Між першою і наступною каденціями

Нинішній міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків оголосив про своє бажання головувати в місті і в наступні п’ять років. Результати недавнього опитування соціологічної групи «Рейтинг» засвідчили майже абсолютну підтримку чинного мера: дев’ять із десяти франківців нині воліють бачити його й надалі очільником міста. Як оцінює Руслан Марцінків зроблене в місті в свою першу каденцію і які плани має на цілком ймовірну наступну, мова піде в розмові
з ним.

— За два місяці до місцевих виборів для вас, пане Руслане, настав час підсумків. Як, на вашу думку, змінився Івано-Франківськ під вашим керівництвом за останні п’ять років?
— Я вважаю, що Івано-Франківськ в останнє п’ятиріччя активно розвивався: він виріс і кількістю населення, і кількістю населених пунктів, які приєдналися до міської ОТГ, і кількістю комунального транспорту. Пригадую, п’ять років тому ми не мали жодного комунального автобуса, жодного нового тролейбуса, а нині маємо уже 52 нові автобуси і 29 нових тролейбусів, а також 22 добротні тролейбуси, які були в експлуатації в західних країнах. У вересні очікуємо на дев’ять нових автобусів, придбаних за лізингом. У місті за ці роки появилося 12 нових маршрутів. Побудували 5 км нових тролейбусних ліній, встановили 68 сучасних зупинок. Нині працюємо над будівництвом тролейбусної лінії на «БАМ». Запровадили серед перших в Україні електронний квиток.
Тож журналісти не випадково ці процеси назвали транспортною революцією в Івано-Франківську. Зрештою, чи не кожен франківець особисто відчув колосальну різницю в якості послуг, користуючись комунальним і приватним транспортом, а також і в ціні проїзду. Тут варто згадати і про те, що велика кількість пільговиків має можливість безплатного проїзду в комунальному транспорті і частково в приватному. Це реальний внесок міста в соціальний захист своїх жителів.
Але великі зрушення, і якісні, і кількісні, за ці роки сталися і в інших сферах міського життя. Тішимося, що в системі освіти появилося шість нових дитячих садочків, нова школа в Хриплині і Центр освітніх інновацій, а ще оновили майже 20 дошкільних навчальних закладів за програмою НЕФКО. Ось цими днями відкрився оновлений садочок «Бджілка», де повністю замінено систему опалення, вікна, утеплено стіни, горище… У планах ще на цей рік — відкриття дитячого садка на вул. Хоткевича, 11-А і ще мінімум двох дитсадків у районі «БАМу». У процесі будівництва — школи чи то, за теперішньою термінологією, ліцеї в Опришівцях і Крихівцях і новий корпус початкової школи в Пасічній.
Справжньою окрасою міста стали оновлені парк Шевченка і 20 скверів. Порядок, як відомо, починається з порога, тому в благоустрої міста найбільші зусилля ми доклали на впорядкування дворів. Їх облаштовано 240. Це багато, але ще багато дворів теж потребують невідкладного ремонту, і ми на наступні роки плануємо це зробити. А ще в місті появилося 12 км нових тротуарів і 8 км велодоріжок. Все це докорінно поліпшило і вигляд нашого міста, що помічають передусім гості Івано-Франківська і називають його комфортним і зручним для людей.
А в медицині остання подія — відкриття педіатричного відділення на вулиці Сорохтея. Це сучасна поліклініка для діток. Раніше педіатричне відділення працювало в пристосованому приміщенні. А ще тут доречно згадати і про ремонти Перинатального центру, Міської дитячої лікарні і поліклініки, Центральної міської клінічної лікарні, міських поліклінік і т. і. За ці роки місто витратило майже 100 мільйонів гривень на придбання нового обладнання для своїх медичних закладів, ввело доплати медикам.
У нинішніх непростих економічних умовах і в інших сферах міського життя зроблено багато позитивного. Зокрема, місто врятувало від дерибану локомотиворемонтний завод, викупивши його в комунальну власність, і він нині нарощує виробництво. В умовах карантину через коронавірус місто полегшило умови ведення малого бізнесу і стало на його захист і т. і.
— А як поставилися до цих змін, з вашого бачення, самі франківці? Бо проблема міської влади полягає в тому, що охопити зразу все місто і зразу навести всюди лад неможливо, а можна лише крок за кроком… Ви перебуваєте в постійному безпосередньому контакті з жителями міста, кожен може до вас достукатися зі своїми проблемами, тож добре знаєте реакцію франківців на те, що робиться в місті…
— Ну до доброго люди звикають швидко, а їхні вимоги до влади зро­стають, і це нормально, хоч і дехто вже не пригадує, на якому рівні був благоустрій 5-6 років тому. Тож мені доводиться вислуховувати не лише подяки за поліпшення умов проживання франківців, а й критику і зауваження під час прийомів громадян, «чорних п’ятниць» і на прямих ефірах. Бо ж усе зразу не можливо впорядкувати, і не все завжди робиться найкращим чином. Якось, коли до мене зайшов колишній міський голова Зіновій Васильович Шкутяк, ми порівнювали умови комунікації влади і громадян тепер і років 15-20 тому. Мені здалося, що свого часу з цим було легше. Тому що я через мережу Facebook щодня отримую від 250 до 300 повідомлень, в яких люди ставлять непрості запитання, будь-хто може написати напряму звернення міському голові і отримати на це відповідь.
— Але то все логічно — за вами закріпилася опінія чи не найвідкритішого мера в Україні…
— Тепер комунікація з владою стала для людей набагато легшою. Раніше цей процес був більш забюрократизований, і, щоб достукатися до першої особи, треба було пройти через сито заступників, якихось начальників. А нині з новітніми технологіями це все набагато простіше…
— Безперечно, особливо якщо в перших осіб є бажання комунікувати. За результатами останнього опитування, соціологічна група «Рейтинг» назвала підтримку чинного міського голови Франківська феноменальною на всю Україну: дев’ять із десяти франківців нині висловлюють вам підтримку і воліють бачити вас мером і на другу каденцію. Як ви сприйняли таку новину?


— Це було, звичайно, приємно, але я на рейтинги ніколи не зважав. Треба просто працювати далі, хоч це і насправді важка праця. Хто що б не казав критично про Франківськ в останні п’ять років, але, попри дефіцит коштів, обмежені ресурси і можливості, забюрократизованість системи, недостатнє сприяння центральної влади розвиткові місцевих громад, Франківськ має реальні здобутки, які кожен франківець, що називається, може пощупати своїми пальцями. Це, зокрема, відкрите днями педіатричне відділення на Сорохтея, енергомодернізовані дитсадки типу «Бджілки» (і таких закладів до кінця року буде ще 12), Центр надання адміністративних послуг, нові сучасні спортивні майданчики, нові тротуари і велодоріжки. На фінішну пряму вийшов ще один важливий великий інфраструктурний проєкт — з’єднання Північного і Південного бульварів. Не забуваймо і про історичну програму «Івано-Франківськ — місто героїв», вже відкрили 150 анотаційних таблиць відомим людям міста… І таке інше… Тож я впевнено зараз кажу: фактично у всіх напрямках маємо реальні здобутки. Якщо б ви мене запитали, чи достатньо їх, я б відповів: їх хочеться завжди більше, ніж зроблено…
— А зараз трохи вдамося в альтернативну історію стосовно незавершених проєктів. Так-от, чи починали б ви нині будувати міст через Бистрицю, коли б знали наперед, що фінансово-економічні умови в наступні роки погіршаться, а влади вищих рівнів чисто з політичних причин відмовляться допомогти Івано-Франківську в справі, яка має далеко не локальне значення?
— Безперечно, я б цей міст через Бистрицю знову починав. Тому що про міст говорили 30 років, але не робили. Ми розпочали грандіозний для міста Франківська проєкт, зважаючи на тодішню фінансову ситуацію в місті. На жаль, на цей процес вплинула політика. Якщо ти не «свій» міський голова, то грошей на підтримку інфраструктурних проєктів не виділять. Ми бачимо, що в області інші, менш важливі мости ремонтують за державний кошт, а на будівництво нового моста в Івано-Франківську, який служитиме для всієї області, грошей не дали ні копійки, натомість насилають перевірки. Але попри ці перешкоди ми робимо далі свою справу і не зупиняємося, хоч і змушені ривками добудовувати міст. Нині очікуємо завершення тендера на транспортну розв’язку до нього і шукаємо кошти на цей проєкт. Міст обов’язково буде…
— Те, що в місті сталися великі зміни за останні роки, є цілком очевидним. Але місто тепер обросло і величезною територією. Ваші політичні опоненти вже б’ють вас за те, що, мовляв, місто набрало під себе купу сіл і що це буде обтяжувати міський бюджет.
— Франківськ — місто, яке щороку зростає на кілька тисяч населення. Тому для нього потрібний життєвий простір, на якому будували б житло та іншу потрібну для нього інфраструктуру. Завдяки селам, які приєдналися до міської ОТГ, маємо великі перспективи в напрямку Вовчинець — Колодіївка — Добровляни. Це потенційна рекреаційна зона і зона індивідуальної житлової забудови. Як тільки там будуть зроблені комунікації, розвиток міста піде туди. Маємо промислову зону Черніїв — Хриплин — Братківці, де може розвиватися промисловість, тому що там є колія і всі комунікації.
Тож тепер маємо умови для розвитку масштабних проєктів завдяки тому, що створено міську ОТГ. З точки зору нинішнього дня, можливо, це і будуть часткові видатки. Але стратегічно це — далекосяжний хід, бо міста, які розвиваються, завжди потребують більше простору. Тепер він буде і в Франківська.
Тому приєднання сіл до міської ОТГ — це більші можливості і для сіл, і для Франківська. Я дивлюся на наше об’єднання з надією.
— Мабуть, ваші наступники через 10-20 років будуть вам дякувати за ці рішення.
— Села, що приєдналися до міської ОТГ, розташовані вздовж траси на «Буковель», тобто однозначно будуть розвиватися. Навіть останній аукціон у Березівці показав, що земля там коштує! Хай будівництво йде туди, а не до центральної частини міста. За будівництвом будуть розбудовуватися й комунікації — мережі водопостачання, каналізація, електрика, а це так само притягуватиме інвестора. Отож, наша міська ОТГ відкриває нові перспективи як для сіл, так і міста.
У нашому місті кількість населення не зменшується, а збільшується щороку, тож воно повинно мати територію для свого розвитку, щоб будувати підприємства, житло, різноманітну інфраструктуру. Децентралізація якраз надала Франківську можливість для подальшого розвитку.
— Опоненти вам нині не дорікають лише в одному: у виборі тактики в процесі децентралізації. А це полягало в діалозі з сільськими громадами. І життя показало, що це було правильно…
— Це справді так. Ми робили громадські слухання, я неодноразово зустрічався з громадами, спілкувався з людьми, переконував. Це був непростий процес. Його можна порівняти з тим, як до нашого міста колись входили Княгинин, Рінь, Пасічна. І через надцять років це все буде одною громадою.

— В Івано-Франківську серйозно підходять до розвитку сіл міської ОТГ. Команда інтелектуалів з «Науково-аналітичного центру Івано-Франківської ОТГ» уже розробила великий проєкт стратегії розвитку об’єднаної громади із близько 20 пропозицій і подала його до міської ради. Якою виглядає перспектива цих сіл?
— Ми вивчили всі плюси і мінуси в економічних можливостях розвитку сіл міської ОТГ. Є достатньо цікаві проєкти, напрацьовані разом із «Науково-аналітичним центром…». У цьому бачимо ряд позитивних факторів. Наприклад, у Чукалівці успішно розвивається підприємство з вирощування полуниць, а в Братківцях підприємці створили кооператив, який вирощує полуниці і лохину. Місто для цих сіл є перспективним ринком. Є бачення ролі Чернієва, Братківців і Березівки в розвитку системи водозабезпечення міста чи створення рекреаційної зони в напрямку Колодіївки і Добровлян з унікальною Козаковою долиною. Хороший проєкт технопарку вимальовується в Чернієві з його хорошими комунікаційними можливостями для розвитку промисловості. З цього приводу вже були перші перемовини з бізнесменами.

— Пане Руслане, ви вже оголосили про свій намір іти на другу каденцію. З огляду на ваш енергійний характер нема сумнівів щодо того, що ви вже маєте і якісь намітки на другий термін головування в Івано-Франківську.
— Є великі проєкти, які хочеться завершити. Насамперед це — добудувати міст і транспортну розв’язку до нього, продовжити розвиток комунального транспорту, щоб він був основним у місті, і повністю впорядкувати місто, поліпшити благоустрій, стан доріг, створити ще з десяток паркових зон. Є також низка цікавих економічних проєктів, які теж хотілося б реалізувати. Ось зараз спільно з приватними інвесторами працюємо над проєктом «Аркан» на базі арматурного заводу, де є можливість створити більше 2000 робочих місць, а також впритул підійшли до будівництва сміттєпереробного заводу. У моїх планах — повне забезпечення дошкіллям усіх найменших франківців і т. і.
Словом, я прагну втілення в життя цих та інших планів, які перетворюватимуть Івано-Франківськ у комфортний простір для його жителів. Саме це було моїм основним завданням під час головування в місті в останні п’ять років. Праця задля добробуту своїх людей, чесність і відкритість влади перед громадою допомогли нашому містові перетворитися в одного з лідерів серед обласних центрів у всеукраїнському вимірі. Франківськ має шанс наростити ці позитивні зміни в наступні роки.
Розмову вів Петро Парипа

Останні новини

  • 09:16
    На Прикарпатті кожен населений пункт матиме державного «наглядача»
  • 09:02
    Івано-Франківщина проситиме в уряду ще 350 мільйонів на відновлення пошкоджених стихією об’єктів
  • 08:45
    У Івано-Франківську зникла 15-річна дівчина
  • 08:31
    На Івано-Франківщині кількість госпіталізованих хворих на COVID-19 зменшилась двічі
  • ДТП
    ДТП
    У Лисці 11-річна дитина потрапила під колеса автомобіля
  • Політика
    Місцеві вибори: найпоширеніші запитання та відповіді
  • 07:55
    Смертельна ДТП На Косівщині: легковик перекинувся у кювет
  • 07:30
    Володимир Зеленський вручив державні нагороди рятувальникам Надвірнянщини (ФОТО)
  • 21 Вересня
  • ДТП
    ДТП
    На Тисменицькій трасі сталася смертельна ДТП
  • 19:59
    ВООЗ має намір спробувати лікування коронавірусу травами
  • 19:36
    Президент України відреагував на петицію про його відставку
  • 19:11
    Вимушені страйкувати: завтра на Рожнятівщині дві години буде перекритий рух транспорту
  • 18:44
    У шкільних їдальнях Івано-Франківська призвичаїлися до карантинних умов харчування учнів
  • Місто
    В Івано-Франківську проведуть тиждень безкоштовних екскурсій
  • 17:15
    В Івано-Франківську почалася реєстрація охочих отримати студентську та персоніфіковану картку “Галка”
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.