Команда волонтерів «Бородатого токаря» виготовила тисячі полум’яних «гостинців» для окупантів

Не просто чекати перемоги, а робити все можливе для її наближення. Саме таке кредо волонтерської діяльності команди «Бородатого токаря» з Івано-Франківщини, ініціатором якої став токар та фотограф Андрій Близнюк. Власні творчі ідеї та практичні навички прикарпатці перетворюють на зброю для українських захисників. У своїй залізній «цукерні» волонтери-токарі вже виготовили понад п’ять тисяч корпусів для кумулятивних та протипіхотних скидів до безпілотників.

Полум’яні «привіти» окупантам наші захисники передають адресно і блискавично. Одна така «цукерка», собівартістю 250 гривень, виводить зі строю російських солдат, а «гостинець» з кумулятивною «начинкою» здатен знищити ворожий танк. «Подарунки» для окупантів наші воїни замовляють у «Бородатого токаря» постійно.

Полум’яна «гостинність» щирих українців 

36-річний прикарпатець Андрій Близнюк до повномасштабної війни займався трьома видами діяльності: працював токарем по металу, фотографом-пейзажистом та операторам екскаватора.

«Оператором екскаватора працюю досі, фотографування та походи в гори довелось залишити, бо не вистачає часу. А токарка якраз пригодилась для волонтерства, до якого я залучив інших токарів і працюємо над виготовленням «цукерок» для загарбників, від яких їм дуже несолодко», – з усмішкою розповідає Андрій Близнюк.

Все почалось з прохання бійців одного з підрозділу БПЛА виготовити корпуси для скидів до дронів.

«Ми зробили це дуже якісно, військовим сподобались і згодом вони замовили півтисячі повністю готових на скид боєприпасів (окрім вибухівки)», – розповідає волонтер.

Згодом токарі взялись за виготовлення на плазморізі осколків до скидів.

«Осколок – це дуже важлива річ, якщо вона виготовлена правильно. Бійці були дуже задоволені нашими осколками, бо вони були зроблені зі сталі 45 мм, а не зі звичайного заліза, яке при розриві «розквашується» і не дає такого ефекту. Сталь 45 мм роздробляється на дуже багато осколків, відповідно – ефективніше знешкоджує ціль», – ділиться майстер.

Так, як уніфікованих засобів скидів до БПЛА у ЗСУ наразі немає, то замовлень у команди «Бородатого токаря» є багато і постійно.

За принципом сарафанного радіо інформація про «Бородатого токаря» швидко поширилась серед військових різних бойових підрозділів. Спочатку токарі робили «цукерки» для своїх – військовослужбовців з Прикарпаття. А вже більше як пів року косівчани забезпечують боєприпасами підрозділи БПЛА Збройних сил України на всіх ділянках фронту, які тримають оборону на Сході, Півдні та Півночі України.

Осколкові «цукерки» – для ворожої піхоти, кумулятиви – для їх броні   

За цей час умільці виготовили понад п’ять тисяч «гостинців» різних моделей. Вже на передовій бійці додають до них «начинку», під’єднують  детонатор і «цукерочка» стає повноцінною осколковою бомбою, кумулятивним снарядом чи міною.

«Наші «цукерки» – це повноцінний комплект повністю зібраного боєприпасу на скид для БПЛА. З майже стовідсотковою гарантією. За словами військових, зі ста наших скидів спрацьовують переважно всі сто», – додає Андрій Близнюк.

Загалом волонтери виготовляють вісім моделей «цукерок», сім з яких – це їх власна розробка: від 500-грамових протипіхотних осколкових скидів для «мавіків» до великих 2,5-кілограмових кумулятивів, які здатні знешкодити навіть танк.

Найбільш популярно є 500-грамова осколкова «цукерка» для «мавіка», якою наші оборонці б’ють по ворожій піхоті і вже відправили «на концерт до Кобзона» кілька сотень російських солдат. Для FPV-дрона найпопулярнішою є «цукерка» вагою 1,2 кг. Для БПЛА типу «Баба Яга» та «Вампір» токарі-волонтери виготовляють скиди вагою до 2,5 кг.

За допомогою кумулятивних скидів, вправні пілоти БПЛА виводять зі строю ворожу техніку, БМП, ретранслятори загарбників та навіть танки. Так, нашим оборонцям  вдалось знищити за допомогою «цукерки» з Івано-Франківщини новітній російський танк Т90-М «Прорив», яким так хизувались окупанти. Після влучного попадання з дрона дорогоцінна російська «гусениця» перетворилась на купку металобрухту.

Рекорд «Бородатого токаря» – відправка 300 корпусів для скидів з БПЛА різних моделей для чотирьох бригад за один день.

Окрім скидів, волонтери точать кулеметні пальці, виготовляють деталі для військової техніки, танків та гусениць, які за словами військових служать краще за заводські.

«На жаль, токарна справа є непопулярною, можна навіть сказати, вимираючою професією у нашій державі. Вся молодь рветься до легкого заробітку. Великі промислові заводи, на яких були професійні верстати, які зараз дуже б пригодились, розвалені, порубані та здані на металобрухт. Насправді, хороших токарень по металу не так вже й багато. А тих, хто б робив щось безкоштовно для військових – ще менше. Тому у нас роботи ніколи не бракує», – говорить Андрій Близнюк.

 «Ніяких коштів від військових» – залізне правило «Бородатого токаря» 

До виготовлення корпусів для скидів залучено семеро волонтерів-однодумців. Кожен виконує свою роботу: шестеро чоловіків працюють з металом. Один волонтер з команди «Бородатого токаря» займається друком пластикових деталей на 3D-принтерах, залучивши до цієї роботи ще п’ятьох добровольців. У цих людей є по 2 3D-принтери, на яких вони друкують для «цукерок» пластикові деталі. Їх Андрій Близнюк називає своєю «3D-армією». Працюють майстри «Бородатого токаря» виключно на волонтерських засадах, у час, вільний від основної роботи.

Для втілення ідей прикарпатських винахідників потрібне постійне фінансування. Поки все тримається на ентузіазмі волонтерів – ні місцева влада, ні державне керівництво, ні Укроборонпром чомусь вперто не помічають їхніх винаходів. А якщо й помічають, то кожен хоче нажитись.

«Ніяких коштів від військових» – це залізне правило команди «Бородатого токаря». Окрім виготовлення боєприпасів, Андрій Близнюк займається ще й збором коштів на придбання матеріалів та комплектуючих для них.

«Ми не продаємо корпуси для скидів військовим. Співпрацюємо тільки з волонтерами, які можуть зібрати кошти на закупівлю матеріалу для виготовлення «цукерок» для певного підрозділу, якому вони хочуть допомогти. Також кошти на матеріал я збираю самостійно. Військові періодично нам надсилають звіти, як «цукерка» розриває ворога на шматки та як феєрично горить ворожа техніка і позиції окупантів. Люди бачать роботу наших виробів і донатять»,  – каже Андрій Близнюк.

Настільки ще вистачить підтримувати дану ініціативу, волонтер не знає. Зізнається, що ситуація з донатами останнім часом суттєво погіршилась.

«Бучу по людях, що вони стали пасивними і все менше донатять на потреби армії. І мене це дуже болить. Так не повинно бути. Кожен на своєму місці, у своїй професії має працювати для наближення перемоги. Боротись за свободу країни – це справа не тільки військових, а обов’язок всього українського народу», – наголошує волонтер.

Мар’яна Риндич

P.S. Підтримати постійний збір команди «Бородатого токаря» можна за реквізитами: 4149499083238103