Воєнна інформаційна гігієна: як прикарпатцям уберегтись від шахраїв та долучитись до лав «інтернет-месників»

Воєнна інформаційна гігієна: як прикарпатцям уберегтись від шахраїв та долучитись до лав «інтернет-месників»

Чи не щодня у поліції Прикарпаття фіксують нові випадки постраждалих від шахраїв. Заяви так і сиплються одна за одною. Комусь телефонували, бо рідні в біді. Хтось повірив на слово незнайомцю та перерахував одразу всі кошти за товар. У когось зламали телеграм чи месенджер і просять позичити гроші чи переслати на благодійність. Зловмисники привласнюють гроші мешканців Івано-Франківщини та внутрішньо переміщених осіб під виглядом соціальних виплат, допомоги Збройним силам України, пораненим військовим чи хворим діткам. Діють невблаганно – без стиду і сорому.

Як ошукують прикарпатців, які найпоширеніші шахрайські схеми, пов’язані з воєнним періодом, використовують, чи реально повернути втрачені кошти потерпілим, як себе захистити від інтернет-аферистів та як трансформувати власну інтернет-активність у боротьбу з ворожою пропагандою – у розмові «Західного кур’єра» з начальником відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Нацполіції Тарасом Морозом.

Легкий заробіток вдало пристосувався до реалій війни

За словами головного кіберполіцейського Прикарпаття, шахрайство завжди було чи не найпоширенішим злочином.

«У перші два місяці повномасштабної війни кількість афер була дещо зменшилась. Згодом шахраї активізували свою діяльність і, відповідно до реалій часу, пристосовують старі схеми та вигадують нові, щоб видурити кошти у довірливих громадян. Кількість обманутих людей зростає. Легкий заробіток вдало пристосувався до реалій війни. Шахраї – це хороші психологи та маніпулятори, які вправно вивчають потреби суспільства і використовують їх для власної наживи», – говорить Тарас Мороз.

Прикарпаття стало надійним тилом для понад 140 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які змушені втікати від війни. Але для шахраїв біда співвітчизників – шанс збагатитись. Зараз одним із найбільш поширених видів шахрайств на Івано-Франківщині є здача в оренду неіснуючого житла. Шахраї розміщують оголошення щодо оренди помешкань на відповідних платформах або створюють клони певних сайтів. Спілкуються, здебільшого з переселенцями, беруть завдаток за бронювання і зникають. Відповідно, коли потерпіла особа приїжджає в той населений пункт для проживання, телефон шахрая вже вимкнений, а ця людина навіть не має де оселитись.

Ще одним із найпоширеніших видів махінацій у час війни є псевдоволонтерство.

«Шахраї створюють благодійні сторінки, які насправді не відповідають дійсності. Там «благодійники» збирають кошти для потреб Збройних сил України, допомоги пораненим чи переселенцям. Зрозуміло, що грошові перекази на ці рахунки так і не доходять до очікуваних адресатів», – зазначає Тарас Мороз.

Також зараз в Інтернеті є багато оголошень про надання послуг пасажирських перевезень Україною чи виїзду за кордон. Серед них є і шахрайські. Цільова аудиторія – люди, які хочуть виїхати з зони бойових дій. Шахраї спілкуються з ними в месенджерах і просять аванс за майбутнє перевезення. Люди довіряють «перевізнику», надсилають передоплату, але зрештою відповіді від нього так і не отримують.

Шахраї примудряються наживатися і на тих, хто сам намагається обдурити закон. «Мова йде про чоловіків призовного віку, яким, за певну суму, обіцяють перетин кордону. Цікавим є те, що зрештою потерпілі навіть не можуть звернутися до правоохоронних органів та повідомити про обман, оскільки цим заявлять про свої незаконні дії», – каже начальник кіберполіції області.

Однією з воєнних тематик шахраїв є також повідомлення про так звані «соціальні виплати». Людина отримує звичайне SMS-повідомлення з інформацією про виплату матеріальної допомоги. У ньому містяться посилання на ресурси, де нібито можна подати заявку на отримання коштів. Там людям пропонують ввести свої персональні дані та номер банківської картки для зарахування грошей. Однак замість отримання обіцяних кошів люди, навпаки, позбавляються їх. А зловмисники автоматично присвоюють собі гроші потерпілих.

Успішно процвітає сьогодні і доволі старий вид шахрайства – продаж неіснуючих товарів, який псевдопродавці вдало підлаштовують під потреби сьогодення. «Наразі серед найпопулярніших товарів, які людина може «придбати» у шахраїв, – військова амуніція, талони на пальне, дрова та твердопаливні котли. Зазвичай людей заманюють дешевою ціною. Продавець отримує передплату або повну суму за товар і зникає», – зазначає поліцейський.

Аферисти – добрі психологи та маніпулятори

Фахівець у боротьбі з кіберзлочинами зауважує, що усі вищевказані види шахрайства можуть бути пов’язані зі ще одним – фішингом. Це процес отримання персональних даних людини, яка переходить за фішинговим посиланням. «Є багато фальшивих сайтів, які візуально дуже схожі на офіційні. Якщо людина перейшла на цей сайт та вказує усі дані своєї банківської картки, щоб скористатись певною послугою, то з її рахунку списуються гроші. Звісно, ніяких послуг вона не отримує», – каже Тарас Мороз.

При цьому аферисти вдало використовують метод соціальної інженерії. За допомогою психологічних методів шахраї переконують особу розкрити інформацію особистого характеру (паролі, номери кредитних карток тощо).

«Аферист може представитись керівником будь-якої благодійної організації чи фонду з допомоги переселенцям. Пропонує людині зареєструватись у програмі та виманює в неї персональні дані, а надалі з рахунку потерпілої особи зникають кошти. Саме цим методом користується багато психологів, які знаходяться в місцях позбавлення волі», – додає співрозмовник.

Також залишаються актуальними і банківські шахрайства. І хоч вони не пов’язані з воєнною тематикою, зараз багато людей потерпають саме від них. Зловмисники телефонують до жертви та представляються співробітниками банку. Далі розповідають потенційній жертві про заблокування її картки та необхідність уточнення контактних даних. Людина довіряється псевдобанкіру та сама вказує персональні дані, а в результаті позбавляється своїх заощаджень.

Тарас Мороз зазначає, що перевірити список шахрайських сайтів можна у «чорному списку» на сайті міжбанківської асоціації ЄМА за посиланням: https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/. Також на сайті кіберполіції в розділі «STOP FRAUD» є можливість перевірити номер банківської картки, телефону або сайт на належність їх до шахрайських.

Найбільш вразливі до зламів незахищені SIM-карти та акаунти у соцмережах

Також у своїй роботі шахраї часто вдаються до зламу соціальних акаунтів.

«У воєнний період, окрім зламу звичайних акаунтів у соцмережах, шахраї взялися за сторінки родин військових. Від імені цієї людини вони публікують і поширюють оголошення про збір коштів на потреби ЗСУ. Зазвичай у дописах мова йде про конкретну бригаду або одного бійця, що виглядає доволі правдоподібно. Друзі, колеги, знайомі цієї люди, які щиро хочуть допомогти бійцям, надсилають свої кошти, але перекази надходять на рахунок шахрая», – розповідає співрозмовник.

Кіберполіцейський радить: щоб захистити свої соціальні сторінки, перш за все потрібно обирати складні паролі та двоетапну автентифікацію на акаунтах та прив’язувати їх до надійної електронної пошти. Також радить захистити свій номер та прив’язати SIM-карту до власного паспорта.

«До мобільного номера особи прив’язано багато функцій, зокрема вхід на сторінки і канали соціальних мереж, онлайн-банкінг чи інші платіжні системи. Насправді шахраям досить легко заволодіти вашим номером мобільного, якщо він є неприв’язаним до паспорта. До прикладу, аферисти телефонують вам із трьох номерів телефонів. Потім ідуть у сервісний центр мобільного оператора і заявляють про втрату SIM-карти. Називають ваш номер і для підтвердження зазначають три останні номери, з яких телефонували на ваш номер. Тоді у вас мережа зникає, а з’являється у шахраїв. І вони вже можуть робити маніпуляції з вашими рахунками та соціальними акаунтами. Але якщо ваш номер є захищений і прив’язаний до паспорта, то такі маніпуляції вже неможливі. Зробити це можна на сайті вашого мобільного оператора», – ділиться спеціаліст.

Дотримуйтесь інформаційної гігієни

За словами фахівця з кіберзлочинів, найбільш уразливими для інтернет-шахраїв залишаються неосвічені люди або особи «золотого віку». Хоча на гачок аферистів може потрапити кожен, особливо, коли перебуває у стресовій ситуації.

З початку року кіберполіцейські області задокументували близько 100 злочинів 12 осіб, які здійснювали шахрайські дії на території Прикарпаття. Серед них – кілька псевдоволонтерів, які здійснювали збір коштів на ЗСУ, викрили особу, яка створювала фейкові акаунти для збору коштів у місцях позбавлення волі, затримали особу, яка, перебуваючи у розшуку, здавала в оренду неіснуюче житло, та кілька псевдопродавців товарів на інтернет-ресурсах.

«Шахраї діють без стиду і сорому. Вони «кидають» осіб, які залишились без житла, виманюють останні заощадження у людей похилого віку, використовують для фейкових зборів коштів наших військових чи хворих діток. Насправді втратити гроші дуже легко. Однак повернути їх не так просто. Багато випадків зняття коштів у потерпілих кіберполіцейські Прикарпаття документують на тимчасово окупованих територіях. Щоб повернути кошти потерпілому, потрібно притягнути до відповідальності злочинця. А це довгий та складний шлях, який включає співпрацю багатьох структур правоохоронних органів. Ускладнює ситуацію і те, що далеко не всі жертви шахраїв повідомляють у поліцію про ці злочини», – розповідає Тарас Мороз.

І наголошує, що всіх цих злочинів можна уникнути, якщо дотримуватись правил інформаційної гігієни. Серед найголовніших рекомендацій:

  • Обирайте складні паролі та двоетапну автентифікацію на акаунтах у соцмережах.
  • Не вводьте свої паролі на невідомих сайтах.
  • Не повідомляйте персональні дані у телефонних розмовах.
  • Перевіряйте благодійні організації, яким надсилаєте гроші.
  • Не вказуйте реквізити своєї банківської карти й CVV-код на невідомих сайтах.
  • Перевіряйте гіперпосилання сайтів, на які переходите.
  • Замовляйте товари лише на перевірених сайтах та обирайте післяплату.
  • Прив’яжіть свою SIM-карту до паспорта.
  • При використанні гаджетів користуйтеся тільки ліцензійним програмним забезпеченням та оновлюйте його. Воно слідкує, щоб ваш пристрій не був інфікованим сторонніми факторами.
  • В онлайн-банкінгу скористайтесь послугою підключення одноразового пароля при вчиненні будь-якого платежу.
  • Час від часу перевіряйте платіжні операції на наявність сумнівних.

Вступаємо до лав інтернет-військ

Перша й основна відмінність інформаційної гігієни в умовах активних бойових дій полягає у тому, що кожен із нас перетворюється на важливе і чутливе джерело інформації. За нами стежать як свої, так і супротивник. Тому варто фільтрувати свої дописи у соціальних мережах, щоб не зіграти на руку ворогові.

До прикладу, якщо ви бачите колону техніки, скупчення військових, мінометний розрахунок, корегувальника чи ДРГ і повідомляєте про це публічно у соцмережах, ви можете серйозно нашкодити. Якщо це наші сили, які намагаються зробити несподіванку ворогу, то після вашого повідомлення несподіванка зірветься. Якщо це ворожі сили, які думають, що роблять несподіванку, а наші про них знають та готуються, то ваше публічне викриття зможе змусити їх змінити плани і уникнути ліквідації.

А фіксування та оприлюднення локацій, пересування українських військ і техніки, публікування фото з місць влучання ворожих ракет чи розміщення ППО ЗСУ заборонено і взагалі прирівнюється до диверсії.

За словами начальника кіберполіції Івано-Франківщини, найкраще, що можуть зробити громадяни, – фіксувати і таємно передавати рухи ворожих сил у відповідні канали (наприклад, у телеграм-бот @stop_russian_war_bot, Національну поліцію чи ДСНС). Це ж стосується і різних вибухів, руху авіації, реакцій систем ППО, польотів дронів, словом, будь-якої воєнної активності.

Також кіберполіція України спільно з волонтерами та небайдужими громадянами трансформувала проєкт «MRIYA», який був створений у телеграм для викриття наркоканалів, у сильну ініціативу протидії російським окупантам у медіа-просторі. Саме сюди варто повідомляти інформацію про супротивників та надсилати скарги на проросійські ресурси.

«Завдяки підписникам цієї спільноти успішно блокуються проросійські боти та зменшується кількість ворожої пропаганди в Інтернеті. Ви і самі можете бачити, наскільки очистився контент у соціальних мережах. Проросійської пропаганди у Інтернеті майже немає, а якщо щось і вискакує, то воно оперативно блокується. І часто завдяки інформуванню громадян», – говорить Тарас Мороз.

Тримати стрій на інформаційному фронті можна кількома способами.

До прикладу, долучившись до чат-бота «Народний месник», сюди можна надсилати інформацію про пересування ворожої техніки, російських військових та їх поплічників, виявлених мародерів або ж знайдені нерозірвані боєприпаси. Скаргу потрібно надсилати у бот Кіберполіції: https://t.me/ukraine_avanger_bot.

Для боротьби з фейками створений канал «StopRussia|MRIYA», де публікується українська риторика та розміщено посилання на офіційні джерела отримання правдивої та перевіреної інформації. Інформацію про підозрілий ресурс окупанта можна надіслати у бот Кіберполіції «StopRussia|MRIYA» за посиланням: https://t.me/stopdrugsbot. Отриману інформацію у поліції оперативно перевіряють і блокують ресурси, які поширюють фейки та ворожу пропаганду. Цей бот налічує зараз 220 тисяч осіб. І якщо підписник напише хоча б по одній скарзі – це вже величезна допомога на інформаційному фронті.

Долучитися до кібервійська і разом блокувати фейки та пропаганду в Інтернеті можна, приєднавшись до каналу https://t.me/+EbXZHBfHXbszY2I6.

Так кожен українець може стати воїном на інформаційному фронті та долучитись до наближення нашої перемоги. А для підняття морального духу на платформі «MRIYA» можна зіграти цікаву гру «Котяцький драйв» та отримати заряд адреналіну від знищення ненависних орків.

Мар’яна СЕРЕДЮК

Останні новини

  • 18:02
    На війні загинув 29-річний калушанин Дмитро Пасюта
  • 17:37
    На Прикарпатті через масовані обстріли екстрено знизили ліміти електроенергії на третину
  • Мистецтво
    У Калуші набирає обертів пошук художніх талантів на арткласах
  • Місто
    Місто
    Поле стадіону “Рух” підготували до зими
  • Дороги
    На Рожнятівщині закінчили ремонт відрізку дороги Вербівка – Петранка
  • Новини ОТГ
    Новини ОТГ
    У Брошнів-Осадській громаді перевірять наявності локальних очисних споруд на підприємствах
  • Дата
    Прикарпатських спецпризначенців привітали з днем створення підрозділу
  • Благодійність
    Благодійність
    Карітас оголосив реєстрацію на грошові гранти для придбання зимового одягу і взуття
  • Місто
    Допомогти всім, хто потребує: у Франківську готуються, як діяти на випадок критичної ситуації
  • ДТП
    ДТП
    За тиждень у аваріях на Прикарпатті травмувались 19 осіб
  • Влада
    Влада
    Голова Долинської громади Іван Дирів перебуває з робочим візитом у Стокгольмі (ФОТО)
  • 13:14
    Лісівники Франківщини допомагають Херсонщині (ФОТО)
  • 12:54
    На Бахмутському напрямку загинув стрілець-снайпер з Коломийщини Василь Герчовський
  • Надзвичайні ситуації
    Впродовж вихідних вогнеборці Івано-Франківщини ліквідували 11 пожеж
  • Волонтерство
    Волонтерство
    Волонтерський рух “Будуємо Україну Разом” запрошує добровольців у свої лави
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.