Кому війна, а кому – мати рідна. На третьому тижні воєнного протистояння українці переконались у правдивості цього вислову. Коли одні зі зброєю в руках, ризикуючи своїм життям, захищають українську землю, деякі не втрачають можливості збагатись на чужій біді. А спокус чимало. Покинуті будинки та квартири, зачинені крамниці та бізнес-центри, безперервний потік вимушених переселенців…

Водночас рішучість українців, замішана на образі і приправлена злістю, часто виливається у справедливі самосуди. Як тільки когось піймають на мародерстві, той може і пошкодувати, що на світ народився. Так само карають хапуг-мародерів, які хочуть нажитись на скрутному становищі.

Що ж таке мародерство? Чим цей злочин відрізняється від крадіжки? Чи дієві і допустимі публічні покарання крадіїв та мародерів? Чи можна вважати мародерством необґрунтоване підняття цін на продукти, проїзд, оренду житла в умовах війни, з’ясовував «Західний кур’єр».

Різками замість кайданок

Їх прив’язують до стовпа, обмотують скотчем руки і плівкою примотують до «стовпа ганьби». Так покарали таксиста на Львівщині, який брав по 100$ з людини, щоб довезти до кордону. Публічний осуд та покарання влаштували крадіям на Черкащині, Харківщині та Миколаївщині. Їх примотали до електроопори плівкою, зняли штани і труси та приліпили табличку «Мародери», щоб інші розуміли, за що така «кара».

Нещодавно у мережі набули розголосу інциденти з впійманими мародерами на Прикарпатті. Одного зловмисника люди спіймали у селі Загір’я, що на Долинщині, прив’язали до стовпа, спустили штани і вибили різками. Як зазначили у поліції Прикарпаття, цей підозрілий чоловік шастав по подвір’ях у Загір’ї, коли був помічений пильними односельчанами. Хоча вчинити крадіжку він не встиг, люди вирішили «вибити» з нього охоту до легкої наживи (в прямому сенсі). Згодом поліція встановила особу цього чоловіка. Ніяких претензій «потерпілий» до «карателів» не мав. Оскільки заяви про крадіжку до поліції не надходило, то з ним провели профілактичну бесіду і відпустили. Надіємось, він засвоїв виховний урок.

Ще одна ситуація із затриманням громадянами мародера трапилась у обласному центрі. На вулиці Коновальця франківці впіймали при спробі крадіжки двох молодиків, яких прив’язали до електроопори скотчем. Через холод штани молодикам не знімали. Однак це фото викликало масу коментарів у соцмережі. Одні підтримували публічну «покуту», інші ж засуджували.

Як пояснили у поліції, про цей інцидент вони дізнались постфактум, тобто вже із соцмереж, адже звернення до поліції теж не було. Виїхавши на місце інциденту, патрульні вже не застали зловмисників біля «стовпа ганьби». Особу одного з них вдалось встановити завдяки камерам спостереження. З ним поліцейські провели профілактичну бесіду, адже законних причин для затримання не було. Ним виявився вже раніше судимий чоловік. Як бачимо, тюрма його не виправила, то, може, різками буде таки дієвіше?

Війна диктує свої закони

Крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство, мародерство, розтрата… Все це різновиди серйозного злочину з привласнення чужого майна, які мають свої характерні особливості. Нещодавно ВРУ ухвалила зміни до кримінального законодавства, якими посилено відповідальність за вчинення низки майнових злочинів в умовах воєнного стану. Вони вступили в дію 7 березня 2022 року.

«Крім того, санкції низки статей Кримінального кодексу доповнено кваліфікуючою ознакою – вчинення злочину в умовах воєнного стану. Тобто будь-яка крадіжка, вчинена в умовах воєнного часу, навіть на незначну суму, буде кваліфікуватись за частиною 4 ККУ – особливо тяжкі злочини. Це також стосується територій, на яких встановлений воєнний стан, але не ведуться бойові дії, тобто нашої області також», – розповідає заступник начальника слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області Ігор Яцик.

Відтепер будь-який майновий злочин, вчинений на суму завданих збитків понад 227 гривень, кваліфікується за частиною 4 статті 185 чи 186 ККУ як тяжкий злочин і передбачає кримінальну відповідальність. Тобто навіть крадіжка телефону чи гаманця в умовах воєнного часу класифікується як тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. В умовах воєнного стану працівники правоохоронних органів мають право затримувати навіть «кишенькових злодіїв» та встановлювати запобіжний засіб – тримання під вартою.

Згідно з нововведеннями до кримінального законодавства, які зараз діють на території України, за майнові злочини передбачено такі покарання:

– ч. 4 ст. 185 (Крадіжка) – від 5 до 8 років позбавлення волі;

– ч. 4 ст. 186 (Грабіж) – від 7 до 10 років позбавлення волі;

– ч. 4 ст. 187 (Розбій) – від 8 до 15 років позбавлення волі (із конфіскацією майна);

– ч. 4 ст. 189 (Вимагання) – від 7 до 12 років позбавлення волі (із конфіскацією майна);

– ч. 4 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна) – від 5 до 8 років позбавлення волі.

Мародерство буває лише на полі бою

«Мародерство відрізняється від інших майнових злочинів тим, що воно вчиняється тільки військовослужбовцями і не стосується цивільних людей. Воно трапляється на полі бою або на територіях, на яких проходять воєнні дії – бомбардування, обстріли, вуличні бої, внаслідок яких відбулось поранення чи загибель військових. Викрадення військовими іншої сторони у вбитих чи поранених армійців не є мародерством. Якщо навіть на полі бою ці майнові злочини будуть вчинені цивільною особою, яка не є воюючою стороною, то це вже класифікується як крадіжка чи грабіж», – пояснює Ігор Михайлович.

Як зазначено у статті 432 Кримінального кодексу України, предметом мародерства може бути тільки приватне майно (гроші, годинники, телефони тощо) вбитих чи поранених, не[1]залежно від того, до якої армії вони належать. Зброя, боєприпаси, документи, що містять відомості військового характеру, інші речі, придатні для використання під час ведення військових дій, не є предметом цього злочину.

Останніми змінами до законодавства відповідальність за мародерство посилили від 5 до 10 років позбавлення волі. Тобто, з юридичної точки зору, на території Івано-Франківщини, де не ведуться активні бойові дії, фактів мародерства не може бути. Проте в умовах реальної війни, в яких ми зараз знаходимось, цей вид злочину став синонімом до будь-якої необґрунтованої наживи та аморальних вчинків.

Щодо перевиховання злочинців методом прив’язування до «стовпа ганьби», то поліцейський від коментарів утримується. Водночас застерігає, щоб така «профілактика» не переросла у нове правопорушення.

«Звичайно, в умовах мирного часу такі методи недопустимі. Проте реакція громадян на такі протиправні діяння в умовах війни зрозуміла. Зараз люди дуже пильні. І це добре. Це показник громадської свідомості та відповідальності, – говорить Ігор Яцик. І додає: – Якщо побачили якусь підозрілу особу чи спробу крадіжки, обов’язково повідомляйте в поліцію. Якщо вдалось затримати зловмисника, це добре, але потрібно бути дуже обережним. Невідомо, ким може виявитись цей злочинець».

Водночас посадовець зазначає, що від початку воєнних дій криміногенна ситуація на Прикарпатті навіть дещо покращилась. Кількість крадіжок, грабежів та розбоїв зменшилась. Велику роль у цьому відіграє введення комендантської години, посилене патрулювання озброєними поліцейськими та працівниками Нацгвардії вулиць та автошляхів області, робота правоохоронців на блок-постах. А також зміцнення громадської свідомість та відповідальність цивільного населення.

Хапугами займуться податківці…

У той час, коли наші військові героїчно боронять українські землі від російських окупантів, віддаючи своє життя, коли мільйони українців залишились без домівок та змушені втікати від обстрілів за кордон чи у інші області, втративши все нажите за життя, залишились і ті, хто прагне нажитись на чужій біді.

Необґрунтоване підняття цін на продукти, проїзд, оренду житла під час війни в тилу прирівнюють до мародерства. Часто такими термінами апелюють і прикарпатські громадські діячі та голови громад. За словами заступника начальника СУ, юридичних підстав щодо висування таких звинувачень цивільним особам чи підприємцям немає. Проте з точки зору моралі це допустимо і навіть необхідно робити.

«У законодавстві немає юридичної відповідальності за вчинення таких дій. Проте вважаю цілком справедливим порівнювання таких «заробітчан» свідомими громадянами та громадськими активістами до мародерів. Адже в умовах воєнного стану вони отримують для себе якусь необґрунтовану матеріальну вигоду. Це не по-людськи, не по-християнськи. Тут більше йдеться не про кримінальну, а про моральну відповідальність. Їхні дії як протизаконні кваліфікувати ми не можемо, проте громадськість може впливати на такі явища».

Водночас, у випадку виявлення фактів завищення цін на проживання в готелях, хостелах, садибах чи апартаментах жителі та вимушено переселені особи Прикарпаття можуть звертатись до районних управлінь податкової служби. Крім того, Бюро економічної безпеки України запустило телеграм-бот, який приймає повідомлення про необґрунтоване підвищення цін: https://t.me/StopOverpriceBot.

Також «жорстокі покарання» для таких хапуг-мародерів обіцяють і голови громад Івано-Франківщини. Щодня міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків закликає орендодавців нерухомості не підвищувати ціни на житло.

«Наголошую, не піднімайте ціни. В такий час наживатися на людях не маємо права. В іншому випадку це також будемо прирівнювати до мародерства. А покарання буде суворим», – зазначає міський голова.

Від початку війни на Івано-Франківщині знайшли прихисток майже сорок тисяч вимушених переселенців. Проте в той час, коли свідомі ріелтори, готельєри, власники зелених садиб Прикарпаття та звичайні жителі області безкоштовно надають житло для земляків, які змушені втікати від обстрілів, трапляються і такі, які бачать у цій критичній ситуації спосіб поповнити свої кишені.

Нещодавно у мережі висвітлили інцидент, коли у переселенців вимагали 4 тисячі гривень за добу за оренду квартири в Івано-Франківську. Також прославився своєю ненаситністю таксист із Коломиї, який за проїзд «здер» у переселенців 400 гривень. Інцидент стався 7 березня. Випадок зафіксували правоохоронці. За словами міського голови Коломиї Богдана Станіславського, люди їхали від місцевого військкомату до району «Канада».

«Попереджаю офіційно: кожен наступний такий випадок буде прирівнюватися до мародерства. Це низько — наживатися на трагедії українців. Закликаю кожного перевізника дотримуватися звичних тарифів на послуги», – зазначив очільник Коломийської громади.

P.S. Радник міністра МВС Вадим Денисенко закликав стріляти по мародерах без попередження. Бо «замість того, щоб іти на війну, деякі чоловіки йдуть грабувати магазини та займатися мародерством. Тож потрібно карати таких злочинців». А ненаситних ділків зразу відправляти на передову. Також креативний спосіб профілактики мародерства винайшли активісти у Львові, де багато квартир та будинків залишились зачиненими через виїзд власників за кордон чи у села. У під’їздах приклеїли таблички[1]вказівники: «За мародерство – розстріл! Привид району…».

Мар’яна РИНДИЧ