Сотні мільйонів через суд: як прокуратура на Прикарпатті повертає державі гроші, землю і майно

Не всі справи прокуратури пов’язані з вироками. Значна частина з них взагалі не про кримінал — а про землю, майно і бюджетні кошти, які прокуратура намагається повернути через суд державі або громаді.

На Прикарпатті за останні кілька років різко зросли суми у таких справах. У 2025 році прокурори заявили позови на 679 млн грн. І хоча бюджетна сфера — лише одна з ділянок цієї роботи, саме тут динаміка особливо показова: від 7 млн грн у 2022 році до 236 млн у 2025-му.

Подібна тенденція і у сфері державної та комунальної власності. Якщо у 2024 році сума заявлених позовів тут становила близько 17 млн грн, то у 2025-му — вже майже 379 млн грн.

З чим пов’язане таке стрімке зростання обсягів позовів, як працює цей механізм на практиці та які справи останнього часу стали найбільш показовими — про це «Західному кур’єру» розповів начальник відділу представництва інтересів держави в суді Івано-Франківської обласної прокуратури Віталій Данилишин.

Бюджетна сфера: типові схеми

Йдеться про представництво інтересів держави в суді — напрям роботи прокуратури, який стосується не кримінальних проваджень, а цивільних, господарських та адміністративних справ. У таких випадках прокурора виступає позивачем і звертається до суду, коли інтереси держави порушені або існує ризик їх порушення.

Ключова умова — відсутність належної реакції з боку органів, які мали б самі захищати ці інтереси.

У 2025 році органи прокуратури області заявили 127 позовів на загальну суму 679 млн грн.

«Звичайно, виникає питання — багато це чи мало. Якщо говорити про бюджетну сферу, то йдеться про 236 млн грн. Це більше ніж чверть мільярда. Якщо порівняти із зведеним бюджетом області, який становить понад 20 мільярдів гривень, то ця сума є доволі значною», — каже Віталій Данилишин.

Водночас саме бюджетна сфера дає найнаочнішу динаміку: у 2022 році на рівні області йшлося лише про 7 млн грн, у 2023-му — 98 млн грн, у 2024-му — майже 90 млн грн, а у 2025-му ця сума зросла до 236 млн грн.

«Це не означає, що порушень раптом стало більше. Швидше йдеться про те, що ми почали системніше працювати з цією категорією справ і виявляти типові схеми, які раніше просто не оскаржувалися», — пояснює Віталій Данилишин.

Найпоширеніша категорія справ тут — зміна умов договорів уже після їх укладення. Йдеться передусім про постачання електроенергії чи газу: після підписання договору сторони неодноразово підвищують ціну через додаткові угоди. Спочатку на 10%, потім ще на 15% — у підсумку в окремих випадках вона може зрости на 70–80%. Водночас обсяг товару, який постачається, відповідно зменшується.

Суми у таких справах можуть суттєво різнитися — від десятків тисяч гривень до сотень тисяч і більше.

Ще одна поширена категорія — пайова участь забудовників у розвитку інфраструктури населених пунктів. Йдеться про обов’язкові платежі, які мали сплачувати замовники будівництва, що розпочали проєкти до 2021 року.

«Йдеться про кошти, які мали надійти до бюджету, але фактично не були сплачені. Лише за останній період заявлено десятки таких позовів на мільйони гривень», — пояснює прокурор.

Окрема група справ стосується договорів, які роками продовжують без належного фінансування. Наприклад, коли угоду уклали, але бюджетних коштів під неї не передбачили, а строки дії просто подовжують додатковими угодами.

Із заявлених у бюджетній сфері 236 млн грн частину коштів уже вдалося повернути, ще частину — не допустити до витрачання: йдеться про понад 11 млн грн фактично відшкодованих і близько 156 млн грн попереджених витрат.

«Прямої прив’язки до конкретних громад немає — говорити, що десь порушень більше, а десь менше, некоректно. Але загалом там, де більші бюджети і більше ресурсів, там і ризик таких порушень вищий», — каже Віталій Данилишин.

Земельні спори: 883 гектари у судах

Ще один великий напрям роботи прокуратури — земельні спори. У цій категорії йдеться як про незаконну передачу ділянок у приватну власність, так і про порушення під час їх використання.

У 2025 році в цій сфері заявлено 54 позови на суму понад 63 млн грн — вони стосуються 883 гектарів земель. Частина цих справ ще перебуває на розгляді судів.

Найчастіше йдеться про ситуації, коли земля вибуває з державної або комунальної власності з порушенням процедури або зі зміною її цільового призначення.

«Як правило, це або порушення під час прийняття рішень органами влади, або проблеми на етапі державної реєстрації. Іноді ці речі поєднуються», — пояснює Віталій Данилишин.

Один із поширених прикладів — коли землі лісового фонду реєструють як сільськогосподарські. У такому разі змінюється і режим їх використання: якщо для вирубки лісу потрібні дозволи, то на землях сільськогосподарського призначення контроль значно слабший.

Схеми, коли такі ділянки інвентаризують як сільськогосподарські, щоб незаконно змінити форму власності, залишаються доволі поширеними. Лише цього року прокурори вже заявили 6 позовів у цій категорії — щодо понад 200 гектарів землі.

Серед останніх прикладів — виконання чотирьох рішень судів щодо витребування земельних ділянок поблизу гірськолижного курорту Буковель, які були незаконно передані у власність ще у 2002–2003 роках на підставі підроблених рішень.

Окремо суд задовольнив два позови прокуратури щодо земель на прибережній смузі річки Прут — йдеться про майже пів гектара.

Ще один напрям — повернення земель, які роками використовувалися з порушеннями. У 2025 році державі вже повернули понад 130 гектарів. Із них 41 гектар — це землі сільськогосподарського призначення, які підприємство використовувало на підставі так званих «тимчасових угод» без проведення аукціону.

Крім того, повернуто 13 гектарів особливо цінних земель, що перебували у користуванні Національної академії аграрних наук, а також ділянки промисловості, за які не сплачувалася орендна плата.

Окрема категорія — конфіскація земель у іноземців. Законодавство передбачає, що іноземці не можуть володіти землями сільськогосподарського призначення. Якщо така ділянка переходить у спадок, її необхідно відчужити протягом року.

У разі порушення цієї норми прокурори звертаються до суду. За словами Віталія Данилишина, за останні кілька років таких кейсів було чимало, зокрема щодо громадян російської федерації та інших держав.

Цього року у сфері земельних відносин Івано-Франківською обласною прокуратурою уже заявлено позови на суму близько 8 млн грн — щодо 270 гектарів земель.

Станом на зараз у судах перебуває понад 50 позовів у сфері земельних відносин — щодо 1420 гектарів. Загальна вартість земель і коштів, які вдалося повернути державі або стягнути за їх використання, перевищує 79 млн грн.

У підсумку за результатами цієї роботи державі вже повернуто 519 гектарів земель.

Майно держави і громад: позови на сотні мільйонів

Окремий напрям роботи прокуратури стосується державного та комунального майна — саме тут часто йдеться про значні суми позовів.

У 2025 році у цій сфері заявлено понад 30 позовів на загальну суму майже 379 млн грн. Для порівняння, у 2024 році йшлося лише про близько 17 млн грн — тобто обсяг позовних вимог зріс у рази.

Одна з типових ситуацій — користування державним або комунальним майном без оплати або з порушенням умов договору. У таких випадках прокуратура звертається до суду з вимогами про стягнення коштів, розірвання договорів і повернення майна. За словами прокурора, лише торік таких позовів було на понад 30 млн грн.

Один із найгучніших кейсів — позов щодо повернення державі комплексу гідротехнічних споруд у Городенківській громаді. Йдеться про 30 об’єктів та рибацький будинок загальною вартістю понад 2,2 млрд грн.

Як встановили прокурори, це майно передали в оренду приватній особі через систему «Prozorro. Продажі» у 2022 році. Водночас умови договору викликають питання: орендна плата становить близько 6,5 тисячі гривень на місяць.

«Окрім цього, договір не охоплює земельну ділянку, на якій знаходяться самі водні об’єкти — сім нагульних ставків і рибоуловлювач площею понад 52 гектари. Саме це є ключовим порушенням, адже вони фактично становлять єдиний комплекс і не можуть використовуватися окремо», — пояснює Віталій Данилишин.

Наразі справа перебуває на розгляді суду.

Культурна спадщина: коли йдеться не лише про майно

Подібні кейси стають особливо помітними через великі суми і масштаб можливих втрат. Водночас частина з них стосується не лише економіки, а й збереження об’єктів, які мають історичну цінність.

Окремий напрям цієї роботи — захист об’єктів культурної спадщини.

За даними прокуратури, на території Івано-Франківської області налічується 3802 пам’ятки культурної спадщини. Із них 1491 — пам’ятки археології, які можуть перебувати виключно у державній власності, ще 1342 — пам’ятки архітектури та містобудування.

Водночас система їхнього захисту працює не повною мірою. Із 27 історичних населених пунктів області лише у 13 розроблені історико-архітектурні опорні плани — документи, які визначають межі історичних ареалів і правила забудови.

Упродовж останніх двох років прокурори подали 9 позовів із вимогою зобов’язати органи влади розробити такі плани. Більшість із них суди задовольнили.

Фактично, станом на сьогодні залишаються нерозробленими ще 5 таких документів. Водночас у цих випадках прокуратура поки не зверталася до суду, оскільки відповідні органи вже розпочали роботу над їх підготовкою.

Саме відсутність таких планів часто призводить до хаотичної забудови або втручання в історичне середовище.

Одним із останніх прикладів захисту культурної спадщини став кейс у центрі Івано-Франківська. Прокуратура звернулася до суду через самовільне втручання у фасад будівлі, яка є пам’яткою архітектури. Йдеться про випадок, коли власник без погоджень змінив зовнішній вигляд об’єкта. У позові прокурор вимагає не лише укласти охоронний договір, а й відновити пам’ятку до попереднього стану. Наразі справа перебуває у суді, тому конкретну локацію в прокуратурі поки не зазначають.

Саме до цієї категорії належить і одна з найбільш резонансних справ останнього часу — повернення у державну власність Садиби Рея – пам’ятки архітектури національного значення на Рогатинщині, яка понад два десятиліття перебувала у приватних руках і фактично занепадала.  Станом на сьогодні суд ухвалив рішення про повернення цього об’єкта у державну власність.

«Якщо об’єкт культурної спадщини опиняється у приватній власності з порушенням закону і при цьому фактично занепадає, це вже не питання лише приватного інтересу. У таких випадках держава має втручатися і повертати контроль. Йдеться не просто про окремі об’єкти чи суми. У таких справах ми фактично говоримо про захист інтересів держави — це і бюджетні кошти, і земля, і майно, і культурна спадщина. І якщо ці інтереси порушуються, прокуратура реагує і захищає їх у суді», — підсумовує Віталій Данилишин.

Оксана ДЕНЕГА