З 1 квітня більшість ліків в Україні повинні продаватись лише за рецептом. Йдеться не лише про антибіотики, але також і про популярні види знеболювальних, гормональні контрацептиви, ліки проти тиску, серцево-судинних хвороб, антидепресанти тощо. Експерти кажуть, що Україна таким чином рухається до європейських медичних стандартів, але деякі позиції викликали гарячу дискусію у суспільстві та породили чимало міфів.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я, в Україні понад 60% усіх зареєстрованих в країні медичних засобів є рецептурними ліками. В теорії всі вони мали б продаватися за рецептом, але донедавна більшість із них українці могли вільно купувати в аптеках. Що змінилось на ринку фармації після 1 квітня? Яка основна мета впровадження електронного рецепта та як його отримати? Які ризики несе лікування за порадами з Інтернету чи сусідки та чи можна зараз вільно купити рецептурні ліки в аптеках Прикарпаття, дізнавався «Західний кур’єр».

Боротьба з самолікуванням

Як зазначає директорка КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» Ольга Савчук, широке застосування рецептів на ліки, передусім електронних, допоможе боротися із самолікуванням і зробити систему більш прозорою.

«Будь-які ліки – це ризик побічних ефектів, особливо якщо вживати їх самовільно. Деякі можуть викликати залежність або загрожувати зловживанням. Більшість рецептурних ліків, які українці часто вживають неконтрольовано, насправді потребують регулярного моніторингу стану пацієнта чи навіть корекції плану лікування. Тому для здоров’я та життя пацієнтів критично важливим є лікарський нагляд. Подекуди пацієнти роками не звертаються до сімейного лікаря і потім ми фіксуємо запущені випадки онкології, туберкульозу, хронічних серцево-судинних захворювань. Відтепер пацієнт буде змушений частіше спілкуватись із сімейним лікарем», – наголошує Ольга Савчук.

Електронний рецепт є аналогом паперового, до якого ми звикли. Для отримання е-рецепта не потрібно мати декларацію з сімейним лікарем. Виписати е-рецепт на рецептурний препарат зможе будь-який лікар, який відповідає за ваше лікування, – хірург, терапевт, кардіолог чи онколог. Це може бути лікар як державного чи приватного закладу, так і лікар-ФОП. Обмежень немає. «У час воєнного стану це дуже важливо, особливо для вимушених переселенців, які не мають контакту з власним сімейним лікарем. Отримати рецепт можна у будь-якого лікаря в закладі, який доступний для вас за місцем перебування», – говорить Ольга Василівна.

Е-рецепт виписується у базі і не роздруковується, що також зменшує паперове навантаження на медзаклади. Пацієнту приходить СМС із кодом рецепта, який потрібно пред’явити в аптеці. Коли його внесуть у систему, там буде написано, що треба отримати – який препарат, яку дозу та кількість. Також механізм е-рецепта полягає у призначенні саме активної речовини, без прив’язки до бренду лікарського засобу.

«Ухвалювати рішення про покупку того чи іншого засобу пацієнт буде самостійно, відповідно до власного бюджету. Це також захищає його від зловживань лікарем та працівником аптеки, які не зможуть пропонувати препарати якоїсь певної фірми», – каже співрозмовниця.

Термін дії одного е-рецепта становить 10 днів для наркотичних (психотропних ліків) та 30 днів – для решти препаратів. За цим рецептом можна купити ліки один раз за той термін дії, який там вказаний. Водночас е-рецепт можна погасити частково, тобто придбати меншу кількість ліків, ніж вам призначив лікар. «Це є великий плюс для пацієнтів, враховуючи нинішню вартість ліків. Адже паперовий рецепт потрібно отоварити у повній мірі», – роз’яснює Ольга  Савчук.

Лікарка додає, що у разі тривалого лікування гострих або хронічних захворювань, або ж за потреби продовжити лікування чи профілактику повторний е-рецепт завжди можна отримати дистанційно, зв’язавшись із лікарем телефоном.

Ольга Савчук наголошує, що продаж рецептурних препаратів виключно за рецептами – нормальна європейська практика, і добре, що Україна йде цим шляхом. Насправді з 1 квітня за е-рецептом повинні продаватися ті препарати, які і раніше були рецептурними. Можливість купувати ці ліки вільно ми мали лише тому, що більшість лікарів та аптек порушували законодавство і прописували та продавали їх без рецепта.

«Це правильна ініціатива. Таку кількість ліків без рецепта, як в Україні, неможливо навіть приблизно купити в жодній країні ЄС. Водночас це і величезні витрати для людей, які часто є зайвими», – говорить Ольга Василівна.

Введення е-рецепта покладає більше навантажень та відповідальності на лікарів. «Лікар вводить у базі препарат, форму відпуску, дозування і термін прийому. Тоді система автоматично рахує кількість потрібного препарату для конкретного пацієнта. І, якщо, до прикладу, лікар виписує антибіотик і зазначає більшу дозу на добу, ніж потрібно, система просто не пропустить цей рецепт», – роз’яснює лікарка.

До переліку рецептурних ліків відносяться зокрема: антибіотики, протисудомні засоби, гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні), препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб, деякі антигельмінтні препарати, деякі вітаміни, кроворозріджувальні препарати, антидепресанти, нейролептики та релаксанти, стероїдні лікарські засоби, навіть деякі звичні для нас ліки проти болю, кашлю, антигістамінні та заспокійливі.

Українці нововведення сприйняли неоднозначно. Критики говорять про те, що це ускладнить життя людям із хронічними хворобами, що така вимога обтяжить і так нелегке життя українців у час воєнного стану.

Знеболювальне, антибіотики, контрацептиви – тільки за рецептом

Найбільше обурила українців вимога отримувати рецепт на знеболювальні препарати, зокрема на популярний німесил, який є, мабуть, у кожній сімейній аптечці. Цим препаратом українці роками рятуються від температури та чи не від усіх видів болю – зубного, головного, менструального. Водночас мало хто знає, що німесил не відтепер буде за рецептом – він завжди був рецептурний.

«Німесил – це нестероїдний знеболювальний препарат із діючою речовиною німесулід, яка має протизапальну дію. Він має колосальну знеболювальну та протизапальну дію. Однак існують застереження щодо профілю безпеки цього лікарського засобу, зокрема щодо його гепатотоксичності. При неправильному використанні він має значні побічні дії. При передозуванні німесулідом виникають захворювання шлунково-кишкового тракту, ниркова та печінкова недостатність. У нас навіть є певна категорія пацієнтів, які зловживали німесилом – пили по 5–6 пакетиків на добу, щоб збити температуру і після цього потрапляли з гострою нирковою недостатністю на діаліз. Препарат як перша допомога при сильних болях та високій температурі дійсно є помічним. Кілька пакетів варто мати у домашній аптечці. Але, щоб виписати рецепт на німесил, сімейний лікар повинен бути впевнений у родині, що вони будуть чітко дотримуватись інструкцій. Бувають навіть випадки, коли батьки розводять пів пакетика німесилу і дають дітям. А до 12 років німесулід є строго протипоказаним у будь-якій кількості», – роз’яснює лікарка.

Ще з 1 серпня минулого року в Україні повинні продавати тільки за рецептом антибіотики.  Без рецепта їх можуть відпускати лише на територіях, де ведуться активні бойові дії, а також для волонтерських та благодійних організацій, які забезпечують армію.

Тільки за рецептом відпускаються усі препарати для контрацепції, адже це гормональні препарати. Зокрема і популярний серед українок засіб екстреної контрацепції постинор. Це викликало велике обурення у користувачів соцмереж, мовляв, це є порушенням прав жінок, сприятиме збільшенню кількості небажаних вагітностей, а відтак – абортів.

«Екстрена контрацепція – це дуже велика доза гормонів, які одночасно потрібно прийняти жінці, щоб перервати процес запліднення. Вона має серйозні побічні дії, там дуже велика кількість протипоказів, – пояснює Ольга Савчук. – Звісно, краще захищатись презервативами або бар’єрними контрацептивами, але якщо все ж таки трапилось так, що потрібна екстрена контрацепція, то препарат повинен призначити гінеколог, щоб убезпечитись від протипоказань. Наслідки неконтрольованого вживання постинору можуть бути дуже негативними, аж до безпліддя та онкології».

Корвалол та спирт – тільки один флакончик

Також рецептурними є майже всі препарати для лікування артеріальної гіпертензії або серцевих хвороб. Так, корвалол і валокордин можна купити тільки у невеликих флакончиках, а на флакон 50 мл уже потрібний рецепт. «Це серйозні препарати: вони містять фенобарбітал – сильнодіючий препарат, який діє на нервову систему. Плюс ці препарати є на основі спирту. У нас є певна категорія жінок, які зловживають цими препаратами і п’ють їх чи не перед кожним сном. Це вже наркоманія. До цих препаратів є швидке звикання і якщо потім забрати у пацієнта цей препарат, буде безсоння, істерія, неврози. Це препарати одноразової дії – тільки у випадку гіпертонічного кризу чи великого стресу можна випити 15 крапель. Системно його застосовувати не можна», – говорить лікарка.

А щодо способу відпуску антидепресантів, то, на думку Ольги Савчук, тут навіть питання ставити недоречно. І прикриватись масовим стресом у час війни теж не варто. «Якщо самостійно, без консультації лікаря тривалий час приймати певний антидепресант, то замість заспокоєння, можна спровокувати гіперстрес. У нашій практиці були такі пацієнти, які самостійно присадили себе на фенозепам, при цьому вони ще вживали щось на спирті або алкоголь, і замість заспокійливого ефекту препарат викликав агресію, людина кидалась на своїх рідних, не могла заснути. І після такого самолікування пацієнту вже без психіатра не впоратись із проблемою».

Завжди рецептурним був і є етиловий спирт, який зокрема не мав би продаватися в об’ємі понад 70 мл.

«Це сильнодіюча речовина, ним можна отруїтися. Спирт може бути потрібний для обробки чогось. Є більш сучасні методи знезараження, але в принципі за звичкою спирт ще використовують. Компреси вже давно ніхто не робить», – додає лікарка.

Водночас залишається багато ліків, які відпускались і будуть відпускатись без рецепта.

«Принцип відпуску за рецептом у нас корегується з принципом, який існує у цілому світі. Зокрема, більшість препаратів симптоматичної дії, майже всі жарознижувальні, знеболювальні, протикашльові, відхаркувальні, протиалергічні засоби зазвичай відпускаються без рецепта. До прикладу, без рецепта можна купити відомі нам аспірин, ібупрофен, анальгін, парацетамол, спазмалгон, цитрамон тощо, – говорить Ольга Савчук. – Зміни у принципі відпуску рецептурних препаратів не може бути. Адже інструкція до кожного лікарського засобу затверджується тоді, коли він був зареєстрований в Україні і допущений до виробництва. Ніхто змінювати інструкції не буде. Окрім того, є такі препарати, які таблетовано виписуються без рецепта, а вже в ампулах – з рецептом, наприклад, спазмалгон».

Також завжди можна вільно придбати такі симптоматичні препарати – судинозвужувальні краплі в ніс та для промивання носа, льодяники від болю в горлі, антигістамінні, місцеві антисептики, відхаркувальні засоби, більшість протикашльових засобів, рослинні препарати симптоматичної дії (мікстури, сиропи при застуді). Однак ліки від кашлю з кодеїном, на основі сальбутамолу та для інгаляцій – тільки за рецептом.

«Назустріч людям…»

Основний документ, який регулює провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів – ліцензійні умови, затверджені постановою Кабміну № 929 від 30 листопада 2016 року. 17 березня 2023 року Кабмін ухвалив Постанову № 236 зі змінами до ліцензійних умов, яка набула чинності 1 квітня.

«На територіях, які знаходяться в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення активних воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відпуск рецептурних ліків може здійснюватися без рецепта», – пояснюють у пресслужбі МОЗ.

Перелік таких територій визначає Мінреінтеграції. Там ліки, окрім наркотичних, можуть відпускатися без рецепта, але працівники аптеки мають надати роз’яснення щодо необхідності застосування згідно з інструкцією. Натомість у відносно мирних областях рецептурні препарати мають відпускатися за рецептом – зокрема, за електронним. Важливо, що на час дії воєнного стану також продовжено і дію паперового рецепта.

Щоб дізнатись, яка ж насправді ситуація з відпуском рецептурних препаратів на Прикарпатті, ми пройшлись кількома аптеками в обласному центрі. Черг, які спостерігались вкінці березня та на початку квітня, немає. Однак знайти німесил, який найбільше схвилював інтернет-спільноту після 1 квітня, не вдалось. Однак  нам запропонували кілька його аналогів із вмістом німесуліду – «Афіда», «Німелкан», «Німід», «Ремесулід». Ціна за один пакетик – від 10 до 15 грн. Так, упаковку на 30 пакетиків одного з цих препаратів ми придбали за 315 грн вільно і без рецепта. На запитання, чому рецептурні препарати відпускаються без рецепта, працівники аптеки відповіли, що «у нас війна і ми йдемо назустріч людям».

«Дайте щось від кашлю…»

За словами фармацевтки Оксани, в останні дні березня люди скуповували все, що треба і не треба. Найбільший ажіотаж був саме на нестероїдні протизапальні та жарознижувальні препарати та антибіотики: «Наші люди дуже люблять займатись самолікуванням антибіотиками. Часто приходять і кажуть: «Дайте якийсь антибіотик, бо я кашляю». То у таких випадках ми відправляємо до лікаря, адже призначати чи рекомендувати антибіотик ми не маємо права. Більшість навіть пробіотик не беруть, а вже потім приходять по препарати від діареї».

І додає, що, навіть після обов’язкової вимоги наявності е-рецепта на антибіотики ще з 1 серпня, зважаючи, що в країні воєнний стан, вони відпускають ці препарати і без нього. Хоча відзначає, що людей з е-рецептами таки побільшало, особливо на антибіотики.

«Наше керівництво провело з нами роз’яснювальну роботу. На час воєнного стану нам дозволено відпускати популярні рецептурні препарати без рецепта, навіть антибіотики. Єдиний нюанс – ми зобов’язані попередити людину про необхідність консультації з лікарем і ознайомитись із інструкцією перед вживанням», – говорить працівниця аптеки.

Дайте щось від кашлю, від вірусу, від горла, від алергії… З такими запитами приходить у аптеку кожен третій клієнт. «Такі першочергові препарати ми можемо рекомендувати, попередньо уточнивши, які саме симптоми у людини, скільки часу хворіє, який вік тощо. Наприклад, якщо клієнт запитує якийсь конкретний препарат від алергії, ми відпускаємо саме його. Якщо людина хоче щось за рекомендацією, але не знає, на що саме у неї алергія, то ми пропонуємо брати препарат широкого спектру дії та звернутись за консультацією до лікаря», – каже фармацевтка.

За її словами, рецептурні ліки працівники аптек відпускають, але тільки на вимогу клієнта. Рекомендувати їх вони не мають права. Також не дозволяється на один чек відпускати більше тих препаратів, на яких встановлено обмеження у кількості, зокрема усі фенобарбітали – корвалол, валокордин, барбовал тощо.

Водночас керівниця ЦПМКДД Ольга Савчук засуджує таке відношення до закону та називає це спекуляцією на воєнному стані: «Потрібно розуміти, що ми живемо у тиловій області, де, слава Богу, не було і немає військових дій. Тому не потрібно крутити законом – кому, як вигідно. Мешканці та вимушені гості Івано-Франківщини мають виконувати всі призначення лікаря, систематично проходити медогляди, комісію МСЕК, бо ми маємо на це можливість. Наші лікарі працюють у штатному режимі, наші поліклініки цілі та неушкоджені. На Прикарпатті війна ніяким чином не впливає на те, як ми повинні купувати ліки. Якщо у законі прописано, що повинен бути рецепт, ми маємо можливість його отримати, то чому нехтувати цим і наражати себе на небезпеку?».

Мар’яна РИНДИЧ