Майстер «вищої проби»: франківський ювелір поділився секретами майстерності

Майстер «вищої проби»: франківський ювелір поділився секретами майстерності

Їхня професія асоціюється з красою і розкішшю. Вони постійно мають справу з дорогоцінними матеріалами. Їх робота потребує посидючості та точності. Професія ювеліра має довгу історію, адже люди завжди любили себе прикрашати. Перші прикраси почали створювати ще 10 тисяч років до нашої ери з кісток, черепашок, пір’я, згодом – із глини і каменів. В основному — з метою захисту від демонів і богів. З часом навчилися обробляти метал, з’явилися перші ювелірні майстерні. Прикраси стали ознакою статусу та достатку.

Про «золоті секрети» ювелірної майстерності, специфіку роботи з дорогоцінними металами, сучасними трендами в ювелірстві та вподобаннями прикарпатців «Західному кур’єру» розповів франківський ювелір Василь Васкул, який пройшов шлях від майстра з ремонту прикрас до власника ювелірної майстерні «Станіславські ювеліри», де виготовляють ексклюзивні дорогоцінні прикраси.

– Пане Василю, розкажіть про себе. Чому вирішили стати ювеліром і який шлях пройшли до  створення ювелірного бізнесу?

– За освітою я  художник з обробки дерева. Закінчив Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва. Проте роботи за спеціальністю знайти не міг. Підробіток майстра з ремонту ювелірних виробів запропонував брат, який якраз тоді відкрив власний ювелірний магазин. Десь два місяці я вчився тонкощів ювелірної справи, спочатку тільки ремонтував прикраси. Першу свою майстерню, яка була за розмірами два на два метри, я відкрив у 1999 році. Працював звичайним майстром з ремонту. Потім почав виготовляти прості ланцюжки. Тоді звичайний ланцюжок робився у п’ять разів довше, ніж зараз. Починав працювати з невеличкою коробочкою, в якій були ножиці,  пінцет, лобзик та надфіль. Паяли таким апаратом, який накачували ногою, щоб видути вогонь. Згодом замовлень побільшало і я почав брати помічників. З часом ювелірство стало нашим сімейним бізнесом. Дружина Мар’яна допомагає у роботі з клієнтами, займається рекламою та дизайном. Два роки тому ми відкрили шоурум «Станіславські ювеліри».

– Вираз «ювелірна робота» означає  виконати  якусь складну роботу досконало. Які ж знання потрібно  мати, щоб стати ювеліром?

– Щоб працювати у ювелірстві, не обов’язково мати спеціальну освіту. Є багато «майстрів-технарів», які можуть виготовити ювелірну прикрасу. Але щоб виготовити ексклюзивну, індивідуальну, потрібний художній підхід. Звичайно, варто мати і математичні знання, і розуміння хімічних реакцій. Та найголовніше у ювелірстві – це практика. Потрібно «подружитись» із дорогоцінними металами, зрозуміти їхню природу…

– А якими рисами характеру повинен володіти ювелір-художник?

– Робота з ювелірними виробами вимагає уваги, зосередженості, точності, акуратності і посидючості. До цього потрібно додати необхідність точного окоміру, розвиненого відчуття дотику і хорошої дрібної моторики. Це мінімальні «стартові» вимоги.

Для амбітних людей, що бажають зростати у професії, знадобляться ще хороший художній смак, відчуття стилю, талант художника і скульптора.

– Теплий колір та особлива енергетика золота приводили у захват наших предків та не залишають байдужими і сучасних модниць. Розкажіть про специфіку роботи з цим дорогоцінним металом?

– Чисте золото – це дуже м’який і пластичний метал. З нього можна зробити дуже тонку пластину – як фольга. Чисте золото можна розрізати звичайним кухонним ножем.  Для тих, хто не знає, чисте золото (аурум) не використовується для виготовлення ювелірних виробів. Практично завжди у матеріалі, з якого виготовляють прикраси, містяться домішки інших металів, які змінюють його властивості. Сплав, який додається до золота, називається лігатура. Згідно з українськими стандартами додаємо мідь і срібло.

Саме від лігатури і залежить колір золотої прикраси.  У нас звикли до так званого рожевого відтінку, який надає виробам саме мідь. Біле золото – це сплав золота та інших компонентів, що змінюють характерний жовтий колір на білий відтінок. Найпопулярнішою була і залишається  585 проба. Це означає, що в 1 грамі виробу є 0,585 грама чистого золота. Решта – це лігатура.

– Чи є термін придатності у золотих прикрас?

– Золото прийнято вважати вічним металом. Однак вироби із нього також зношуються – втрачають блиск, протираються, гнуться. Все залежить від товщини та якості виробу. Часто люди приносять свої старі вироби, яким ми даємо нове життя або виготовляємо з цієї сировини щось індивідуальне.

–  Чи доречно доношувати сімейні оздоби, отримані у спадок від бабусь? Адже існує думка, що золоті прикраси здатні вбирати і зберігати енергетику своєї власниці?

– Щодо того, чи несуть прикраси якусь енергетику, то це залежить від ставлення до їх попереднього власника чи власниці, пам’яті та спогадів про них. Кожен вірить у те, у що йому хочеться. Прикраси, отримані у спадок від родичів, несуть ту енергетику, яким є ваш спомин про них. І не більше. Золото – це метал, тобто неживе і енергії не має. Це закони фізики. Хоча людям притаманно приписувати різні магічні властивості прикрасам. Це їх право.

Проте прикраси масового виробництва часів Радянського Союзу, моделі яких переважно однакові, сьогодні не мають ніякої цінності на ринку, окрім самої ваги золота. Але люди бережуть їх як пам’ять. І те, що наші бабусі доказують, що радянське золото краще, ніж нинішнє, це неправда. Золото, як і будь-який інший метал, було завжди однаковим. Відрізняються вироби.  У радянські часи була 583 проба, а зараз – 585. Тобто саме у прикрасах радянського виробництва чистого золота було менше у розрахунку на 1 грам. Зате ці прикраси переважно були масивними, тому і є дорогими у прямому сенсі цього слова.

–  А які секрети та хитрощі в роботі зі сріблом?

– Цей матеріал плавиться при дуже високій температурі (960С), але володіє суперпластичністю. З 1 грама срібла можна отримати найтонший дріт дов­жиною в 2 кілометри. Воно є ще м’якшим, ніж золото. Також срібло досить «примхливий» метал – швидко чорніє, окислюється, може викликати алергію у власників. А  для майстра немає різниці, з яким металом працювати при виготовленні ексклюзивної прикраси.

– Які прикраси найчастіше замовляють прикарпатці?

– Деякі замовники приносять зразки, фото чи ескізи виробів, які хочуть отримати. Та найчастіше до майстра приходять люди, особливо жінки, і кажуть: «Я щось хочу таке… Ну таке, як ні в кого…». І тут потрібно бути добрим психологом, щоб зрозуміти, що саме клієнт хоче, що пасуватиме, розпізнати стиль, уподобання. Тому що зразків, наприклад,  перстенця є кілька тисяч. І вибрати серед цього різноманіття людині дуже важко. Потрібно вдало запропонувати саме те «щось», яке б їй підійшло.

Звичайно, найбільше замовлень – це обручки, які ми робимо для кожного індивідуально.  З вирізами, з камінцями, з гравіюванням, із різними кольорами золота.

– Розкажіть, як саме «народжується» ексклюзивна прикраса?

– Алгоритм виготовлення нової прикраси такий. Найперше – замовлення, розмова з клієнтом і підбирання потрібної йому моделі. І, як я вже говорив, часто саме цей етап є найскладнішим. Далі виготовляємо ескіз – малюємо вручну чи у 3D-програмі, який знову ж таки узгоджуємо із замовником. Наступний етап – виготовлення моделі прикраси з воску. А вже потім – із дорогоцінного металу. У багатьох прикрасах поєднуються різні техніки. Так само, як і колір золота.

Кожна прикраса індивідуальна, тому вимагає своєї техніки. Деякі елементи робимо на верстатах, а деякі потрібно робити тільки вручну. Все залежить від моделі. І чим складніша робота, тим цікавіше її виконувати.

– Хто є вашими клієнтами з виготовлення індивідуальних прикрас?

– За двадцять років на ринку у нас вже є постійні клієнти, з якими працюємо. Серед моїх клієнтів є багато місцевих політиків, чиновників та знаменитостей. І не тільки місцевих.  Та найкращою рекламою є «сарафанне радіо». До кожної людини потрібно мати свій підхід.  Роботи наших майстрів – це те, що буде тільки у тебе, в єдиному екземплярі.

– Які тренди притаманні сучасному ювелірству?

– Мінімалізм, прості і прямі форми. Хочуть скромних, зате оригінальних прикрас. Індивідуальних, ексклюзивних, іменних. Інколи замовляють репліки відомих брендів.

– А яке дорогоцінне каміння зараз у моді?

– Кожного року мода на каміння змінюється – у минулому був модний зелений колір. Багато людей обирають прикраси з камінням, які відповідають їхньому знаку зодіаку. Робота з камінням – це окрема тема, можна сказати – окремий світ.

Звичайно, королем серед них є діамант, який ніколи не виходить із моди. Але не кожен знає, що алмаз, видобутий із надр землі, спочатку виглядає не досить привабливо. І тільки потрапивши в руки досвідченого огранника, необроблений алмаз набуває своєї краси та неповторності. Вартість діаманта залежить від кількох його характеристик. Це – карат (вага), колір, чистота та огранювання. Він є вічним і незмінним – не стирається і не тьмяніє.  Але при сучасному технологічному розвитку вирощують такі штучні діаманти, які не так просто відрізнити. Але це вже інша наука – гемологія.

– Прийнято вважати, що ювелірство – це чоловіча професія? Чи є у ювелірній справі жінки?

– Звичайно, є. Якщо йдеться про ремонт прикрас чи виготовлення ланцюжків, де треба фізичних зусиль, то це суто чоловіча сфера. Жінки переважно працюють із восковими моделями, де потрібна не сила, а терпіння, зосередженість. Також жінки працюють із закріпкою  каміння. Це досить копітка і монотонна робота. Наприклад, прикріпити камінець діаметром 1 міліметр до виробу. А якщо таких камінців у виробі сто…

– Яка ситуація з ювелірним ремеслом на Прикарпатті? Чи проводяться ювелірні виставки в Івано-Франківську? Чи є, можливо, якась «тусовка» місцевих ювелірів?

– Ювелірна справа – досить закрита, і ніхто охоче тебе не впустить. Центром ювелірства на Західній Україні є Львів, де є декілька ювелірних виробництв, звідки вийшло багато ювелірних майстрів, які згодом відкрили власні майстерні. Ніяких ювелірних «тусовок» в Івано-Франківську немає. У місті є багато ювелірних крамниць та кілька ювелірних майстерень. Проте все ж таки є  ювеліри, які виготовляють ексклюзивні прикраси.

– Вже два роки ми живемо в умовах пандемії. За останні роки ціна на золото сильно зросла, а платоспроможність українців зменшилась. Як це позначилось на ювелірних уподобаннях прикарпатців? Чи не відчуваєте браку клієнтів?

– Дійсно, останні роки – не найкращі для ювелірного бізнесу. Багато крамниць закриваються. Потреба людей у прикрасах знизилась. Через пандемію зменшилась і кількість весіль. Раніше у весільний сезон було дуже багато замовлень. Приходили батьки наречених і купували золоті прикраси на подарунки всім родичам молодят. Зараз вже менше людей можуть собі дозволити таку розкіш. Так само і з обручками. Як я вже казав, обирають мінімалістичні колечка на два грами – тоненькі і простенькі. Люди почали відповідально ставитись до прикрас. Замовляють щось стильне, якого немає у широкому асортименті. Хай це буде щось невеличке, зате ексклюзивне та індивідуальне.

Розмовляла Мар’яна РИНДИЧ

Останні новини

  • Допомога
    Допомога
    Автівки для перемоги: За вихідні в Калуській громаді освячено для відправки на фронт 7 автівок
  • 12:24
    У Івано-Франківську відбудеться благодійний турнір з паркового волейболу
  • Культура
    Хор “Воскресіння” здобув перше місце на міжнародному хоровому конкурсі “ODESSA CANTAT 2022” (ФОТО)
  • Освіта
    Освіта
    Випускник франківського ліцею став срібним призером фізичної олімпіади у Швейцарії
  • 10:44
    Дзюдоїст із Надвірнянщини виборов бронзу на Кубку Європи
  • 10:14
    СБУ затримала депутата Івано-Франківської обласної ради на торгівлі допомогою для ЗСУ
  • Анонс
    Франківський драмтеатр розпочне новий сезон мистецьким проєктом “Бій за Україну”
  • 09:29
    У Долині видають продуктові набори для вимушених переселенців
  • Здоров'я
    Здоров'я
    За тиждень на Прикарпатті на коронавірус захворіли 153 людини
  • 08:32
    У селі Вістова на Калущині під час футбольного матчу зібрали гроші для ЗСУ
  • 08:04
    Вимушені переселенці та коломияни, які їх безкоштовно прихистили, можуть отримати кошти від угорських благодійників
  • ДТП
    ДТП
    На Косівщині легковик в’їхав у бетонну плиту – рятувальники за допомогою спецінструменту діставали водія
  • 7 Серпня
  • Віра
    У Крилосі завершилася ювілейна Всеукраїнська патріарша проща
  • Історія
    Історія
    Кримінальні історії: пригоди нащадка Довбуша
  • 17:24
    На Снятинщині в річці Прут знайшли тіло чоловіка
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.