Часи, коли люди перераховували волонтерам, фондам та благодійним організаціям по пів зарплатні для ЗСУ, минули. Всі волонтери голосять про зменшення донатів та збільшення пасивності суспільства. І це при тому, що потреби армії зовсім не зменшились. А навпаки, у час війни технологій та БПЛА – тільки збільшились.
Щоб закрити збір, волонтерам доводиться співати, танцювати, крутити педалі, варити, пекти, вигадувати різні акції, розіграші та лотереї – будь-що, лише б привернути увагу суспільства та переконати людей підтримати військо грошима.
Волонтерська діяльність 36-річної айтішниці Христини Стоцької з Прикарпаття, яка 13 років разом з сім’єю проживає у Мюнхені, розпочалася ще у 2014 році. Протягом десяти років вона збирає кошти та купує для українських захисників автівки, дрони, тепловізори, прилади нічного бачення, амуніцію, такмед, теплі речі, продукти харчування, засоби гігієни.
Від початку повномасштабної війни немає тижня, щоб Христина не відправила в Україну посилки для військових. Хоча воїни отримують допомогу від Христини Стоцької регулярно і стабільно, вона зізнається – хотіла зробити щось масштабніше, те, що дійсно зможе хоч трохи полегшити ситуацію, в якій знаходяться зараз наші захисники. І відчайдушна волонтерка «йде у ва-банк» та оголошує збір на 400 FPV-дронів. Як результат – за два з половиною місяці у її «рої» понад 300 вбивчих «пташечок». Із поставленої цілі у майже 5 млн 800 тис. грн вже вдалось акумулювати більше 4 млн грн.
Як наважилась на такий масштабний збір, яку тактику застосовує для привернення уваги суспільства та залучення донатів, залаштунки волонтерських буднів та як змінилось волонтерство на десятому році російсько-української війни Христина Стоцька поділилась із «Західним кур’єром».
Довелось переконувати родичів, що не зʼїхала з глузду
Христина Стоцька зазначає, що якщо у перші місяці повномасштабки всі українці були проактивні та самі шукали, куди закинути гроші, то зараз навпаки – збори стоять, волонтери виють вовком, військові все менше відчувають солідарність тилу. Щоб допомогти армії доводиться прикладати багато зусиль.
«Суспільство звикло до війни, люди не можуть бути довгий час на адреналіні. Тому волонтерам постійно потрібно придумувати різні методи, як розбудити та активізувати суспільство: організовувати розіграші, акції, лотереї, аукціони, створювати дружні збори, влаштовувати благодійні концерти, ярмарки, марафони, змагання. Людям треба хліба і видовищ. Тож мусимо пристосовуватися. Однак, особисто я, такі методи не схвалюю. В Україні триває страшна кровопролитна війна, а у нас – суцільне «шоу талантів». Однак, змушена теж вдаватись до маніпулятивних методів задля привернення уваги. Моя світлина з усмішкою та розпущеним волоссям має більше переглядів та реакцій, ніж допис про збір. Є інтрига, зацікавлення, паралельно капають і донати. Люди втомлюються від поганих новин та від тих, хто постійно просить гроші. Тому треба щось вигадувати цікаве і нове», – говорить волонтерка.
13 років Христина Стоцька мешкає у Мюнхені. Працювала у сфері ІТ, паралельно активно займалась волонтерством. У квітні цього року у неї закінчився контракт і замість того, щоб шукати іншу роботу, невгамовна Христя вирішила присвятити весь свій час волонтерству й оголосила амбітний збір на 400 FPV-дронів.
«Довелось переконувати рідних, що я не зʼїхала з глузду, що це важливо, що цей проєкт наповнює і дає відчуття виконаного обовʼязку, що фінансово це не так сильно вдарить по сімейному бюджету, бо ж ще є виплати по безробіттю і на дітей. Всі одностайно були проти, бо «в першу чергу потрібно думати про себе». Але чомусь в час війни цей інстинкт не працює. Як мінімум, у моєму випадку», – додає прикарпатка.
Переконувати Христину не було сенсу. Рішення було прийнято. Об’єднавшись з командою однодумців, у червні вона запускає масштабний збір. Ціль – майже 5 млн 800 тисяч грн.
«Як наважилась на цей збір? Мабуть, із великого відчаю. Я постійно на зв’язку з нашими оборонцями і знаю, як їм тяжко. Так, купили машину, «мавік», нічник, теплик… Однак, хотілось зробити щось масштабніше, те, що може принести реальну користь. Хлопці сказали, що хоч трохи змінити їхнє становище зможе ось така кількість FPV-дронів. Я сказала «ок» і відкрила збір», – ділиться Христина.
Для просування збору, Христина докладає максимум зусиль і старань, які увінчуються успіхом. Станом на 10 жовтня вже зібрано кошти на понад 300 дронів, а це більше 4 млн грн. Збір закривається 31 жовтня і волонтерка вірить, що їм вдасться досягнути поставленої цілі.
Повноцінний робочий день, тільки без заробітної плати
«Цей збір зараз – це фактично мій повноцінний робочий день, тільки без заробітної плати. Багато комунікації, логістики, фінансові операції, акти, фонди, замовлення, доставки, збори, фото, звіти. Деталі та комплектуючі ми закуповуємо напряму у Китаї, щось за крипту, щось – за долари та євро. Всі ці операції потрібно обдумати, прорахувати, щоб не переплатити. У нас навіть є волонтерські обмінники, де ми обмінюємо валюту без процентів. Це величезний кусень роботи волонтера, який зазвичай люди не видять. Вони бачать тільки красиве фото у мережі, лінк на збір, а потім фотозвіт з подякою. А, насправді, за кулісами цієї «вистави» відбувається величезна праця», – розповідає співрозмовниця.
Досвідчена волонтерка відзначає, що зараз не достатньо просто оголосити збір і чекати, коли люди закинуть гроші. Треба апелювати до людських емоцій, щоб зачепити за живе, розбудити приспану свідомість. А це вже маніпуляція, а не суспільний договір, як це було у перший рік повномасштабки, коли волонтери оголошували збір, а люди закривали його з блискавичною швидкістю.
«Тоді була синергія: одні жертвували своїм часом та ресурсом, інші – грошима, і разом ми всі підтримували військо. Звісно, критичні події завжди зумовлюють хвилю громадянського єднання і в такі моменти людям не треба якихось заохочень, вони самі прагнуть підтримати захисників. Але решту часу, треба визнати, війна для переважної більшості людей стає «фоном», – продовжує співрозмовниця.
Окрім вкладеного часу і праці, збори вимотують психологічно. Хтось донатить щедро, хтось відмовляє, хтось ігнорує. Дуже важко перетравлювати недолугі відповіді: «дрони несуть смерть, я донатити на них не буду», «цим повинна займатись держава», «хай купують олігархи, які обкрадають країну», «ми розчарувались у цій війні», «волонтерство – це піар та нажива» тощо.
«Насправді, все це просто відговорки, щоб не допомагати. Подивіться, на третьому році повномасштабної війни мережа рясніє радісними світлинами українців з відпусток на морях, відпочинку на гірських курортах, пишних святкувань заручин, весіль, днів народжень. Я не засуджую тих, хто може собі дозволити такі речі. Життя ж триває і коли закінчиться війна невідомо. Просто треба пам’ятати, завдяки кому ми маємо можливість насолоджуватись благами цивільного життя. Хлопці, які сидять в окопах теж це бачать і їх просто нудить від дикості, яка коїться в тилу», – додає Христина.
Наважилась постукати у кожні двері
Христина Стоцька говорить, що раніше зазвичай всі збори робила через Фейсбук. Однак, останнім часом цей метод втрачає актуальність, користувачі зазвичай пролистують пости про збори. Тому вона змінила тактику і цього разу наважилась постукати у кожні двері і смикнути всіх, кого знає.
«Збір рухається тільки тому, що я невтомно «штурмую» друзів, знайомих і навіть незнайомих: вимагаю, випрошую, нагадую, «тероризую»… У мене по три рази в день у телефоні сідає батарея. Я не надсилаю людям так званий спам про збір, а пишу кожному особисто окреме повідомлення. Продумую, чим зачепити ту чи іншу людину і переконати доєднатись до збору. Уявіть, скількох людей я смикнула і напрягла, скільки годин провела в переписках, діалогах, проханнях, вимаганнях, щоб за не цілих три місяці вигризти на 300 дронів», – каже Христина.
Також збір просувається завдяки тому, що підключились інші небайдужі люди.
Так, Христина Стоцька займається збором коштів. Технічна команда виготовляє FPV на волонтерських засадах. Це програмісти, які вдень працюють на основній роботі, а вночі та на вихідні крутять і паяють дрони. Також це люди, які взяли на себе допоміжні збори і частково розвантажили Христину. Хтось зібрав на один дрон, хтось на два, хтось на десять. Так, пластун зі Львова Володимир Мисак всього за три тижні замість запланованих 50 FPV зібрав кошти на 61 «пташку». І продовжує разом із сім’єю активно допомагати досягти Христині Стоцькій поставленої цілі.
Доєднались дружніми банками дружини полеглих військових, однокласники, одногрупники, односельці, колишні колеги Христини, мешканці Мюнхена та свідомі люди з різних регіонів України, яких раніше і не знала. На разі до збору доєдналось 15 людей, однак волонтерка продовжує активно шукати дружніх збирачів, які мають бажання допомогти нашим оборонцям.
«Ми не маємо права розклеюватись, розчаровуватись чи надіятись на допомогу від когось. З гарячим серцем та холодним розумом мусимо продовжувати працювати для наближення перемоги України. Згадувати про захисників не тільки перед Різдвом, Паскою чи Днем Незалежності України, а щодня проявляти солідарність з військом. Поцікавтесь, як справи у твого знайомого військового, що йому треба, відправте йому якийсь гостинець, оголосіть свій збір або доєднайтесь до дружнього збору, поширюйте пости про збори перевірених волонтерів, відвідайте пораненого воїна у госпіталі, вийдіть на зустріч кортежу з тілом полеглого героя… І донатьте – стабільно та регулярно. Хлопцям дуже важко. Не тільки тому, що вони втомились фізично і морально, а тому, що ми про них забуваємо. Війна йде повним ходом. Ті, хто на позиціях, вже не бояться смерті і прильотів. Мабуть, їм більше боляче від нашої байдужості», – наголошує волонтерка.
Мар’яна РИНДИЧ
Реквізити збору:
https://send.monobank.ua/jar/5sJJXw9LmA
5375411219791766
PayPal: maliukgif@ukr.net
Залишити коментар