Уроки охайності, або коли Станіславів був найчистішим?

Уроки охайності, або коли Станіславів був найчистішим?

Від сучасних іванофранківців нерідко можна почути, що наше місто могло б виглядати й охайніше. Але не всі розуміють, що чистота вулиць залежить не лише від комунальних служб, а й від кожного мешканця зокрема. В давні часи Станиславів теж не завжди міг похвалитися чистотою і порядком, але були такі історичні періоди, коли місто набувало особливо охайного і впорядкованого вигляду – пише “Західний кур’єр“.

У лещатах фортечних мурів
З самого початку Станиславів планувався як місто-фортеця, але фортечні мури не лише захищали місто від ворожих нападів, а й обмежували міський простір, не давали Станиславову рости й розвиватися. Місто, замкнене у фортечних мурах, буквально душилося в тісняві, забудова була переважно дерев’яною і хаотичною. Щоправда, володарі міста робили спроби навести лад, особливо багато в цьому напрямку зробив Юзеф Потоцький, коли відновлював місто у 1714-1751 роках після руйнацій часів Північної війни. З давніх відомостей ми довідуємося про прокладання нових вулиць, складання списків наявності порожніх площ.

Юзеф Потоцький

Найважливіші вулиці були обкладені річковим каменем, налагоджено міську каналізацію через побудову головного відтічного каналу та бічних каналів. Видано цілий ряд розпоряджень стосовно підтримання чистоти у місті, наприклад призначене місце для звезення сміття. Функціонує також торгова поліція, що слідкує за цінами й торгівлею в місті, контролює міри та ваги. Не забували також про раніше занедбані передмістя, найбільшою проблемою яких було значне заболочення.

Будувалися також необхідні мости, упорядковувалася земельна власність.
Однак у період, коли місто перейшло під владу Австрії, воно було дуже занедбаним.

Замішання і неспокій останніх років польського правління створювали все більше безладу в місті, на його вулицях і площах, призвели до руйнації будинків, і в той період було зроблено небагато у напрямку покращення загальної ситуації. З численних згадок у кореспонденції тогочасної австрійської влади перед нашими очима постає картина нечуваної занедбаності, тісняви та бруду. Дороги цілковито занедбані, мости практично розвалюються, будинки, переважно дерев’яні, перебувають у жахливому стані й погрожують завалитися. Жахливий бруд і безлад панував також на вулицях, особливо на околицях міста. Німецький мандрівник Йозеф Рорер, який проїжджав через наше місто в 1802 році, писав, що «місто не представляє жодного інтересу для людини, яка звикла перебувати в пристойному товаристві». На думку станиславівського старости з тих часів, місто було «нужденним єврейським гніздом». Стан забудови теж був ненабагато кращим. У межах міста було лише шість мурованих будинків, а з шістдесяти п’яти будинків на площі Ринок і в околицях лише двадцять п’ять були у доброму стані. Ще в 1818 році зі 169 будинків було 132 дерев’яних. Жалюгідним був також стан громадських будівель і костелів. Ратуша із зіпсутим годинником була в стані такого занедбання, що магістрат міг користуватися тільки двома приміщеннями для розміщення своїх урядників.

Усунення фортифікацій повністю змінило зовнішній вигляд міста. Міські межі автоматично пересунулися за фортифікаційні території, а саме місто почало поступово зливатися з передмістями завдяки забудові територій, які до того були порожніми.

За фортечними мурами міста панувала тіснява

Зразкові господарники
Початок ґрунтовніших робіт над упорядкуванням міста припадає на період після 1820 року. Велике значення тут мали зміни особового складу на майже всіх керівних посадах у владних інституціях міста. Старостою тоді став Францішек Краттер, колишній видавець і редактор «Газети львівської», одна з найвизначніших фігур серед тодішньої австрійської бюрократії. Роботи над відновленням і упорядкуванням міста розпочалися вже близько 1821 року. Було оголошено рішучу і нещадну війну тісняві і хаосу в плані забудови, а також бруду, який панував усюди на вулицях і площах. Перш за все взялися за впорядкування міських вулиць та площ та очищення їх від дерев’яних буд і халуп, що марно займали місце. Після цього черга дійшла до відновлення знищених міських тротуарів, ремонту мостів, будівництва нових каналів і т. д. Крім того, запровадили міське освітлення, не забули також і про покращення гігієнічних умов у місті, водночас прагнучи зробити вулиці та площі красивішими. Особливо відзначився на цій ниві сам староста Краттер, який став ініціатором закладання першого міського парку на порожній площі перед знесеними валами. Від його прізвища цей парк отримав назву «Краттерівка».

Парк Краттерівка

Роботу над покращенням вигляду міста продовжив староста Казимир Мільбахер, який перебував на цій посаді протягом 1833-1838 років. Як зазначав історик Грибович, «Казимир Мільбахер також багато клопотав за добро міста… Весь час його панування був проникнутий тим самим духом для добра і порядку міста». Також до заслуг старости зараховують прокладання двох нових вулиць – Фердинанда і Лангенау (тепер вул. Низова і Гузара).

На жаль, пізніше місто не підтримувалося у такому ж доброму стані. Не минуло й тридцяти років, як вигляд Станиславова значно погіршився. Крім площі Ринок, яка налічувала заледве 290 погонних метрів тротуарів, на решті території міста, тобто на 5460 погонних метрах, тротуарів узагалі не було. Щоправда, площа Ринок була забрукована річковим камінням, але ця бруківка мала у собі прогалини та вибоїни. Всі інші площі та більшість вулиць не були ні засипані гравієм чи шутром, ні, тим більше, забруковані. Такий стан речей тривав аж до Мармулядової пожежі у 1868 році, і лише через рік після неї розпочалося ґрунтовне впорядкування міста.

Станиславів, 1820-рр.

Коштів на впорядкування та відбудову після пожежі в міста не було. Але вирішенню цієї проблеми посприяв Іґнацій Камінський, який у 1866 році зайняв посаду віцебургомістра, а з 1873 по 1888 р. ще й був депутатом у Крайовому сеймі й австрійському парламенті. Він домігся великої позики для міста на дуже вигідних умовах, завдяки чому Станиславів досить швидко відбудували. Камінський, як тепер би сказали, суттєво підвищив свій рейтинг, тож на наступних виборах бургомістра отримав блискучу перемогу. І довів, що цілком гідний такої високої посади. Він ефективно вирішував одвічну проблему міста – брукував дороги й розширював тротуари, упорядкував площу Міцкевича. За 20 років його каденції з’явилося кілька нових вулиць, відкрили міську газовню й започаткували газове вуличне освітлення, запрацювало пожежне депо, реальна школа й нова ратуша.

Місто активно розвивалось і розросталось також за правління наступного бургомістра – Валерія Шидловського. Проте, починаючи від 1894 року, у нього проявлялися ознаки важкої хвороби, і він уже не міг повноцінно працювати, зокрема займатися впорядкуванням міських тротуарів та вулиць. Тоді деякі тротуари в нашому місті вже були вкриті асфальтом, але стан покриття залишав бажати кращого. Ось як описувала стан тодішніх вулиць місцева преса: «Фатальна ідея облаштування асфальтових тротуарів відбивається зараз на нас – і не тільки тим, що гроші, витрачені на асфальт, пішли в болото, але при теперішньому освітленні вулиць розбити ніс або зламати ногу в дірах, які утворилися в асфальті, зовсім не важко. Не потрібно далеко шукати, біля кав’ярні Басса (в 1886 р. відкрилася в нині розібраній кам’яниці на вул. Січових Стрільців,18 – авт.) зразу ж при стоку діра в асфальті така, що під час дощу нога сама туди зсувається, і її можна зламати. Дивна річ, бургомістр наш є людиною, гідною всякої поваги, але не може чи не вміє подолати тих тяжких обов’язків, на нього покладених, і це дуже зле. Дай Боже, аби то змінилося, і наше місто знову повернулося до ладу».

Староста Казимир Мільбахер

У 1896 році місто очолив Артур Німгін, і вже наступного року в Станиславові розпочались інтенсивні роботи з упорядкування міста – мостилися бруківкою нові тротуари, ремонтувалися вулиці. Того ж року поклали нову бруківку й на площі Ринок. «Стани­славів гарнішає, стають красивішими його вулиці, площі і парки, – писала місцева преса. – І навіть Господь Бог ласкавий до міста, бо не дає снігу заважати роботам, які у нас традиційно проводять пізньої осені». Великої уваги приділялося також упорядкуванню парків та газонів. Як стверджували газети, клумби й парки Станиславова були значно привабливіші за краківські та львівські.
(Далі буде).
Олена БУЧИК

Останні новини

  • 10:11
    Обласна рада закликала Президента України, Парламент та Уряд ввести мораторій на підвищення тарифів на енергоносії
  • 09:42
    МОЗ розширило список “доступних ліків”
  • ДТП
    ДТП
    У Делятині авто збило пішохода – чоловік помер на місці аварії
  • 08:46
    Франківцям повідомили, куди можна здати ялинку після свят
  • 08:06
    Зарплати вчителів зростуть майже на 20% вже у січні, — Денис Шмигаль
  • Оказії
    Оказії
    Ошукали на 50 тисяч: на Калущині чоловік купував авто через інтернет, а втратив велику суму грошей
  • 20 Січня
  • Дещо цікаве
    На Івано-Франківщині збудували льодове містечко (ФОТОРЕПОРТАЖ)
  • Туризм
    Туризм
    На Прикарпатті від початку року надзвичайники чотири рази рятували туристів
  • 18:12
    Чи вернуться студенти після локдауну в аудиторії: позиція МОН
  • Кримінал
    Кримінал
    Три роки за гратами проведе житель Надвірнянщини, який п’яний вчинив ДТП з потерпілим
  • Кримінал
    На Прикарпатті молодик вчинив розбійне пограбування у відділенні «Нової пошти»
  • Суспільство
    Суспільство
    У Коломиї створили перше швейне підприємство, де працюють люди з інвалідністю
  • 14:59
    Марцінків посадив двох франківських посадовців на самокати
  • 14:30
    Зеленський доручив провести всеукраїнський аудит сумнівних «тарифних проєктів»
  • Місто
    Місто
    Щоб зайвий раз не «шастали»: у центральній частині Івано-Франківська подорожчає паркування
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.