цього сервісу. Думаю, за місяць-два ми уже будемо реєструвати шлюби онлайн», – запевняє Анна Королик.

…Більше розлучень

Якщо весільна статистика почала йти на спад, то кількість реєстрацій розірвання шлюбу навпаки зросла. Навіть попри те, що жодних спрощень цієї процедури у воєнний час не передбачено.

У 2023 році річний показник розлучень на Прикарпатті становив 695, що на 20% більше, ніж у 2021 році. Цього року через прикарпатські органи ДРАЦС вже розірвано 204 шлюби.

«Найбільше розірвань шлюбу ми оформляли у кінці 2023 – на початку 2024 року. Не можна сказати, що це масове явище. Але заяв про розлучення відчутно побільшало», – каже Анна Королик.

Через органи РАЦСу шлюб розривають тільки подружжя без малолітніх дітей. Решта змушені робити це через суд. Але навіть парам, у яких нема спільних нащадків, без особистої присутності розлучитись в РАЦСі складно. Після початку війни це стало поширеною проблемою, через те, що велика кількість жінок виїхала закордон. Або чоловіки, які перебували на роботі закордоном, не бажають повертатися в Україну через страх мобілізації. А дружина залишилась тут.

«Для того, щоб зареєструвати розірвання шлюбу без присутності одного з подружжя потрібна заява про бажання розлучитися, того, хто не може бути присутній, належним чином завірена нотаріусом або консулом. Її потрібно передати в Україну і другий з подружжя приносить її в органи ДРАЦС. Крім цього, повинна бути заява на згоду проведення реєстрації без особистої присутності та доручення на право діяти від свого імені», – пояснює Анна Королик.

Через бюрократичні складнощі, таким чином на Прикарпатті розлучилось не більше п’яти пар.

За словами партнера АО ЮК «Лігал Групп», адвоката Давида Денеги, юристи відмовляють від подібної бюрократії клієнтів, які не можуть брати участь у розлученні особисто. Їм рекомендують розлучатись через суд, навіть у випадку відсутності дітей.

«Реалізувати на практиці цей процес надто складно. Тому ми рекомендуємо клієнтам йти за процедурою звернення до суду, де адвокат, за договором про надання правничої допомоги, може повністю діяти від імені клієнта, без жодних додаткових доручень. Тим більше, якщо мова йде про чоловіків, які перебувають закордоном. У випадку, коли вони не оновили дані військового обліку, звернутися у консульство вони не зможуть», – каже Давид Денега.

Статистика щодо збільшення розлучень саме в кінці 2023 – на початку 2024 року дивує адвоката. Бо він спостерігав значне зростання числа охочих розлучитися від самого початку повномасштабного вторгнення.

«Найбільше запитів на розлучення поступало від початку війни і до 2023 року. Можливо, в силу того, що багато процесів ще тривають, вони не потрапили в зведену статистику. Попит на розлучення стабільно високий і зараз. По затребуваності він поступається тільки питанням юридичного супроводу відстрочки від мобілізації», – вважає юрист.

За його словами, найпоширеніша підстава для розірвання шлюбу сьогодні – формальний характер стосунків у шлюбів, відсутність почуттів один до одного і так далі.

«Багато чоловіків, які воюють і через це місяцями не бачать сім’ї, в один прекрасний день знаходять іншу жінку ближче до себе, на прифронтових територіях. Тут, відповідно, шлюб розривають, або просто ставлять дружину перед фактом і залишають питання розірвання шлюбу на її розгляд», – розповідає Давид Денега.

Частіше ініціаторами розриву все таки стають жінки. Серед них великий відсоток тих, хто виїхав закордон на початку повномасштабного вторгнення. Багато жінок перебували в Україні в аб’юзивних стосунках та вийшли з них лише завдяки переїзду закордон під час війни.

«До початку війни вони не могли домогтися дозволу на вивезення дитини. А в умовах воєнного стану здобули можливість спокійно виїхати і дехто навіть встиг знайти нового обранця. Дуже часто жінки також подають позов про позбавлення чоловіка батьківських прав», – каже Давид Денега.

Жінки, які перебувають закордоном, можуть найняти юриста в Україні для розлучення навіть дистанційно.

«Для цього не треба приїжджати в Україну. Представництво здійснюється через договір правничої допомоги, який може заключатися без особистої присутності клієнта. Договір підписують дистанційно і надсилають засобами поштового зв’язку. Адвокат отримує право повністю діяти в суді від імені особи, інтереси якої представляє», – пояснює Давид Денега.

Якщо один з подружжя вирішує розлучитись через адвоката, інший отримує повістку в суд через Дію або есемес.

«Тоді другий з подружжя або також наймає адвоката, або просто ігнорує ситуацію. Практика показує, що в таких випадках після двох пропусків судового засідання відповідачем, суддя виносить заочне рішення про розірвання шлюбу», – зазначає Давид Денега.

Багато жінок, які одружені з військовими та мають спільних дітей, вирішують розірвати шлюб з прагматичних міркувань, що також вплинуло на загальну статистику.

«Дуже поширені випадки, коли жінки банально прагнуть отримати аліменти у вигляді відсотку від заробітку чоловіка-військового. Якщо він перебуває на передовій та щомісяця отримує премію 120 тисяч гривень, то аліменти на одну дитину можуть щомісяця складати понад 40 тисяч – 25% від заробітку батька. На мою думку, це очевидне зловживання. Питання аліментів для військових повинно бути більш законодавчо врегульовано. Звісно, аліменти повинні виплачуватися. Але неправильно, коли сума цих виплат є більшою, ніж середня заробітна плата по області», – впевнений адвокат.

Оксана ДЕНЕГА