З часу введення в Україні воєнного стану правові акти, що регулюють це питання, не раз зазнавали змін. 

Останні нововведення були прийняті в червні цього року. Якими документами сьогодні керується процес бронювання працівників підприємств, установ та організацій на Прикарпатті та як проходить процедура визнання підприємств «критично важливими» «Західному кур’єру» розповів завідувач сектора мобілізаційної роботи Департаменту по взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, правоохоронними органами та надзвичайними ситуаціями Івано-Франківської міської ради Ігор Гриджук.

На сьогодні в Україні діє дві постанови уряду (зі змінами), які регламентують процес бронювання в Україні.

Одна з них була прийнята ще до повномасштабного вторгнення – постанова КМУ №45 від 4.02.15 р., зі змінами, внесеними постановою КМУ від 11 січня 2018 р. № 12.

«Згідно з цією постановою, бронювання можуть отримати працівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування в разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів, а також підприємства, установи, організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) відповідно до переліків посад і професій, які підлягають бронюванню, затверджених Кабінетом Міністрів України за відповідною формою. Перелік таких підприємств – інформація виключно для службового користування», – каже Ігор Гриджук.

Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від мобілізації певний період.  Особливості оформлення відстрочки за цією постановою визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України, в деяких випадках органами СБУ або Служби зовнішньої розвідки.

В Україні також діє Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, який затверджено постановою КМУ №76 від 27.01.2023 р.

Цим документом уряд дав можливість отримати бронювання за списком військовозобов’язаних  органам державної влади, іншим державним органом, органам місцевого самоврядування,  а також підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період або є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Цією ж постановою уряду затверджено Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, пояснює Ігор Гриджук.

Право надавати такий статус може центральний орган виконавчої влади, інший державний орган, орган державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласні військові адміністрації.

5 червня цього року постановою КМУ №650 було внесено ряд змін до постанови №76.

Згідно з постановою №650, передбачається порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державно вебпорталу електронних послуг (Портал Дія). Але наразі це нововведення не запрацювало в повній мірі.

Також постановою внесено зміни в Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.

Бронювання військовозобов’язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони (військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, – за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони) в паперовій та/або електронній формі.

Кількість військовозобов’язаних, які займають посади в органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, і відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників у такому органі станом на 18 травня 2024 р., у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників у зазначеному органі – станом на дату подання списків, зокрема для органів, утворених після 18 травня 2024 року.

Крім того, цією постановою, уряд дав можливість цілому ряду підприємств бронювати більше 50% своїх працівників від кількості військовозобов’язаних.

«Однією з болючих тем в процесі бронювання є саме визнання підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», – наголошує Ігор Гриджук.

Критерії визнання підприємства критично важливим не змінилися з часу їх впровадження у січні 2023 року. Їх, як і раніше, сім. Щоб отримати такий статус підприємство, установа, організація має відповідати трьом з них:

• бути резидентом «Дія.City» (це спеціальний правовий режим для IT-індустрії);
• сплачувати загальну суму податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих і сплачених до державного та місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року в  еквіваленті понад €1,5 млн;
• мати надходження в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік в еквіваленті понад €32 млн;
• мати статус стратегічного для економіки і безпеки держави. Перелік підприємств визначає Кабмін;
• не мати заборгованості перед бюджетом зі сплати ЄСВ;
• розмір середньої зарплати на підприємстві за останній календарний квартал має становити не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за звітний період;
• мати важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.

Останній з цих пунктів є обов’язковим для отримання статусу критично важливого підприємства. Щоб його отримати, підприємство повинно звернутися в ОВА, де в Департаменті економічного розвитку, промисловості й інфраструктури діє спеціальна комісія, яка визначає критичність підприємства, установи, організації для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Це здійснюється на підставі розпорядження ОВА від 15.03.23 №90 зі змінами, де також прописані дев’ять пунктів, трьом з яких підприємство має відповідати:

– фактична чисельність працівників на момент звернення має дорівнювати кількості працівників, які були працевлаштовані станом на 01 січня 2022 року, збільшитись або складати понад 30;

– підтверджена клієнтська база понад 500;

– наявність чинних договорів про надання послуг, виконання робіт чи постачання товарів з державними органами чи закладами, укладених не менше, ніж за шість місяців до дати звернення;

– лист-обґрунтування від очільника територіальної громади щодо критичної необхідності продукції (послуг), що виробляється (надаються) підприємством;

– наявність довготермінових договорів на експорт товарів та/або послуг;

– ведення діяльності на території трьох і більше територіальних громад;

– унікальність продукції чи послуг;

– інвестиції в нове виробництво чи розширення існуючого виробництва в період дії військового стану на суму сумарно більше ніж 150 млн грн;

– здійснення виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, які використовуються підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Після визнання підприємства критично важливим, керівник підприємства подає до ОВА список військовозобов`язаних працівників, яких хоче забронювати від мобілізації, у кількості не більше 50% від всієї кількості військовозобов’язаних, що працюють на підприємстві, з  відповідним обґрунтуванням необхідності бронювання таких працівників. Там перевіряють достовірність поданих відомостей і надсилають список у Міноборони для погодження. Міноборони перевіряє військовозобов’язаних, зазначених у списках, по своїх обліках і погоджує або не погоджує їх бронювання. Погоджені списки направляють у Міністерство економіки, яке після вивчення  підстав на бронювання, видає наказ про бронювання працівників, згідно з погодженим списком, або відмовляє у бронюванню. Тоді наказ спускають у зворотному порядку в Міноборони та обласні військові адміністрації.

Міноборони, в свою чергу, відправляє дані про заброньованих працівників в територіальні ТЦК і СП, а ОВА – підприємствам, установам, організаціям, які подавали працівників на бронювання. Керівники підприємств, в свою чергу роблять витяги з наказу відповідної форми, завіряють гербовою печаткою та видають під відомість своїм працівникам.

Працівники зобов’язані носити витяг з наказу про бронювання разом з військово-обліковим документом при собі, як підтвердження того що вони заброньовані.

«Механізм працює. Єдине, за умови що вся процедура бронювання згідно з нормативно-правовими документами мала б тривати не більше 25 днів, по факту процес тягнеться по кілька місяців через великий обсяг даних», – підсумовує Ігор Гриджук.

Оксана ДЕНЕГА