У самому серці Карпат, у Делятинській громаді Надвірнянського району, розкинулося село Білі Ослави. Сьогодні воно відоме не лише своїми мальовничими краєвидами та тим, що є малою Батьківщиною Марійки Підгірянки, а й неймовірною згуртованістю людей. У час повномасштабної війни громада села стала справжнім монолітом, забезпечуючи надійну підтримку захисникам на передовій. З 24 лютого 2022 року життя у Білих Ославах кардинально змінилося. Звичний ритм сільських буднів поступився місцем чіткому волонтерському графіку. Мешканці села постійно організовують благодійні заходи, збори коштів, плетуть маскувальні сітки, готують домашні смаколики для фронту, підтримують внутрішньо переміщених осіб, родини захисників та людей, які опинились у скрутних життєвих ситуаціях.
Згуртував громаду навколо спільної мети староста Білоославського старостинського округу, 37-річний Микола Дячук. Вже п’ятий рік приміщення старостату – це не лише кабінети посадовців, а й справжній волонтерський хаб. За час повномасштабної війни жителям Білих Ослав вдалось мобілізувати понад п’ять мільйонів гривень на потреби захисників. Однією з найяскравіших ініціатив села стала «Благодійна коляда», яка цьогоріч зібрала рекордну суму – понад 700 000 грн. Запорукою довіри до волонтерських ініціатив є відкритість та прозорість. Очільник села особисто звітує перед громадою про зібрані гроші та передану допомогу. У Білих Ославах на Перемогу працюють усі – від школярів до пенсіонерів, місцеві жителі та переселенці, парафіяни різних гілок християнства – ПЦУ, УГКЦ та протестантських конфесій.
Як невелике гірське село стало міцним бастіоном для своїх захисників, пріоритети волонтерської діяльності та яка місія лідера сільської громади у час війни – дізнавався «Західний кур’єр».
Гірське село з незламним духом
Посаду старости Білоославського старостинського округу Микола Дячук обійняв шість років тому, до цього працював вчителем географії у місцевій школі. Для ефективної комунікації із громадою, посадовець ще у 2020 році створив Viber-групу під назвою «Правда і честь», де білоославці діляться новинами, оголошеннями, обговорюють важливі питання життєдіяльності села. Саме ця спільнота стала майданчиком для об’єднання людей у перші дні повномасштабної війни.
«Я написав у групі, що почалась війна і нам треба об’єднати зусилля для підтримки наших воїнів та внутрішньо переміщених осіб. Люди приходили до старостинського округу, приносили кошти, продукти та інші необхідні речі. Реєстрацією всіх щоденних надходжень займається вчителька-пластунка Бойка Леся Богданівна. Від 24 лютого 2024 року і по сьогоднішній день ми щомісячно збираємо кошти, за які закриваємо запити військових. З усіма нашими військовими я особисто на зв’язку. Вони пишуть мені, що їм потрібно, я озвучую потребу у Viber-групі і разом ми оперативно закриваємо кожен запит. До збору коштів долучається більшість жителів Білих Ослав. Є навіть пенсіонери, які мають 3200 гривень пенсії і щомісяця приносять по 500 гривень на потреби ЗСУ», – говорить Микола Дячук.
Страроста Білоославського старостинського округу Микола Дячук.
Прозорість як інструмент довіри
Запити від військових є щомісяця і у кожного різні. Комусь треба пікап, комусь відремонтувати автомобіль, шини, дрони, засоби РЕБ, генератори, ефкофлоу, павербанки, амуніція, детектори дронів, тепловізори, антидронові рушниці, рації, медикаменти тощо. Також громада передала на фронт десятки тонн продуктів, тисячі банок консервації та сотні маскувальних сіток.
Довіра громади тримається на постійній звітності та зворотному зв’язку від оборонців. Фотозвіти, чеки, акти прийому-передачі та подяки також публікують у Viber-групі «Правда і честь». У знак вдячності від воїнів та військових частин за постійну підтримку староста та жителі Білих Ослав отримали понад 50 подяк, 60 підписаних прапорів та понад 100 шевронів.
Коли люди бачать, що їхня допомога дійсно потрапляє до рук військових, а не зникає, бажання допомагати лише зростає. Також посадовець власним прикладом показує, як потрібно працювати, не чекаючи команди зверху – закликає людей, шукає необхідні речі, домовляється, купує, перевіряє, відправляє допомогу, контролює звітність. В першу чергу допомагають захисникам-односельцям та, за можливості, підтримують захисників і з інших населених пунктів.
За час повномасштабної війни Білі Ослави зібрали для потреб воїнів близько п’яти мільйонів гривень, придбали більше 25 автомобілів, десяток денних та нічних «мавіків» і майже сотню FPV. Окрім цього, зібрано 1,5 мільйона гривень на лікування для чотирьох онкохворих жителів села.
«За п’ять років повномасштабної війни у нас не було жодного запиту від військового, який би ми відхилили. Жодного. Важливо, щоб наші захисники відчували, що за ними міцний тил. Щороку ми організовуємо акції «Різдвяний кошик» та «Великодній кошик» для ЗСУ. Цього року напередодні Великодня ми відправили нашим воїнам 26 ящиків, загальною вагою понад 520 кг – більше 100 кг ковбаси та шинки, 100 пасок, вареники, кава, чай, сало, соуси, цвіклі, солодощі та інші смаколики. Священик ПЦУ Василь Ужитчак освятив великодні гостинці. Військові щиро дякували за підтримку, нашу молитву та тепло дому, яке вони відчувають навіть в окопах», – говорить староста.
Певний час у Білих Ославах організовували поїздки на фронт від старостату під назвою «Кільце воїна», які охоплювали всі напрямки, де служать воїни з села – від Півдня, Сходу до Півночі України. Микола Дячук особисто вісім разів відвідував земляків на передовій. Згодом старостат налагодив співпрацю із надвірнянською волонтерською групою – БФ ««Волонтерська організація «Свобода-Гідність-Перемога» та івано-франківським БФ «Червоні серця», які вже понад 70 разів доставили на передову провізію та інші необхідні речі, зібрані та придбані громадою Білих Ослав.
Молитва і дія
Окрім традиційних щомісячних зборів у Білих Ославах вже доброю традицією стала «Благодійна коляда». Замість традиційних святкувань, місцеві жителі перетворили давній звичай на потужний інструмент збору коштів. Так, у 2024 році 18 колективів обійшли кожну хату та зібрали понад 520 000 гривень, за які було придбано дрони для військових. У 2025 році рівень підтримки зріс і громада заколядувала майже 675 000 гривень. У 2026 році білоославська «Благодійна коляда» встановила рекорд, зібравши понад 700 000 гривень.
У селі Білі Ослави діють кілька релігійних громад, які представляють різні гілки християнства: церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ, церква Великомученика Димитрія ПЦУ, церква Різдва святого Івана Хрестителя УГКЦ, церква Християн Адвентистів Сьомого Дня (АСД), церква Євангельських Християн-Баптистів (ЄХБ) та церква Християн Суботнього Дня (ХСД). Незалежно від віросповідань, у підтримці ЗСУ в Білих Ославах всі конфесії єдині.
«У перший день повномасштабної війни я зібрав всіх священників та парохів у себе в кабінеті і сказав: «Україна у нас одна і війна – це наша спільна справа. Відтоді ми всі дружно працюємо на нашу спільну перемогу. Щонеділі у наших церквах є таця на потреби ЗСУ, люди скидають гроші, Леся Богданівна їх реєструє і ми спрямовуємо їх на закриття запитів від воїнів. За крайні три місяці зібрано більше 300 тисяч гривень», – зазначає Микола Дячук.
Активно підтримує волонтерські ініціативи й Білоославський ліцей Марійки Підгірянки. У закладі освіти тривалий час виготовляли окопні свічки, постійно плетуть маскувальні сітки, готують пакунки для воїнів, збирають кошти на благодійних ярмарках. Тут вже традицією стали благодійні акції – «Перший дзвоник без квітів» та «Останній дзвоник без квітів», коли замість купівлі букетів вчителям школярі донатять кошти на потреби ЗСУ.
Тримають руку на пульсі і постійно відгукуються на запити військових і жителі Білих Ослав, які проживають у США та країнах Європи. За словами старости, вони закривають серйозніші збори, в основному на автівки, дрони та інші дороговартісні речі.
Пам’ять та шана
За час російсько-української війни майже сотня жителів Білих Ослав стали на захист Батьківщини. На даний час 28 осіб служать у зоні бойових дій, шестеро – у тилових військових частинах, 22 захисники – демобілізовані. Шестеро білоославців повернулись з фронту «на щиті», троє вважаються зниклими безвісти.
Білі Ослави не лише допомагають тим, хто у строю, а й пам’ятають тих, хто віддав життя за Україну. У жовтні 2025 року в селі біля пам’ятника Тарасу Шевченку було відкрито Алею Слави з банерами загиблих військовослужбовців-односельців. Алею встановлювали також власними силами та коштами. Зараз триває процес облагородження території. Кожен мешканець долучається чим може – хтось коштами, хтось організацією, хто власною працею. Також поруч Алеї Слави та на території дитячого садочка спільними зусиллями висаджують саджанці фруктових дерев. Акцію символічно назвали «Сад Перемоги».
Окрім регулярної підтримки воїнів, Білі Ослави з перших днів великої війни протягнули руку допомоги людям, які постраждали від війни. На початку 2022 року село прийняло 1150 внутрішньо переміщених осіб. На даний час у Білих Ославах проживає близько сотні переселенців, деякі з них навіть придбали тут житло. Більшість ВПО вже «влились» у життя гірської громади та активно підтримують благодійні ініціативи.
«Хочу наголосити: без людей – я ніхто. Наша сила – у єдності, згуртованості та взаємопідтримці. Сьогодні Білі Ослави – це маленька, але міцна фортеця. Вважаю, що у часи кризи лідер – це той, хто вміє брати на себе відповідальність, слухати та об’єднувати людей навколо єдиної мети. А найголовніша наша мета – Перемога України», – наголошує Микола Дячук.
Залишити коментар