Попри європейський вектор нашої геополітики та засилля англійської мови, опанування китайської теж має попит серед українців. Вивчення цієї складної для нашого сприйняття мови, дає багато переваг – від прерогатив при вступі в європейські університети та працевлаштуванні в міжнародні компанії до профілактики хвороби Альцгеймера.
Детальніше про те, хто, як і для чого вивчає в Україні китайську мову «Західному кур’єру» розповіла багаторічна викладачка цього предмету для дітей та дорослих, франківчанка Ірина Лазарук.
Перші учні – з бізнесу
Ірина Лазарук дає приватні уроки китайської онлайн останні шість років. До того багато років вона викладала китайську та інші мови в різних розвиваючих центрах та лінгвістичних школах.
«Вперше я почула китайську мову від носія у 16 років, коли приїхала в Китай. Я готувалася до цього, купила розмовник, навіть вивчила кілька базових фраз. Але мене все одно ніхто не розумів, коли я намагалася щось сказати. Там, в Шанхаї, я навчалася у коледжі. Паралельно я навчала англійської мови дітей в тамтешніх приватних дитячих садках. Вже у підлітковому віці я добре знала іноземні мови, бо мої батьки теж були перекладачами та викладачами. А власники дошкільних закладів Шанхая були зацікавлені саме у вчителях європейської зовнішності. Так розпочався мій шлях знайомства з китайською мовою та культурою», – каже Ірина Лазарук.
Відтоді минуло більше 18 років. Після повернення в Івано-Франківськ Ірина Лазарук викладала іноземні мови на багатьох курсах.
«Викладати в Івано-Франківську саме китайську я почала у 2007 році. Надійшов відповідний запит від клієнтів саме на цю мову. Це були місцеві впливові підприємці, які на той час перші робили бізнес з Китаєм. Вони туди їздили вже маючи ресурси і фінансову спромогу розширювати бізнес, але анітрохи не знали мови. Вся їхня комунікація була побудована тільки через перекладачів. Будучи в Китаї вони самостійно не могли замовити собі навіть чашку кави. Крім того, через перекладача важко було вести перемовини по бізнесу. Постійно виникали неточності», – пояснює Ірина Лазарук.
Знання кількох базових фраз китайською іноді може стати вирішальним при заключенні угод з китайськими бізнесменами саме через їхню ментальність, каже мовознавиця.
«Бізнесмени, які приїжджають в Китай з-за кордону і показують, що в них купа грошей, але навіть не вміють привітатися китайською, не справляють враження на місцевих підприємців. Їх не здивуєш найдорожчим перекладачем. Натомість вони оцінять, до прикладу, якщо людина витратила трохи свого часу і вивчила хоча б десять фраз китайською. Вони дуже цінують такі прояви поваги, більше, ніж фінансову вигоду», – переконує Ірина Лазарук.
Відтак, ті, хто першими вивчали китайську мову у Франківську, були так чи інакше пов’язані з Китаєм.
«На курс приходили також люди, пов’язані з бойовими мистецтвами. Тренери та їхні учні, які вивчали у-шу та навіть карате, хоча це і японський вид боротьби. Також були люди з медицини», – каже викладачка.
У 2012 році Ірина Лазарук заснувала власну практику. Тоді китайську в Івано-Франківську прагнули опанувати вже більше ста дітей. Також були групи у Тернополі. В 2014 мовознавиця почала проводити також лінгвістичні мовні табори для дітей, в тому числі китайською.
Після пандемії коронавірусу, Ірина Лазарук перейшла на проведення занять тільки онлайн. За її словами, це дає можливість охопити набагато більшу аудиторію, зробити заняття якіснішими та доступнішими для всіх.
«Карантин сильно посприяв тому, що викладання іноземних мов більшою мірою перейшло в онлайн-формат. Але це дало поштовх навчитися максимально використовувати цей ресурс, робити уроки більш інтерактивними, цікавими і легшими для сприйняття. Онлайн заняття може бути набагато якіснішим, ніж офлайн, якщо до цього прикласти зусилля», – говорить педагогиня.
Після початку війни, в березні 2022 року, Ірина Лазарук запустила проєкт «Урок китайської за донат», до якого долучилися понад 230 людей. А учням, які через бойові дії втратили фінансову спромогу платити за навчання, вона проводила уроки безкоштовно.
«У мене було п’ять учнів, які проживали в Маріуполі. На жаль, тільки двоє з них дали про себе знати. Велика кількість клієнтів зараз проживає в Харкові, Києві, Одесі, Дніпрі. Дуже часто діти займаються китайською з бомбосховищ», – каже жінка.
Сьогодні дві третіх її учнів діти і лише третина дорослі. Серед дорослих клієнтів Ірини Лазарук зараз власники турфірм та візових центрів, ті, хто займаються оптовими закупівлями в Китаї, практикують нетрадиційну медицину, як от масаж чи акупунктура. Також є ті, хто вирішують вивчати китайську заради самомотивації.
«В мене зараз є кілька дівчат 40+, які розійшлися з чоловіками. Крім занять спортом та інших елементів свого нового життя, вони вирішили ще ввести туди заняття китайською, як ще одну перешкоду, яку прагнуть подолати на шляху до кращих версій себе», – підсумовує Ірина Лазарук.
Ієрогліфи – це трохи інші смайлики
«Основна моя педагогічна концепція – показати своїм учням, дітям і дорослим, що шлях вивчення іноземної мови може бути легким, простим, цікавим та доступним. Цей процес не триває обов’язково роками, як колись це було в нас у школах. Коли 10 років дитину вчили англійську, а потім, вона будучи вже дорослою закордоном, не може комфортно комунікувати», – запевняє Ірина Лазарук.
Рівень знання китайської мови визначається за допомогою міжнародного тесту HSK. Існують рівні від одного до шести, де шостий – найвищий рівень володіння іноземною.
Найнижчий перший рівень китайської включає побутові фрази спілкування; все, що стосується цифр, дат, годин та відрізків часу і простору; тему сім’я, родина; школа; тварини; кольори; погода та базу в 150-300 слів і т.д. Все це китайською реально вивчити вже за 2-3 місяці зосередженої роботи, переконує Ірина Лазарук:
«Китайська мова будується на певних принципах, а кожен ієрогліф має свою логіку побудови. Головне її зрозуміти. Самостійно це зробити важко, як навчитися кермувати велосипедом, не знаючи принципу його їзди. А коли вам хтось пояснить, як це все працює, все стає дуже і дуже просто».
Наприклад, ієрогліф «мама» складається з двох інших – «жінка» та «кінь». Це пов’язано з тим, що в давньому Китаї, коли кінь помирав, в плуг запрягали саме жінку.
Ієрогліф «хао», який означає «добре», є також в слові «ніхао» – «привіт». А сам «хао» складається з «жінки» і «дитини». Адже в давнину вважалося, що, якщо ти маєш жінку і дитину, то в тебе все добре. «Ніхао» дослівно означає – «ти хороший».
«Тому, якщо ми в Україні вітаємось, бажаючи іншим доброго дня, то в Китаї кажуть – «ти хороший». В них більш особистісне привітання, як і вся їхня ментальність», – зауважує мовознавиця.
Ірина Лазарук порівнює ієрогліфи зі всім нам знайомими смайликами, якими, свого часу, теж ніхто із нас, достеменно не знав, як користуватися. Вивчення китайської починається саме з подібного асоціативного ряду.
Для чого ж українцям вивчати китайську, якщо з Китаєм їх нічого не пов’язує? За словами Ірини Лазарук, підтверджений рівень знання китайської може стати вагомою перевагою.
«Це великий плюс у резюме при працевлаштуванні в міжнародні компанії. Знання китайської чи арабської переважує для роботодавців дві чи навіть три європейські мови. Вказавши знання китайської при вступі в престижний університет, ви теж отримаєте перевагу. Особливо на факультети міжнародних відносин. В моїй практиці був учень, який мав сертифікат HSK-3. Це як рівень B-1 в англійській. І саме це допомогло йому поступити в крутий польський університет на державне місце», – розказує Ірина Лазарук.
Перекладачі китайської також дуже високо цінуються.
«Якщо перекладач з англійської за певний об’єм роботи отримує 50-100 євро, то перекладач китайської за цю ж роботу – 400-600 євро», – каже Ірина Лазарук.
Вивчення китайської має свою цінність також для тренування пам’яті, говорить педагогиня:
«Вивчаючи китайську, наш мозок утворює нові нейронні зв’язки, бо це мова з іншої мовної групи. Коли ми вчимо китайську, у нас працює дві півкулі мозку одночасно. Для літніх людей це взагалі профілактика хвороби Альцгеймера. А вся складність та табу стосовно неможливості вивчити тільки у нашій голові».
Оксана ДЕНЕГА
Залишити коментар