Всім нам відомий ще з часів Кашпіровського гіпноз – сьогодні один з прогресивних методів сучасної психології. Свою популярність гіпнотерапія як метод подолання внутрішніх проблем здобула в останні кілька років.
Зокрема завдяки своїй здатності діяти набагато швидше, ніж традиційні методи. За словами психологів, що практикують лікування гіпнозом, іноді достатньо одної-трьох сесій, щоб людина отримала відчутний результат, а іноді й повністю закрила свій запит.
Спробувати гіпнотерапію як метод самопізнання та лікування можна і в Івано-Франківську. Про те, які проблеми можна вирішити, занурившись у транс та чи є в гіпнозі хоч крихта магії – «Західному кур’єру» розповіла клінічна психологиня та гіпнотерапевтка Ольга Коржунова.
«Гіпнозу в нашому житті більше, ніж може здаватися»
Ольга Коржунова практикує гіпнотерапію вже 4 роки. За її словами, у психології може використовуватися два види гіпнозу, по суті протилежні за підходом – класичний директивний гіпноз та еріксонівський (недирективний). Сучасні психологи віддають перевагу саме останньому, абсолютно «демократичному» виду гіпнозу, в стані якого людина повністю контролює себе та свою свідомість та оточення. Також клієнт в будь-який момент може припинити сеанс.
«Під час еріксонівського гіпнозу я вводжу клієнта в стан зміненої свідомості, який є природним для людини в принципі. Це щось середнє між станом бадьорості і станом сну. Ми перебуваємо в цьому стані по кілька разів щодня, коли наприклад, читаємо цікаву книгу і не чуємо, коли до нас звертаються оточуючі чи «на автоматі» ведемо автомобіль. Цей стан називається трансом. Перебуваючи у ньому зовнішні подразники стають для нас непомітними і ми можемо сфокусуватися на внутрішніх відчуттях. Добратися до травматичних точок, пропрацювати негативні сценарії клієнтів та переписати їх», – пояснює Ольга Коржунова.
Занурення в гіпноз відбувається у два етапи: введення і навіювання. Перша стадія може тривати від кількох секунд до 10 хвилин і довше. Її ціль – заспокоїти думки людини та сконцентрувати увагу на голосі психотерапевта.
Друга фаза – навіювання – передбачає бесіду між людиною під гіпнозом та лікарем. А саме опис гіпотетичних подій, можливих сценаріїв, які окреслюються для того, щоб допомогти пацієнту протистояти згубним емоціям та подіям. Саме навіювання допомагає розкрити сильні сторони людини і посилити наявний ресурс.
«Людині пропонується «пережити» травматичні події так, ніби вони є реальними і повірити в них, – каже Ольга Коржунова. – Гіпноз – це якраз про віру. Наша уява говорить до нас за допомогою образів і символів. А розум – за допомогою слів та думок. Гіпноз занурює людину в певний символізм. І коли відбувається конфлікт між розумом і уявою, то завжди виграє уява. За цим принципом формуються всі так звані «магічні» порчі, привороти і так далі. Тому гіпнозу в нашому житті більше, ніж може здаватися».
В комплексі з іншими психологічними методами гіпноз є надзвичайно ефективним, особливо у боротьбі з панічними атаками чи фобіями на кшталт страху сирен, руйнувань, чи агорофобії (страх покидати помешкання). В час війни саме страхи та відчуття тривожності стали найпоширенішим запитом до психологів. За словами Ольги Коржунової, гіпноз добре працює в комплексі зокрема з віртуальною терапією, яка також набуває популярності (за допомогою окулярів віртуальної реальності людину, під наглядом психолога, занурюють у сценарії, пов’язані з її фобіями, щоб за допомогою візуалізації їх побороти).
Втім, наголошує Ольга Коржунова, гіпноз, попри свою дієвість, не є чарівною пігулкою від всіх внутрішніх негараздів.
«Дуже багато залежить від пацієнта, від того, чи готовий він сам зробити певну внутрішню роботу. Прийти, розслабитись, а потім відкрити очі і піти додому здоровим, на жаль, не вийде. Гіпноз не ластик, щоб з його допомогою просто стерти щось із пам’яті. Гіпнотерапія також потребує зусиль з боку клієнта. Але, якщо він до цього готовий, то результат буде значний», – переконує психологиня.
«Гіпнотизери в радянську добу заміняли сучасних психологів»
За словами Ольги Коржунової, за допомогою гіпнозу можна вирішити практично будь-які психологічні негаразди без негативних наслідків. Основна умова – вміння розслабитись та довіритись гіпнотизеру. Психологиня стверджує, саме з довірою у багатьох клієнтів виникають труднощі. Повністю віддатися в руки фахівця з гіпнозу заважають хвости з міфів та упереджень, які тягнуться за цим методом.
«Усі можливі негативні наслідки гіпнозу пов’язані виключно з його директивним підходом, який в багатьох країнах заборонений. Саме цей вид гіпнозу ширико використовувався в СРСР. Гіпнотизери в радянську добу заміняли сучасних психологів. Але діяли вони дуже грубими методами і часто наслідки такої практики були фатальні», – розповідає Ольга Коржунова.
В директивному гіпнозі людину занурюють у стан трансу не за допомогою розслаблення, а навпаки раптового стресу. Таким чином на свідомість людини легше вплинути, навіювання відбувається на глибинних рівнях. Опиратися такому впливу вкрай важко.
«В СРСР за допомогою директивного гіпнозу лікували алкоголізм. Тобто, впливаючи на свідомість людей, просто забороняли їм пити. Тоді через 5 років 70% таких «вилікуваних шляхом гіпнозу» людей померли. Основні діагнози – інсульти та інфаркти. Причина в тому, що будь-які залежності виникають як наслідок певного емоційного стану. Тобто, тільки «запиваючи» чи «заїдаючи» проблеми, людина розслабляється. А в цих осіб просто забрали їхній спосіб розслаблення, нічого не давши на замін. Люди жили в постійному стресі, чого організм в більшості випадків не витримував. Коли б ці люди продовжували пити, то, напевно, прожили б набагато довше. Тому гіпноз – це лише інструмент, а результат завжди залежить від лікаря, який ним користується та пацієнта, який також працює на результат», – каже Ольга Коржунова.
Оксана ДЕНЕГА
Залишити коментар