Історія – це не тільки те, що відбулося і минуло, це усі ті події, котрі відбуваються із нами зараз, котрі ми переживаємо. А війна, котра триває в Україні, розпочалася не сьогодні, не вчора і навіть не дев’ять років тому. Насправді війна Росії проти України триває століття. У цьому переконаний історик, публіцист, державний та громадський діяч, народний депутат Володимир В’ятрович. Власне таке  бачення війни він представив у книзі «Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну», із презентацією якої минулого тижня завітав до Івано-Франківська.

Як зазначає автор книги, поштовхом до її написання стала фраза, котру дуже часто довелося чути на початку повномасштабного вторгнення Росії: «Хто б міг подумати, що почнеться ця війна».

На думку історика, єдиним вирішенням російського питання для України є навіть не повернення України до кордонів 1990 року, а повне переформатування Російської Федерації на сукупність національних демократичних держав. «Росія становитиме загрозу для України до тих пір, поки буде існувати у форматі імперії», – переконаний Володимир В’ятрович.

«Я спробував у цій книзі пояснити події, які відбуваються зараз, через нашу столітню історію, через нашу війну з Росією, яка, на мою думку, почалась ще у 1917 році, після першої спроби українців проголосити свою незалежність… Так, це – відповідь на запитання, які звучали і продовжують звучати: чому росіяни такі агресивні, чому вони так ненавидять нас, чому війна набуває рис геноциду, чого ще очікувати від росіян, і як ми можемо перемогти у цій війні», – зазначає Володимир В’ятрович.

Ця книга, за словами Володимира В’ятровича, – «трохи позапланове дитя», вона появилася лише завдяки тому, що почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, а також через «умовності» та «вразливість» соціальних мереж.

«Я не планував її писати. Але повномасштабне вторгнення спонукало мене до цього. Я думаю, що саме такий погляд у минуле дає нам можливість зрозуміти, чого можна очікувати від Росії у цій війні. Насправді вся історія кричала, що ця війна не могла не початися. Цією книжкою я хотів показати те, чого, на жаль, багато українців не хотіли б бачити, – як ця війна назрівала і як Росія не намагалася залишити Україну в спокої», – пояснює історик.

Усе починалося із того, що автор книги робив записи у телефоні і таким чином намагався пояснити людям, що відбувається. Пробував навіть вести ютуб-канал, але соціальні мережі відверто не сприймали такий матеріал, позначаючи його як чутливий контент. Зрештою, із соцмережами довелося зав’язати, а тому історик спробував подати матеріал перевіреним старим способом – висвітлити свої думки на сторінках книги. Саме так і почалася історія написання книги «Наша столітня».

Ілюстраціями до цього видання стали малюнки відомого харківського художника Нікіти Тітова, котрий зараз проживає в Івано-Франківську.

«Ми не домовлялися з Нікітою. Наші речі появлялися паралельно. Я писав тексти, а Нікіта публікував свої малюнки. А вже у нашої редакторки Катерини Новак виникла ідея поєднати це все в одну книжку. Це не перший приклад нашої співпраці, але це перший приклад моєї книги, яка так багато ілюстрована», – розповідає автор.

Історик вдячний харківським видавцям, котрі незважаючи на бомбардування, змогли таки надрукувати цю книгу донести до читачів ті меседжі, котрі автор не зміг донести через соцмережі. За словами Володимира В’ятровича, зараз у Харкові друкується маже 80 відсотків українських книжок. Слава Богу, друкарські потужності вціліли, а люди там працюють, незважаючи на постійні загрози.

Крім того, Володимир В’ятрович паралельно презентував ще одне історичне видання. Вийшло друком вже четверте видання дослідження історії Української повстанської армії, яке вперше побачило світ у 2007 році. Мова йде про книгу-альбом «УПА. Історія нескорених». Це науково-популярне видання про історію Української повстанської армії з великою кількістю ілюстрацій і документів. Книжка мала вийти у світ ще минулого року, але, зважаючи на обставини війни, вийшла лише цього року.

«Хотілося зробити книжку, яка під однією обкладинкою дала б відповіді на ключові питання, чому і як була створена УПА, як і за що вона боролася та чого в результаті досягнула», – зазначає Володимир В’ятрович.

Якщо коротко, то автори цього видання намагалися зібрати все те, що свідомі українці хотіли б знати про УПА, але при цьому не хотіли б читати десятки томів текстів.

«Ми були здивовані, що матеріали про УПА виявилися настільки багато ілюстрованими. Коли готували четверте видання, то зрозуміли, що попри незначні зміни, книжка не втрачає своєї актуальності і цінності», – каже Володимир В’ятрович.

За словами автора, у цьому виданні довелося переписувати вступ і висновки, зважаючи на реалії сьогодення, бо перше видання у 2007 році було актуальним саме на той час, а зараз маємо інші акценти.

«Зараз у XXI сторіччі історія УПА дає серйозну відповідь на питання, звідки в українців береться сила чинити спротив у, здавалось би, безвихідній ситуації», – зазначає історик.

Презентація цих видань із успіхом уже відбувалася у Львові, Дніпрі, Харкові, планується презентація у Полтаві та інших містах України. І всюди є люди, котрі цікавляться історичним минулим, особливо історією визвольної боротьби УПА.

«Поза межами Галичини зараз відбувається приблизно щось таке, що відбувалося тут у нас у 90-ті роки, – переосмислення і трансформація свідомості. Соціологія показує, що зараз 81 відсоток українців визнають вояків УПА борцями за незалежність. Причому це у всіх  регіонах України, і на сході також. Можливо, десь у Харкові зараз дискусії на ці теми цікавіші, аніж у Львові. Там ставлять такі питання, які свідчать про те, що ця тема для людей свіжа і лише відкривається. Я переконаний, що цьому, очевидно, сприяє ця війна, котра зараз відбувається. Чимало українців отримали жорстоку можливість самим приміряти на себе той бандерівський однострій того, хто бореться за свободу України, кого називають зрадником. Тому власне і відбувається переосмислення і зміна ставлення до Української повстанської армії», – каже пан В’ятрович.

Під час декількох зустрічей із франківцями народний депутат наголошував на потребі вивчення своєї історії і вмінні нею користуватися у повсякденному житті. І навіть у сучасних реаліях треба звертати увагу на ті події, котрі формували нашу націю і роблять нас сильнішими сьогодні. Історія – сукупний досвід, який не дозволяє нам попектися знову. Тому Володимир В’ятрович закликає молодь відкривати для себе і для світу свою історію через вивчення навіть історії свого роду, своїх предків, котрі воювали за незалежність у лавах УПА.

«На жаль, для декого незнання історії закінчилося тим, що вони загинули. Не треба боятись читати історію. Історія родини, країни зробить вас сильнішими», – звернувся Володимир В’ятрович до молоді під час зустрічі. – Люди міняються, але, на жаль, для декого треба було, щоби прогриміли вибухи».

Володимир БОДАК