Повернення під купол

У листопаді минулого року «критий ринок» — підкупольна частина Центрального ринку Івано-Франківська — повернувся у власність міської громади. Цьому передували роки судових процесів з попереднім орендарем, і простір за цей час занепав. Унікальне перекриття даху, яких в Україні збереглося лише кілька, потребує ремонту. Рибний, молочний і ковбасний павільйони через незадовільний стан приміщень фактично не працюють. Продавці, які роками торгували просто неба, до критого простору не поспішають.

Попри це ринок поступово оживає. Тут уже облаштовують нові робочі прилавки, а міська влада будує масштабні плани розвитку гастропростору і модернізації. Яким критий ринок є сьогодні і яким його бачить міська влада через кілька років — у матеріалі «Західного кур’єра».

Купол, що протікає, і порожні павільйони

Центральний ринок в Івано-Франківську відкрили ще у 1989 році. З 2002-го його орендує ТОВ «Торговий сервіс», однак у наступні роки право керувати об’єктом оспорювали кілька структур, і за цей час ринок встиг побувати в центрі кримінальних конфліктів. Коли у 2022 році міськрада спробувала розірвати договір через борги, орендар не лише відмовився звільняти приміщення, а й 2024 року подав зустрічний позов і домігся через суд продовження оренди на весь період воєнного стану. Місту довелося шукати інший шлях.

На жовтневій сесії 2025 року депутати Івано-Франківської міської ради затвердили з орендарем мирову угоду. За її умовами «Торговий сервіс» повертає громаді нежитлові приміщення першого поверху площею понад 7500 квадратних метрів, а за собою залишає цокольний поверх і оренду ще на чотири місяці після завершення воєнного стану. Протягом десяти днів після набрання угодою законної сили місто отримало реальний доступ до простору і передало його на баланс КП «Муніципальні ринки».

«Коли ми отримали доступ до приміщення, було видно, що там давно не робили ніяких покращень, — каже директор КП «Муніципальні ринки» Мар’ян Слюзар. — Ми ще й досі не відновили все так, як хочемо, до цього дуже далеко. Але почали: чистили, прибирали, зробили вивіску, відремонтували бетонні прилавки. Замінили близько 20 пошкоджених вікон, полагодили сходи біля входу, облаштували повноцінний санітарний блок для продавців, адже раніше там навіть теплої води не було. На черзі — заміна вхідних дверей».

Найгірше виглядають колишні молочний, ковбасний і рибний павільйони у задній частині ринку.

«Зараз там усе пустує. Продавці скаржаться на малу прохідність цієї зони, тому ніхто не хоче там торгувати. До того ж приміщення у дуже поганому стані», — каже Мар’ян Слюзар.

Від листопада минулого року на облагородження критого ринку витрачено сотні тисяч гривень, стверджує директор КП «Муніципальні ринки». Але найдорожчим і найнеобхіднішим оновленням залишається купол будівлі, який перебуває в аварійному стані. Дірки, крізь які тече вода, є фактично в кожному секторі. Купол діаметром понад 50 метрів тримається на 80 ребрах без жодної колони — таких конструкцій в Україні збереглося лише кілька. Це і окраса приміщення, і водночас найдорожча в обслуговуванні частина ринку.

«Відверто кажучи, ринок повністю тече, і зараз це найбільша проблема розвитку цього простору. Минулорічна зима була дуже важкою — інтенсивні опади лише ускладнювали ситуацію. До сезону дощів цього року просто необхідно залатати хоча б найбільші дірки. Усі проблемні місця визначені і прописані для ремонту. Цього року плануємо зробити поточний ремонт першого ярусу — купол двоярусний, і саме перший ярус у найгіршому стані. Весь комплекс ремонтних робіт, за дуже приблизними розрахунками, коштуватиме близько п’яти мільйонів гривень», — каже Мар’ян Слюзар.

Торгівля, яка шукає покупця

Зараз у переданій громаді частині ринку працює понад сто торгових місць. Ставка за погонний метр прилавка становить близько 50 гривень. Для тих, хто продає власну продукцію, передбачені безкоштовні соціальні місця: пенсіонери можуть прийти з кількома головками сиру чи пучком зелені і стати без жодної плати.

Відтоді як місто перейняло критий ринок, кількість продавців зросла приблизно на 30%, переконує Мар’ян Слюзар.

«Це люди, які перейшли до нас із вулиці, і ми їм дуже вдячні за їх свідому позицію. Бо стихійна торгівля, це насправді одна з великих проблем розвитку комунальних ринків загалом. Люди звикли торгувати з порушенням усіх норм, під дощем, у спеку, але на місцях з більшою прохідністю. Силами Муніципальної інспекції з благоустрою, нашого КП і в окремих випадках поліції ми забороняємо торгівлю на вулиці й водночас пропонуємо перейти в критий ринок, де є всі комунікації. Додам, що купувати на ринку вигідно і покупцям: у нас постійний лабораторний контроль продукції, дотримано всі санітарні норми», — каже Мар’ян Слюзар.

Степан і Галина перейшли в критий ринок з вулиці кілька місяців тому. Продають те, що виростили самі. Покупців, кажуть, замало, але умови торгівлі таки кращі.

«На вулиці був більший рух, до обіду вже все продавали. А тут треба чекати до п’ятої. Але є все під рукою — вода, санвузол. Зручніше, ніж надворі», — кажуть продавці.

Люба з Підпечер також перейшла на ринок два місяці тому. Платить 70 гривень за день — ціна лояльна, погоджується жінка. Але, як і попередні співрозмовники, скаржиться на малий потік клієнтів.

«На вулиці люди йдуть постійно, більша прохідність, можна швидше продати. Тут зате є комфорт: дах над головою, не падає дощ, не дує вітер, не в’яне зелень. Але головне для всіх продавців одне — щоб ішло більше людей, була більша прохідність. Людина прийшла на базар, щоб торгувала постійно, була в русі. А буває, що за годину підійде один-два покупці. Буває і черга з п’яти чоловік — і тоді поспішаєш, бо не хочеш упустити клієнта».

Люба також зауважує: на її думку, ринок треба розвивати як суто продуктовий, а для промтоварів організувати окремий простір.

Петро та його сусідка по прилавку Марія торгують на ринку вже 30 років. Петро – сирами, Марія – м’ясними і ковбасними виробами. Весь цей час вони орендують суміжні торгові місця з накриттям. Тарифи, кажуть, залишилися такими самими, як і за попереднього приватного орендаря. Зате змінилося інше.

«Відколи нас передали місту, ремонти почали робити, переобладнання, прилавки. Коли керував приватник цього роками не було. Сільська продукція повернулася всередину. Нам веселіше, люди більше йдуть. І чистота, і порядок — мийна машина працює зранку і ввечері. Голуби літали — тепер нема. Вже навіть виручка почала рости, коли людей з’явилося більше. Зовсім інакше стало», — каже Марія.

«Стало чистіше, акуратніше. Зробили умивальник, поклали бойлер, покращилося освітлення. Щодо кількості людей — так, менше. Але тут як влада може допомогти? Війна», — каже Петро.

Спільна скарга всіх продавців — не умови, а відсутність покупців. У владі міста визнають: ринку зараз найбільше бракує промоції: люди просто не знають, що цей простір активно розвивається.

Найкращою рекламою ринку, на думку Мар’яна Слюзара, стане повноцінна реконструкція. Після неї кількість торгових місць можна буде збільшити, як мінімум, вдвічі.

«Концепція простору поки сира, але напрямок визначений. Це має бути торговельно-відпочинкова зона, де люди можуть зупинитися, розважитися, поїсти. Прохідний простір, який з’єднає вулицю Дністровську з виходом на Вали і в бік Галицької. Гастрозони, фастфуди, лавки. І водночас — ринок з локальною продукцією, де можна купити власноруч вирощену петрушку й картоплю», — описує Мар’ян Слюзар.

Часова перспектива реалізації такого масштабного задуму — три-п’ять років.

Але є і ближчі плани. Зокрема залучення на ринок відомих місцевих брендів — хлібних виробників, кав’ярень з цікавими концепціями. Конкретних імен поки немає, перемовини тривають. Розрахунок простий: знайомий бренд приваблює людину, а далі вона вже сама зупиниться і в інших продавців.

 «Наше головне завдання станом на зараз — ця зроби так, щоб люди з вулиці перейшли всередину ринку. І ті, хто продає на вулиці, і ті, хто купує. Як тільки ми досягнемо використання площі в межах 80-90%, підприємство стане прибутковим», — підсумовує Мар’ян Слюзар.

Оксана ДЕНЕГА

КОМЕНТАР

«Ми хочемо, щоб Центральний ринок став місцем, куди люди йдуть не лише за покупками»

Віталій ФЕДОРІВ, заступник міського голова Івано-Франківська, Директор Департаменту молодіжної політики та спорту, розвитку територій та роботи з внутрішньо переміщеними особами (курує роботу КП «Муніципальні ринки»).

— Торгівля не може здійснюватись будь-де. За законом, вона має відбуватися у відповідно облаштованих місцях з дотриманням санітарних норм. І Центральний ринок зараз є місцем, де це правило стовідсотково дотримане.

Серед всіх ринків міста, у нього без сумніву, одна з найвигідніших локацій. Ми хочемо, щоб люди йшли туди на каву, на чай, на регіональну кухню, щоб місцеві виробники були там широко представлені.  Відповідні перемовини тривають, але це не швидкий процес.

Звісно, зараз ринку не вистачає реклами, але в умовах війни повноцінно розкрутити цей простір важко, адже зараз не до свят. Але і в цьому питанні поступ є. Керівництво Івано-Франківська вже провело тут ярмарок до Дня міста, де люди побачили, що ринок — це простір для потреб містян. Роздача продуктових наборів теж виконує роль промоції: ВПО приходять сюди і вперше бачать, що за зовнішніми рядами є критий ринок.

Говорити про прибутки зараз зарано — для цього треба активувати всі засоби, щоб уся площа працювала. Ми до цього наближаємося.

Що стосується КП «Муніципальні ринки» загалом — підприємство було довірене мені в 2024 році, коли доходи були на рівні нуля. Зараз у нас працює два повноцінні ринки — на Юності і Центральний — та три ярмаркові зони: на Мазепи, Тролейбусній і Коновальця.

Я оцінюю роботу керівника КП, як ефективну.

Ринок на Юності починався фактично з нуля. Були численні зустрічі з активом громади Микитинців, щоб переконати їх дозволити там облаштувати ринок. Люди повірили — і зараз, думаю, самі вдячні цьому рішенню. В цієї торгової площі великий потенціал. Його розвиток — це лише питання часу, і на жаль, багато процесів гальмує війна.

Маємо найближчі плани також щодо розвитку ярмарки на Мазепи: розширення пішохідної зони, встановлення стаціонарних яток. Цього року осучаснюємо цей простір, наступного рухаємося далі.