Вони діють без жалю, сорому і совісті. Попри численні публікації у ЗМІ та постійні застереження правоохоронців, прикарпатці знову і знову потрапляють у пастки телефонних шахраїв та інтернет-аферистів. Від початку повномасштабної війни любителі легких грошей активізувались неабияк. Тримаючи руку «на пульсі», вони постійно вигадують нові схеми, як виманити кошти у громадян. Випадки обдурювання довірливих людей поліцейські Прикарпаття фіксують мало не щодня.

Як зловмисники ошукують прикарпатців, які найпоширеніші шахрайські схеми, пов’язані з воєнним періодом, використовують аферисти, чи реально повернути втрачені кошти потерпілим та як себе захистити, дізнавався «Західний кур’єр».

Збирала для ЗСУ і втратила власні заощадження

За словами начальника відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Нацполіції Тараса Мороза, з початком повномасштабної війни для любителів легких грошей відкрилося нове «вікно можливостей», через яке можна непогано поживитися.

І потрапити у пастки аферистів дуже легко – варто тільки втратити пильність. Так жертвою шахраїв стала прикарпатська волонтерка, яка збирала кошти для потреб військових. Після розміщення посту у соціальній мережі «Фейсбук» про збір їй прийшло повідомлення у месенджер від незнайомого, який представився працівником благодійного фонду у Польщі, з пропозицією допомогти.

«Наступного дня до мене зателефонував чоловік, представився спеціалістом із міжнародних переказів і зазначив, що на моє прізвище надійшло три благодійні перекази загальною вартістю тисяча злотих. Але оскільки йдеться про благодійний внесок в іноземній валюті, то для здійснення перерахунку коштів необхідно здійснити низку операцій», – розповідає потерпіла.

Виконуючи вказівки зловмисника, волонтерка навіть і не відразу усвідомила, що переказала шахраю понад 9 тисяч гривень власних коштів.

«Сказати чесно, я була дуже рада, що надійшла така велика сума. У голові вже прокрутила, що я зможу придбати для військових за ці кошти. Коли здійснювала операцію через додаток Приват24, щось йокнуло недобре, але той «спеціаліст» діяв дуже професійно – постійно підганяв мене, мовляв, у нього величезні суми висять, а я тут пару гривень не можу конвертувати», – говорить жінка.

Коли з банківської картки потерпілої зняли кошти, зв’язок із незнайомцем обірвався і номер телефону став недійсним. Жінка зрозуміла, що її ошукали. «Найперше я зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанку і повідомила про шахрайство. Мої рахунки були зразу ж заблоковані. Також залишила заявку про шахрайські дії у службі безпеки банку, бо маю підключену послугу «Захист від шахраїв».

Наступним кроком було звернення до районного управління поліції. «Коли я прийшла до поліції і описала свою ситуацію, мені відповіли, що я не перша, кого обманули за такою ж схемою. Номер, з якого до мене телефонували, «засвітився» аж у Кропивницькому. Заяву поліцейські прийняли, але попередили, що повернути ці кошти – справа нелегка і довготривала», – говорить волонтерка.

Взявши у поліції витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, жінка занесла документ у відділення банку. Через два тижні на банківську карточку потерпілої страхова компанія повернула половину втраченої суми – 4650 грн. «Найобразливіше саме те, що я знала про такі види шахрайства, не раз читала про потерпілих, але ніколи б не подумала, що можу сама стати однією з них. Хочу, щоб мій приклад став повчальним для інших людей», – додає співрозмовниця.

Збагачуються на чужому горі

Шахрайство під час війни – це не тільки злочин кримінальної площини, це більше нагадує мародерство, яке огидне не тільки з точки зору закону, а й моралі. Адже бездушні зловмисники не зупиняться ні перед чим, щоб виманити останню копійку у людей.

І часто ваше горе – це можливість для них збагатитись. Про це свідчить, як пройдисвіти безжально заробляють на родичах зниклих безвісти військовослужбовців. Адже, будучи у відчаї, людині важко критично аналізувати ситуацію. Тому і правоохоронні органи, і спеціалісти з пошуку зниклих безвісти військових наполегливо не рекомендують викладати у мережі дані про зниклих безвісти воїнів. Навіть, якщо сайт чи соціальна мережа зазначають про себе як про українську пошукову групу.

Адже знаходять своїх жертв аферисти саме у тематичних спільнотах соцмереж, до яких приєднуються з фейкових акаунтів. Знайшовши там інформацію про військових, яких розшукують, вони починають приватне листування з їхніми родичами. Потім за гроші пропонують надати інформацію про місце перебування зниклого безвісти воїна, пропонують допомогти зв’язатись із ним телефоном або навіть посприяти у звільненні його з полону. Сума винагороди залежить від емоційно-психологічного стану потерпілих і складності «допомоги», яку пропонують шахраї.

Зловмисники можуть прикидатись побратимом військового, представником Міністерства оборони України, «Червоного хреста», волонтером чи пошуковцем,або ж вагнерівцем чи російським солдатом.

Так аферисти збагатились на горі прикарпатки, яка розшукує батька-військовослужбовця, котрий зник безвісти кілька місяців тому. «Після розміщення оголошення про зникнення батька у мережі «Фейсбук» мені серед ночі прийшло повідомлення від нібито «переговірника», який має дані про місце перебування мого батька і може організувати телефонну розмову за дві тисячі гривень. Він також написав, що діяти потрібно оперативно, бо часу обмаль і вже за кілька хвилин такої можливості не буде. Піднесена надією почути рідний голос я переслала ці кошти на вказаний рахунок, але дзвінка так і не було. Зв’язок із цією особою теж обірвався», – розповідає потерпіла.

«Пошук зниклих безвісти та звільнення військовополонених здійснюється державою безплатно. Державні органи та їх службові особи, а також волонтери, активісти, пошуковці, «переговірники» тощо, не мають права отримувати кошти за розшук зниклих безвісти військовослужбовців та звільнення військовополонених. Буль-яка пропозиція з боку таких осіб сплатити кошти свідчить, що це шахрай», – повідомляють в Офісі Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Шахраї тримають руку «на пульсі»

«Майже всі види шахрайств повʼязані  з онлайн-діяльністю. І аферисти постійно вдосконалюються. Якщо актуальна допомога від президента, вони під це підлаштовуються, актуальні фішингові посилання – вони над цим працюють. Це також можуть бути онлайн-торги. Для них все актуальне. З’являється якась нова тема – шахраї придумують нову схему, а ми добігаємо за ними. Ті ж криптобіржі – вони пропонують космічні виплати, а виходить, що ти кинув гроші невідомо кому на рахунок. Наголошую, будь-яка шахрайська схема спрямована на отримання реквізитів банківської картки  (номер картки, термін дії та CVV-код). Пам’ятайте це та не надавайте цю інформацію невідомим особам», – говорить очільник кіберполіції краю Тарас Мороз.

За словами головного кіберполіцейського Прикарпаття, однією з найпоширеніших  шахрайських схем воєнного часу є повідомлення про так звані «соціальні виплати». Людина отримує звичайне SMS-повідомлення з інформацією про виплату матеріальної допомоги. У ньому містяться посилання на ресурси, де нібито можна подати заявку на отримання коштів. Там людям пропонують ввести свої персональні дані та номер банківської картки для зарахування грошей. Однак замість отримання обіцяних кошів, люди, навпаки, позбавляються їх. А зловмисники автоматично присвоюють собі гроші потерпілих.

Ще одним із найпоширеніших видів махінацій у час війни є псевдоволонтерство. «Шахраї створюють благодійні сторінки, які насправді не відповідають дійсності. Там «благодійники» збирають кошти для потреб Збройних сил України, допомоги пораненим чи переселенцям. Зрозуміло, що грошові перекази на ці рахунки так і не доходять до очікуваних адресатів», – зазначає Тарас Мороз.

Досі залишаються актуальними афери з орендою неіснуючого житла. Шахраї розміщують оголошення щодо оренди помешкань на відповідних платформах або створюють клони певних сайтів. Спілкуються здебільшого з переселенцями, беруть завдаток за бронювання і зникають. Відповідно, коли потерпіла особа приїжджає в той населений пункт для проживання, телефон шахрая вже вимкнений, а ця людина навіть не має де оселитись.

Шахраї примудряються наживатися і на тих, хто сам намагається обдурити закон. «Мова йде про чоловіків призовного віку, яким, за певну суму, обіцяють перетин кордону. Цікавим є те, що, зрештою, потерпілі навіть не можуть звернутися до правоохоронних органів та повідомити про обман, оскільки цим заявлять про свої незаконні дії», – зазначає начальник кіберполіції області.

Успішно процвітає сьогодні і доволі старий вид шахрайства – продаж неіснуючих товарів, який псевдопродавці вдало підлаштовують під потреби сьогодення. «Наразі серед найпопулярніших товарів, які людина може «придбати» у шахраїв, – військова амуніція, талони на пальне, дрова та твердопаливні котли. Зазвичай людей заманюють дешевою ціною. Продавець отримує передплату або повну суму за товар і зникає», – зазначає поліцейський.

Добрі психологи та маніпулятори

Фахівець у боротьбі з кіберзлочинами зауважує, що усі вищевказані види шахрайства можуть бути пов’язані зі ще одним – фішингом. Це процес отримання персональних даних людини, яка переходить за фішинговим посиланням: «Є багато фальшивих сайтів, які візуально дуже схожі на офіційні. Якщо людина перейшла на цей сайт та вказує усі дані своєї банківської картки, щоб скористатись певною послугою, то з її рахунку списуються гроші. Звісно, ніяких послуг вона не отримує».

Так, останнім часом все більш поширеною стає схема з ДТП, коли користувачам розсилають повідомлення з текстом «Погляньте, хто загинув у ДТП, я думаю, ви його знаєте, так шкода…». Коли людина переходить за посиланням, у неї намагаються отримати дані банківської картки або просять переказати суму грошей для допомоги потерпілому або його сім’ї.

При цьому аферисти вдало використовують метод соціальної інженерії. За допомогою психологічних методів шахраї переконують особу розкрити інформацію особистого характеру (паролі, номери кредитних карток тощо).

«Аферист може представитись керівником будь-якої благодійної організації чи фонду з допомоги переселенцям. Пропонує людині зареєструватись у програмі та виманює в неї персональні дані, а надалі з рахунку потерпілої зникають кошти. Саме цим методом користується багато «психологів», які знаходяться в місцях позбавлення волі», – додає співрозмовник.

Також залишаються актуальними і банківські шахрайства. І хоч вони не пов’язані з воєнною тематикою, зараз багато людей потерпають саме від них. Зловмисники телефонують до жертви та представляються співробітниками банку. Далі розповідають потенційній жертві про заблокування її картки та необхідності уточнення контактних даних. Людина довіряється псевдобанкіру та сама вказує персональні дані, а в результаті – втрачає свої заощадження.

За словами головного кіберполіцейського Прикарпаття, встановити шахраїв та повернути втрачені кошти реально, але досить важко.

«Шахрайство з кредитними картами може статися з кожним, хто повідомив третім особам свої платіжні дані (номер картки, термін дії та CVV-код) або втратив свою банківську карту і не заблокував її. В такому випадку зловмисник може користуватися грошима іншої людини і навіть взяти на нього кредит. Зловмисник може легко зробити псевдо-сайт фінансової організації зі схожими даними і спробувати заманити в свою пастку неуважних користувачів, які будуть залишати особисті та платіжні дані. І хоч у ліцензованих МФО і банках існує перевірка даних при оформленні кредиту в інтернеті, до своїх платіжних даних варто ставитися уважно. Якщо ви стали жертвою шахраїв, ретельно опишіть ситуацію, зробіть скріншоти переписок, вкажіть номери телефонів шахраїв, укажіть їхні акаунти в мережі інтернет та напишіть звернення до правоохоронних органів або до кіберполіції. Чим скоріше ви звернетеся із заявою про шахрайство, тим у правоохоронців буде більше можливостей встановлення особи зловмисника та проведення повного комплексу заходів на повернення потерпілому його втрачених коштів», – наголошує спеціаліст із кібергігєни.

І додає: для того, щоб не стати жертвою шахраїв, людям необхідно знати і дотримуватись елементарних правил інформаційної гігієни:

• Не вказуйте персональні дані на неперевірених сайтах і не робіть передоплат у онлайн-магазинах.
• Нікому не повідомляйте термін дії своєї банківської карти й CVV-код.
• Перевіряйте гіперпосилання сайтів.
• Не користуйтеся неперевіреними оголошеннями щодо роботи.
• Не повідомляйте шахраям дані з смс-повідомлень.
• У соцмережах встановіть двоетапну перевірку або згенерований пароль.
• Прив’яжіть номер телефону до паспорта.
• Намагайтеся критично мислити й не виконуйте вказівки незнайомих людей.

Перевірити список шахрайських сайтів можна у «чорному списку» на сайті міжбанківської Асоціації ЄМА за посиланням: https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/. Також на сайті кіберполіції в розділі «STOP FRAUD» є можливість перевірити номер банківської картки, телефону або сайт на належність їх до шахрайських.

Мар’яна РИНДИЧ