Згуртовані любов’ю до Маріуполя та його українського майбутнього: як живуть та про що мріють франківські маріупольці

Згуртовані любов’ю до Маріуполя та його українського майбутнього: як живуть та про що мріють франківські маріупольці

Роль форпосту Приазов’я у наданні відсічі російським терористам на початку повномасштабного вторгнення важко переоцінити. Своєю свободою місту-герою завдячують багато регіонів України. Як і в 2014 році, Маріуполь у 2022-ому стримав ворога і не дав йому просунутись уперед більшими силами. Попри всі страждання та руйнування, які принесли окупанти, маріупольці продовжують боротися за свою свободу. Вони втратили все нажите, але не загубили головного – надії на перемогу. В очікуванні на звільнення міста намагаються наново стати на ноги, жити повноцінним життям і вже будують плани повоєнної відбудови Маріуполя.

Івано-Франківщина стала другим домом для тисячі мешканців багатостраждального українського Приазов’я. Як живеться вимушеним переселенцям на Прикарпатті, з якими проблемами стикаються, про що мріють та де черпають сили для боротьби, дізнавався «Західний кур’єр».

Наприкінці червня в Івано-Франківську відкрили центр підтримки переселенців «ЯМаріуполь». Він був сьомим центром допомоги маріупольцям в Україні. А станом на сьогодні, за ініціативи міського голови Маріуполя Вадима Бойченка та голови Донецької ОДА Павла Кириленка, в українських містах працює вже 16 таких центрів. До кінця року планують відкрити ще два – у Полтаві та Кам’янському. Таким чином, майже у кожному регіоні України, де сконцентровано найбільше маріупольців, буде осередок підтримки та надання допомоги – від гуманітарної до медичної.

Вірили до останнього, що Маріуполь знову вистоїть  

Олена Калайтан – редакторка газети «Приазовський робочий», голова Донецької обласної спілки журналістів, депутатка Маріупольської районної ради прожила у блокадному Маріуполі 23 дні. 18 березня їй разом із сином, прихопивши маленьку валізку та кота, пішки під обстрілами вдалось вирватись із блокадного міста. Прибувши на початку квітня в Івано-Франківськ, пані Олена власний життєвий та професійний досвід спрямувала на допомогу землякам, очоливши центр допомоги «ЯМаріуполь» в Івано-Франківську.

«Ми до останнього сподівались, що Маріуполь, як і у 2014 році, вистоїть. Не вірилось, що росіяни почнуть таж жорстоко нищити місто. Відколи маріупольці стали бандерівцями та нацистами, від яких вони прийшли нас визволяти? Здавалось би, для чого руйнувати все, якщо вони хочуть його окупувати? З такою люттю, ненавистю. Напевне, за те, що ми, будучи прифронтовим містом, так гарно розвивались, демонстрували приклад європейської цивілізації та свою проукраїнську позицію. Їх дуже дратували синьо-жовті прапори у Маріуполі, наша українська мова, яка все більше укріплювалась, стабільність і комфорт, який панував у місті, – говорить Олена Калайтан. – Однак 24 лютого ми більше спостерігали за ситуацією в Києві, Івано-Франківську, на Львівщині, де війська РФ нанесли авіаудари. Ми бачили з новин, яка складна ситуація в Україні. Але були впевнені, що у нас все буде добре».

Про те, що зараз відбувається у Маріуполі, пані Олена достеменно не може знати. Весь колектив редакції, друзі та родичі виїхали з міста. Її будинок, порівняно з іншими, трохи вцілів, однак є непридатним для проживання, адже немає ні вікон, ні даху, ні води, ні опалення.

«Я щаслива, що ніхто з моїх близьких людей не залишився та не долучився до співпраці з окупантами. Коли ми виїжджали, мені пощастило, що ніхто не перевіряв мої документи. Журналістка та ще й депутатка… Навіть не знаю, що було б, якби вони додивились», – говорить Олена Василівна.

Автостопом вона з сином дістались до Бердянська, звідки автобусом доїхали до Запоріжжя. Як зізнається пані Олена, в перші дні було дуже тяжко.

«Була така пустота, апатія, не хотілось взагалі нічого. За кордон не хотіли виїжджати. Шукали варіанти в Україні. Чому зупинились саме на Івано-Франківщині? Хотілось, щоб хоч хтось був близький поруч, а тут живе моя хороша подруга. Через журналістську спільноту знайшла більш-менш придатне житло і так опинилась в Івано-Франківську. Місто прийняло нас тепло і дружелюбно. За цей час вже вдалось адаптуватись і влитись у життя».

За її словами, за майже вісім місяців перебування на Івано-Франківщині вона має тільки позитивні враження. Ніякого упередженого чи недружелюбного ставлення як до переселенки не відчувала. «Я чула окремі неприємні історії від переселенців. Однак зі мною такого не траплялось. Можливо, мені просто щастить», – усміхається співрозмовниця.

Ніхто не зрозуміє краще маріупольців, ніж самі маріупольці

На Прикарпатті внутрішні переселенці об’єднали зусилля і стали однією великою маріупольською родиною. За останніми підрахунками в області перебуває приблизно 3 тисячі маріупольців. У центрі «ЯМаріуполь» в Івано-Франківську зареєструвались близько 2300 переселенців. Однак ця цифра є досить гнучкою і постійно змінюється – одні переїжджають до інших міст чи за кордон, інші ж прибувають на Прикарпаття з регіонів, у яких і досі напружена ситуація.

«Навіть зараз декому вдається вирватись із окупованого Маріуполя. Ці люди долають пекельний шлях, проходять принизливу «фільтрацію», дактилоскопію, вичікують по кілька діб на блокпостах окупантів на отримання перепусток», – розповідає керівниця центру. За її словами, кількість маріупольців на Прикарпатті з приходом холодів постійно збільшується.

Команда франківського центру «ЯМаріуполь» складається з 14 маріупольців. «Це і є головною концепцією наших центрів підтримки – родинна підтримка. Ніхто не зрозуміє краще маріупольців, ніж самі маріупольці. Це на власному прикладі можу вам стверджувати. Коли почалась збройна агресія Росії у 2014 році, Маріуполь прийняв понад 100 тисяч переселенців, яких ми називали «новими маріупольцями». Звичайно, ми їм допомагали, співчували, але ти ніколи не зрозумієш це настільки, поки сам не пройдеш через цей біль. Якщо ти сам був в окупації, коли пережив бомбардування та обстріли у підвалах, бачив наслідки жорстокості російської армії, то ти найкраще розумієш біль і розпач тих людей, які приходять до нас реєструватись зі сльозами на очах. Створення таких центрів є унікальним проєктом, який приносить свої плоди», – говорить Олена Калайтан.

Кожен маріуполець може отримати тут цілий комплекс послуг та скористатися соціальними програмами підтримки. На кожне проблемне питання тут шукають відповіді. Найболючіші потреби переселенців – це, звичайно, житло, працевлаштування та соціалізація.

Найболючіші питання – житло та робота

Найактуальнішим на сьогодні залишається пошук житла за доступною ціною. «Якщо на початках війни переселенцям часто надавали безкоштовне житло, то зараз таких варіантів практично немає. Більшість маріупольців зосереджені саме в обласному центрі, адже тут є можливість влаштуватись на роботу. Оренда більш-менш пристойного помешкання в Івано-Франківську коштує в середньому 7–12 тисяч гривень. Для тих, хто втратив все і мусить наново ставати на ноги, це велика сума.  Безкоштовне житло або за мінімальну платню можна знайти хіба у селах, але тут постає питання з пошуком роботи», – говорить пані Олена.

Більшість переселенців, які проживають на Прикарпатті, облаштовуються тимчасово з надією на близьке повернення у рідний дім. Ситуація з маріупольцями ускладнюється тим, що і повертатись особливо немає куди. Будинки зруйновані, у місті немає ніяких комунікацій, і головне – місто ще під окупацією, а повертатись додому маріупольці бажають лише в український Маріуполь. «Було б добре, якби житловий фонд виділяв для потреб переселенців якийсь процент житла чи у новобудовах, чи якісь закинуті або нефункціонуючі приміщення. Це складне питання, але ми над ним працюємо», – каже керівниця центру.

Водночас виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради вже ухвалив рішення про створення Координаційного центру взаємодії з внутрішньо переміщеними особами в Івано-Франківській міській територіальній громаді. Це має бути такий своєрідний майданчик для координації та співпраці із внутрішньо переміщеними особами. Як зазначає керівниця «ЯМаріуполь», на цей центр покладаються великі надії, зокрема і щодо вирішення потреб забезпечення ВПО довгостроковим житлом.

«До прикладу, Маріупольська громада вже реалізовує перший проєкт соціального житла у Дніпрі. Взяли у довготривалу оренду занедбаний гуртожиток і реконструюємо його під житло для переселенців. На першому поверсі буде облаштовано побутовий центр, де розміщуватиметься швейна, пральня, перукарня та надаватимуться інші побутові послуги. Думаю, такий проєкт ми зможемо реалізувати і в Івано-Франківську, якщо знайдемо таку будівлю чи землю. Працюємо у цьому напрямку з міською владою і сподіваємось на підтримку», – додає пані Олена.

Ще один виклик для маріупольців – пошук роботи. Певний відсоток переселенців, у яких збереглась робота, працює дистанційно. Однак більшість мешканців Маріуполя працювали на металургійних підприємствах, знайти роботу за спеціальністю на Прикарпатті їм важко. «Тому ми організовуємо для таких людей профпереорієнтацію. Будемо перенавчати наших маріупольців на чотири спеціальності, які є затребуваними тут, – автослюсар, зварювальник, кравець і кухар. Водночас, процент працевлаштування у нас досить великий. Можливо, зарплата трохи скромніша, ніж та, яку ми мали у Маріуполі, але якось викручуємось», – говорить маріупольчанка.

Українська мова стала для маріупольців мовою єднання та мовою перемоги

Цьогоріч у перший клас у Івано-Франківську пішло 20 маленьких маріупольців. Всім першокласникам від центру допомоги «ЯМаріуполь» надали рюкзаки, наповнені всім необхідним шкільним приладдям.

Щодо зміни мовного середовища, то пані Олена зазначає, що дітки душе швидко адаптувались і майже не відчувають дискомфорту. Як і дорослі.

«У повсякденному житті маріупольці переважно спілкувались російською мовою. Так склалось історично. Але це не значить, що ми менше любимо Україну! Однак те, що зробили з Маріуполем росіяни, автоматично відбило бажання розмовляти мовою окупантів. І це переключення пройшло дуже легко і дуже швидко. Зараз більшість маріупольців почали спілкуватись саме українською. Українська мова стала для нас мовою єднання, мовою нашої перемоги. Адже Маріуполь завжди був і буде Україна. Ми обов’язково повернемо своє місто і відбудуємо його під синьо-жовтими прапорами», – впевнена маріупольчанка.

Також франківська команда центру «ЯМаріуполь» долучилась до написання Всеукраїнського радіодиктанту Національної єдності 2022. Працівники центру готувалась до диктанту заздалегідь та навіть напередодні писали тренувальний диктант, який минулого року читав Юрій Андрухович. «Цьогорічний текст диктанту був дуже чуттєвим та хвилюючим, бо він був саме про нас, переселенців. Про тих, хто знає ціну великих переселень і змушений був покинути рідний дім, місце сили з валізкою, в яку мав вкласти весь свій дім. Кожна фраза цього тексту відзивалась у нашому серці болем. Моя валізка – це були документи, робочий ноутбук, кілька речей і десять найдорожчих фотографій, які ми взяли зі всіх альбомів», – ділиться Олена Калайтан.

На запитання, що ж вразило найбільше в Івано-Франківську переселенку з Приазов’я, вона відповідає: «З точки зору інфраструктури Маріуполь був набагато сучаснішим. У нас були вже майже ідеально рівненькі дороги, якісне вуличне освітлення, чудові парки, сучасні медичні та освітні центри… У Франківську завжди чистенько, тут стежать за порядком. А ще – часто грає музика на центральних площах, що спочатку нас дивувало, а тепер дуже подобається, – говорить пані Олена. – Також ментальність мешканців. Франківськ, порівняно з Маріуполем, є врівноваженим, спокійним, дещо консервативним. У Маріуполі ми звикли жити дуже динамічно, бути постійно у русі. Також вразило, що на вихідні ніхто не працює, особливо по неділях. Ще прикарпатці дуже релігійні та бережуть свої культурні звичаї».

Комплексна допомога в одному місці – від гуманітарної до медичної

Не звиклі сидіти склавши руки, маріупольці в Івано-Франківську ведуть активний та насичений спосіб життя. Чи не щотижня команда центру влаштовує різноманітні заходи як для діток, так і для дорослих. За час роботи центру «ЯМаріуполь» в Івано-Франківську проведено понад 320 заходів різноманітного спрямування. Це екскурсійні поїздки, походи в гори, спортивні змагання, заняття з хореографії, йоги, виставки, клуби за інтересами, заняття з української, польської та англійської мов, майстер-класи з малювання, ліплення, гончарства, флористики, лялькарства, медіа-школа для підлітків і ще багато всього. Багато уваги приділяють освітньо-виховному процесу для дітлахів та підлітків. У центрі облаштували простору дитячу кімнату, де дітки творять, навчаються і надихаються.

Такі заходи об’єднують маріупольську родину, відволікають від негативних думок та допомагають соціалізуватись. Переселенці, які й самі потребують допомоги, постійно долучаються до волонтерської діяльності на підтримку ЗСУ. За цей час вже налагодили плідну співпрацю з місцевою владою, соціальними та громадськими установами, благодійними фондами та організаціями. Нагадаємо, що на честь захисників Маріуполя в Івано-Франківську названо вулицю Героїв Маріуполя. Також у День міста Маріуполя його мешканці висадили у парку воїнів-визволителів алею туй пам’яті Героїв Маріуполя.

Окрім гуманітарної допомоги, у центрі «ЯМаріуполь» надають широку інформаційно-консультативну допомогу, послуги юриста, психолога та терапевта, надає консультації лікар-гінеколог. Також у центрі активно розвивається Клуб людей похилого віку, який співпрацює з франківською спільнотою «Ба і Ді Клуб». Окрім опановування девайсів та інтернет-технологій, вони скручують джгутики для «кікімор», шиють екосумки, роблять патріотичні принти та в’яжуть теплі шкарпетки для наших військових. А нещодавно при центрі створили ще й Клуб чотирилапих, щоб об’єднати маріупольців і навколо цих інтересів.

Марупольці вже працюють над проєктом відродження міста після деокупації

Поки ЗСУ успішно звільняють окуповані рашистами території, команди центрів «ЯМаріуполь» вже працюють над проєктом «Mariupol Reborn» – планом відбудови міста після деокупації, який стане наймасштабнішим у Європі проєктом відродження міста з часів Другої світової війни.

Нещодавно мер Маріуполя Вадим Бойченко разом із партнерами презентували цей проєкт. «Mariupol Reborn» вже підтримали USAID, ЄБРР, Світовий банк, а також компанії SCM та Метінвест. Зацікавленість підтвердили мери європейських міст. Проєкт складається з 5 етапів. Пропозиції щодо плану відродження будуть широко обговорюватися з маріупольцями через центри «ЯМаріуполь».

«Цей проєкт – це не тільки наша мрія. А плани, які вже підтверджені фінансовими статутами. У Маріуполя завжди була чітка стратегія розвитку – довготривала та короткотривала, якої ми суворо дотримувались. З 2015 року ми впевнено і динамічно розвивали наше місто, залучаючи не тільки кошти місцевого бюджету, а й міжнародні інвестиції та грантові кошти. І на 2022 рік у нас було безліч проєктів із рекордним бюджетом розвитку – від водопостачання, створення курортно-рекреаційних центрів дозвілля, будівництва нового кардіоцентру, створення логічних проєктів і ще багато чого. Тож ми підходимо до відбудови Маріуполя, дотримуючись такої ж стратегії», – зазначає Олена Калайтан.

Досвід відродження Маріуполя може стати корисним іншим зруйнованим містам України. А те, як гідно тримаються маріупольці, об’єднуються, допомагають один одному, – є надихаючим прикладом сильної та незламної української нації.

Мар’яна СЕРЕДЮК

Останні новини

  • 18:02
    На війні загинув 29-річний калушанин Дмитро Пасюта
  • 17:37
    На Прикарпатті через масовані обстріли екстрено знизили ліміти електроенергії на третину
  • Мистецтво
    У Калуші набирає обертів пошук художніх талантів на арткласах
  • Місто
    Місто
    Поле стадіону “Рух” підготували до зими
  • Дороги
    На Рожнятівщині закінчили ремонт відрізку дороги Вербівка – Петранка
  • Новини ОТГ
    Новини ОТГ
    У Брошнів-Осадській громаді перевірять наявності локальних очисних споруд на підприємствах
  • Дата
    Прикарпатських спецпризначенців привітали з днем створення підрозділу
  • Благодійність
    Благодійність
    Карітас оголосив реєстрацію на грошові гранти для придбання зимового одягу і взуття
  • Місто
    Допомогти всім, хто потребує: у Франківську готуються, як діяти на випадок критичної ситуації
  • ДТП
    ДТП
    За тиждень у аваріях на Прикарпатті травмувались 19 осіб
  • Влада
    Влада
    Голова Долинської громади Іван Дирів перебуває з робочим візитом у Стокгольмі (ФОТО)
  • 13:14
    Лісівники Франківщини допомагають Херсонщині (ФОТО)
  • 12:54
    На Бахмутському напрямку загинув стрілець-снайпер з Коломийщини Василь Герчовський
  • Надзвичайні ситуації
    Впродовж вихідних вогнеборці Івано-Франківщини ліквідували 11 пожеж
  • Волонтерство
    Волонтерство
    Волонтерський рух “Будуємо Україну Разом” запрошує добровольців у свої лави
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.