У сучасній високотехнологічній війні змінюються не тільки засоби ведення бойових дій та захисту бійців, а й фронтове харчування. В умовах постійної загрози з неба, коли логістичні маршрути постійно перебувають під вогневим контролем, а воїнам доводиться місяцями перебувати на бойових позиціях, справжнім порятунком для них стали готові страви у реторт-пакетах. Легкі, міцні та придатні до тривалого зберігання, вони дозволяють доставляти повноцінну домашню їжу навіть на найнебезпечніші позиції. Також реторт-технологія дозволяє зберігати натуральний смак, текстуру та вітаміни страв, що позитивно впливає не лише на фізичне здоров’я, а й на морально-психологічний стан бійців.
І поки Міноборони України продовжує виготовляти для бійців сухпайки, ініціативу успішно підхопили волонтери. Саме таку продукцію вже понад рік виготовляє волонтерська команда «Кулінарний батальйон», яка діє у селі Гвізд Надвірнянської громади. Для її учасників – це не просто приготування їжі, а можливість підтримати українських захисників теплом рідного дому, пише Західний кур’єр.
Від сімейної підтримки до великої волонтерської справи
Засновницею «Кулінарного батальйону» стала 27-річна надвірнянка, мати двох малолітніх діток Аліна Іроденко. Поштовхом до створення ініціативи стала мобілізація її чоловіка до лав Збройних сил України у 2024 році. Відтоді жінка разом із друзями та однодумцями активно допомагала його підрозділу та побратимам, організовуючи благодійні заходи та збори на дрони, автомобілі, засоби РЕБ, генератори, Starlink, турнікети, медикаменти та інше необхідне обладнання.
Ідея готувати їжу в реторт-пакетах виникла після того, як Аліна побачила відповідні публікації в соціальних мережах, а згодом отримала від чоловіка фотографію борщу в ретор-пакеті, яким він смакував на передовій.
«Саме тоді я зрозуміла, що домашня їжа може потрапляти навіть в окопи, і захотіла робити щось подібне для наших оборонців», – пригадує волонтерка.
Для реалізації задуму Аліна звернулася за порадами до закарпатської волонтерки Ірини Світлик, яка займається реторт-технологією ще з 2022 року. Досвідчена волонтерка підтримала її ідею та поділилась секретами та тонкощами даної технології.
Перший пристрій для запаювання пакетів та сотню реторт-пакетів вдалося придбати за кошти, що залишилися після одного із закритих зборів на потреби військових.
Інформація про нову ініціативу швидко поширилася громадою. Люди почали приносити продукти, спеції, олію, овочі та інші необхідні речі. Перші страви готували у дзвіниці біля церкви Архистратига Михаїла у Гвозді за благословення настоятеля храму отця Любомира Траско. Першою стравою стала гречка з м’ясом, яку зварили у 120-кілограмовому казані у березні 2025 року.
Від ста порцій до двадцяти трьох тисяч
З настанням холодів команда переїхала до приміщення «Контора», де вдалося облаштувати повноцінну волонтерську кухню. Завдяки підтримці благодійників волонтери придбали додаткові казани, буржуйки, автоклави та необхідне обладнання. Саме тоді ініціатива отримала назву «Кулінарний батальйон».
Сьогодні тут регулярно готують плов, голубці, борщ, розсольник, суп із фрикадельками, гречку та картоплю з м’ясом, тушковану капусту з ковбасками та інші страви. Усі вони проходять ретельний процес стерилізації в автоклавах, що забезпечує тривале зберігання без втрати смакових якостей.
«Наш головний секрет – багато м’яса та любові. Готуємо так, як для власної родини, тільки у значно більших обсягах», – усміхається Аліна Іроденко.
За час роботи волонтерам вдалося передати на фронт понад 23 тисячі порцій домашньої їжі. Найбільшою популярністю серед військових користуються борщ та плов. Захисники регулярно надсилають фото і відео з передової, дякують за підтримку та зазначають, що така їжа нагадує їм про дім і додає фізичних та моральних сил у важких фронтових умовах.
Особливістю реторт-пакетів є їхня практичність. Вони не б’ються, займають мало місця, можуть зберігатися понад рік навіть за складних температурних умов і легко розігріваються у гарячій воді. Саме такі страви бійцям доставляють за допомогою дронів безпосередньо на «нуль».
Люди, які готують Перемогу
Основою «Кулінарного батальйону» стали жительки села Гвізд та сусідніх населених пунктів. Попри роботу, домашні клопоти та власні господарства, вони двічі на тиждень збираються, щоб готувати для військових.
До волонтерської роботи долучаються також учителі навчальних закладів Надвірнянщини, школярі, пенсіонери та всі небайдужі. Зокрема, педагоги Цуцилівської гімназії регулярно допомагають крутити голубці для подальшого фасування у реторт-пакети.
На кухні у «батальйоні» робота є для кожного: одні чистять та нарізають овочі, інші готують страви, фасують їх у пакети, запаюють, стерилізують, клеять етикетки та формують відправлення.
Найбільше волонтерів зворушують люди, які, переживши власну втрату, продовжують допомагати іншим. Серед постійних помічників є рідні загиблих військових та зниклих безвісти захисників.
«Вони втратили найдорожче, але не втратили людяності. Продовжують допомагати, бо знають, наскільки важливою є підтримка для тих, хто зараз на передовій», – говорить Аліна.
Найтяжчим періодом у діяльності волонтерської кухні була цьогорічна зима. Через морозяну погоду вода замерзала, волонтерам доводилось працювати навіть уночі, підлаштовуючись під графіки вимкнення світла. Адже для того, щоб автоклав розігрівся потрібно мінімум чотири години. Однак, попри труднощі, «батальйон» продовжував працювати і підтримувати захисників.
Сьогодні головною потребою «Кулінарного батальйону» залишаються люди, які у вільний час від справ та роботи зможуть готувати їжу для військових. За словами організаторів, за наявності більшої кількості людей команда могла б готувати до 800 порцій їжі за день замість нинішніх 300–400.
«Кулінарний батальйон» з’явився завдяки тим, хто не просто чекає перемоги, а готовий робити хоча б щось заради її наближення. Люди приходять після роботи, у вихідні, працюють без зайвих слів. Саме завдяки цьому ця справа живе. Ми завжди відкриті для нових людей і будь-якої допомоги», – додає Аліна Іроденко.
За словами волонтерки, найбільше її розчулив випадок, коли хлопчик приніс 40 гривень, які він заробив, здавши металобрухт.
«Підтримка людей дуже цінна. Часом, справа навіть не у коштах, а у ось таких маленьких проявах людяності та добра», – відзначає Аліна.
Найбільша потреба – у робочих руках
Головний критерій довіри – це постійна звітність. Аліна Іроденко регулярно викладає у соцмережах відео процесу приготування їжі, фото з передової та подяки від воїнів. Люди, бачачи результат, долучаються, хто чим може – коштами, продуктами, працею.
Зараз Аліна Іроденко виховує трирічну донечку та шестимісячного сина, тому менше часу може безпосередньо проводити на кухні у «Канторі». Однак, налагоджена справа продовжує функціонувати. Процесами приготування страв керують волонтерки Ольга Тодорів та Наталія Гриців. Аліна більше займається логістичними та організаційними запитами.
У один ящик вміщається до 35 реторт-пакетів. До кожної посилки волонтери додають також каву, солодощі, засоби гігієни та дитячі малюнки. Перед великими святами добавляють домашню ковбасу, шинку, сало та випічку. Найбільшим досягненням команди стало відправлення на фронт 82 ящиків із харчами за один день.
«Раніше ми надсилали їжу переважно воїнам-землякам із Надвірнянщини, зараз до нас звертаються військові з усієї України. Звісно, ми б хотіли всіх нагодувати і відгукнутись на кожен запит, однак, повторюсь, нам елементарно не вистачає рук, які б готували страви. Чим більше людей буде залучено, тим більше допомоги ми зможемо надіслати нашим оборонцям», – наголошує волонтерка.
Для Аліни Іроденко та її однодумців ця справа давно стала не просто волонтерством. Це спосіб підтримати тих, хто щодня боронить Україну.
«У нас не було великого плану чи значних ресурсів. Було лише бажання допомогти. І якщо теплий борщ може хоча б на кілька хвилин нагадати військовому про дім, значить ми працюємо недаремно. Я буду щаслива, якщо наш прилад надихне когось розпочати подібну справу чи зайнятись іншим видом волонтерства. Хто немає можливості організувати реторт-технологію, просимо долучатись до нашої команди. Двері у «Конторі» відкриті для всіх охочих. Разом ми сильніші», – підсумовує волонтерка.
Автор – Мар’яна СЕРЕДЮК
Фото – з особистого архіву Аліни Іроденко
Реквізити для підтримки «Кулінарного батальйону»:
Картка: 4874100021033942
Банка Monobank:
https://send.monobank.ua/jar/AU3uSFgphx
Залишити коментар