Політика на музиці: чи отримують артисти роялті за власні пісні

Політика на музиці: чи отримують артисти роялті за власні пісні

Про порушення прав інтелектуальної власності всерйоз в Україні заговорили лише цього року після того, як у Микуличині оштрафували власника крамниці за використання пісень Ірини Федишин без законного на це права. Вслід за цим випадком аналогічна історія трапилася у кафе в Дніпрі і у готельному комплексі в Одесі. Однак, як слід сподіватися, ці поодинокі випадки найближчим часом можуть стати чи не щоденним правилом, адже захисники авторського права втілюють у життя прописані в законодавстві норми щодо використання пісень у громадських місцях. Кажуть, вдома, у колі сім’ї можна крутити пісні хоч цілодобово, а от у людних місцях закон накладає табу на таку діяльність. Із радіоприймачів, магнітофонів чи навіть із екранів телевізорів музичні твори мають лунати тільки із дозволу правовласника.

Яким же чином працює ця система у нас? Чи повсюди готові дотримуватися таких норм законодавства та сплачувати роялті? І чи насправді усе так гладко на законодавчому рівні, як би цього хотіли представники музичної індустрії? Більше про це дізнавався “Західний кур’єр”.

Відтепер заклади торгівлі будуть змушені використовувати музику лише із дозволу власників авторського права. І не завжди такими власниками пісень є самі виконавці. Ними можуть бути або продюсери, або ж навіть компанії, котрі викупили авторські права на такий вид інтелектуальної власності і тепер лише збирають оплату за використання музичних творів у громадських місцях.

Втім, незважаючи на таку активність захисників авторських та суміжних прав, музиканти неабияк занепокоєні, адже у парламенті нещодавно був зареєстрований новий законопроєкт, котрим нівелюються усі ці норми щодо виплати роялті за використання музики. Телеканали, радіохолдинги, організатори концертів, тобто ті, хто мав би сплачувати роялті українським та закордонним авторам за музику, яку використовує в своєму бізнесі, отримають юридичне право не сплачувати ці кошти. Мова йде про величезну економію представників бізнесу в розмірі мільйонів гривень.

Українські автори, музичні видавництва, представники глобальних музичних корпорацій, що сукупно володіють щонайменше 70% музики, яка фактично використовується в Україні, а також міжнародні об’єднання із захисту авторських прав вимагають від української влади зупинити знищення української музичної індустрії та культури через можливе прийняття законопроєкту 5572.

Власник магазину в Микуличині поплатився використанням двох відомих хітів Ірини Федишин. Але ж цей факт чомусь більше схожий на якесь замовне притискання підприємця, аніж на системність. Бо за пів року після того випадку більше нікого не штрафували. А тим часом музика лунає чи не з кожного закладу громадського харчування, торгового центру та автобуса.

Що кажуть із цього приводу самі артисти, здогадатися неважко. Вони виступають тільки за відстоювання авторських прав. Але якщо їхніх пісень не співатимуть і не слухатимуть їхні ж фанати, то для чого тоді така творчість? Про це ми розпитали в експертів із авторського права.

Заклади торгівлі чи соціального обслуговування, а також власники автотранспорту повинні щомісяця сплачувати як мінімум 350 гривень за використання публічного виконання фонограм та виконання пісень. За бездозвільне використання однієї фонограми передбачений штраф у розмірі 10 мінімальних місячних зарплат. Принаймні такі тарифи нам вдалося дізнатися на сайті Організації колективного управління авторськими і суміжними правами.

Представник Організації колективного управління авторськими і суміжними правами в Івано-Франківській області Олександр Грицуляк працює у цій сфері недавно. Каже, про історію в Микуличині чув, але коментувати відмовляється. З його слів, зараз він укладає угоди із торговими центрами, котрі використовують музику. Представник ОКУАСП в області запевняє, що власники торгових центрів йдуть назустріч і погоджуються працювати в законному руслі та оплачувати роялті за використання пісень.

За словами Олександра Грицуляка, така ж ситуація спостерігається і в соціальних мережах. Якщо ж у вас не відтворюється звук у відео, це означає, що музика захищена авторським правом. У колі сім’ї та для приватного користування відтворення музики ніхто не забороняє. Тому записувати, закачувати і наодинці насолоджуватися улюбленими хітами можна досхочу і при цьому не перейматися, що з вас за це вимагатимуть оплати.

Для комфорту та зручності перебування клієнтів у закладах торгівлі чи харчування власники охоче використовують музику. Проте ще не у всіх закладах із повною відповідальністю транслюють відео- та аудіопродукцію відповідно до законодавства. Виявляється, навіть виконання пісень музичними гуртами у кафе чи ресторанах мусить бути врегульоване відповідно до норм авторського права.

Заклади торгівлі, приміром, змушені поділитися часткою від прибутку із компанією, котра претендує на авторські права. До таких, як правило, можуть належати продюсери артистів або ж звукозаписувальні студії.

Відомий прикарпатський співак Олег Чигер отримує свої авторські роялті вчасно і задоволений співпрацею із музичним видавництвом «Best music».

«Нам, виконавцям і авторам пісень, почали вчасно платити за виконання пісень. Мова, звичайно, не йде про якісь надто великі суми. Вони визначаються відповідно до кожного артиста і масовості його пісень та популярності. Чим популярніший артист, тим більше його крутять, тим більші йому надходять роялті. І тоді, повірте, можуть бути справді величезні суми, особливо у виконавців першого ешелону», – розповідає Олег Чигер.

Це непогана грошова підтримка для виконавців пісень, адже кожні три місяці артист отримує 70 відсотків від сплати роялті. Використання пісень у торгових та розважальних закладах у роздруківці називають публічним виконанням. Олег Чигер точно знає, що його пісні лунають у магазинах трьох всеукраїнських мереж.

Водночас артист зізнався, що він не згідний із ситуацією, яка виникла у Микуличині із власником невеликого продуктового магазину.

«Більшість артистів, із якими я спілкуюся, зокрема навіть та ж Ірина Федишин та її чоловік і продюсер Віталій Човник, проти того, аби штрафи накладали на власників маленьких магазинів, котрі крутять пісні, закачані на флешку, – каже співак. – Таких маленьких підприємців просто треба попереджувати, а не відразу штрафувати на 200 тисяч гривень. Великі мережі магазинів роялті сплачують вчасно. За це їм велика вдяка».

Натомість спільнота артистів не згідна із державною політикою у цьому плані. Співаки та автори пісень в один голос виступають проти зареєстрованого нещодавно законопроєкту, який може перешкодити отримувати роялті артистами.

Своїм баченням ситуації із недотримання авторських прав поділився з нами і народний артист України Ярослав Борута. У його доробку є чимало таких пісень, котрі роками лунають з усіх усюд. Він каже, що в Україні співакам та авторам пісень дуже складно відвоювати свої авторські права, оскільки немає єдиної державної структури, котра би цим займалася. А приватним конторам на зразок ОКУАСП він не надто довіряє.

На думку Ярослава Борути, платити за виконання пісень мали б і весільні музиканти, котрі використовують музичні твори. Благо, тепер технології дозволяють навіть із готових пісень «знімати» голос і отримувати мінусову фонограму.

«На весіллях як правило грають «я з Іваном і три ноутбуки». Але ж вони фактично співають наші пісні, навіть якщо їх можна назвати каверами. Тексти пісень і мелодії лунають ті ж самі, що і в оригіналі», – запевняє Ярослав Борута.

Народний артист задоволений лише співпрацею із монетизованим каналом на Ютубі. Там його пісні приносять стабільний прибуток за перегляд та прослуховування пісень. Тому пан Ярослав виступає за тотальний контроль використання авторської праці.

«Навіть звучання пісень у маршрутках із флешки чи трансляція на радіо не є законними. За це також треба платити. Водій же не роздає пасажирам пиріжки і не розносить чай безкоштовно. Так само має бути і з піснями, котрі лунають із кожної колонки. У різдвяний час у мережі магазинів «АТБ» я колядую протягом двох місяців. Але ніхто зі мною не укладав ніяких договорів і не купував права на трансляцію колядок»,  – каже Ярослав Борута.

Аналогічна ситуація із радіо та телебаченням. Плей-листи мусять бути наперед узгоджені та затверджені. І при цьому, як стверджує артист, мала би бути чітка фіксація, коли, де і який твір звучав. Але і серед місцевих радіостанцій є такі, котрі не платять роялті, а вимагають від артистів оплати за їх трансляцію в ефірі. А виною всьому народний артист називає відсутність чітко прописаних законів.

«На Ютуб-каналі моя пісня «Лебеді кохання» за 4 роки вже набрала 6 мільйонів 400 тисяч переглядів. А що було б, якби Ютуб був ще у 1996 році? Пісні майже 30 років і вона досі популярна», – ділиться Ярослав Борута.

Суми авторських прав різні. Усе залежить від того, як сам автор чи виконавець оцінить себе «на продаж». Навіть в організації концертів чи фестивалів мусить бути сплата авторських прав за виконання пісень. Держава в тому не зацікавлена, а самостійно артист не має такої можливості проконтролювати, де і коли використовують його пісні.

Володимир БОДАК

Останні новини

6 Грудня
  • Суспільство
    Суспільство
    Солодкі фантазії: прикарпатка створює справжні шедеври з шоколаду
  • 22 листопада
  • Важливо
    Важливо
    Будинки, яких особливо шкода
  • 10:43
    В Івано-Франківській громаді цьогоріч капітально відремонтували 7 вулиць у місті та 17 – у селах
  • 19 листопада
  • Історія
    Історія
    Кримінальні історії: таємне життя гімназійного професора
  • 14:06
    Бракує техніки: франківські комунальники вже готуються до снігу
  • ДТП
    Водія, що пошкодив дорожні знаки, притягнули до відповідальності
  • 12:08
    Змінять траєкторію: в Івано-Франківську проведуть реконструкцію перехрестя вулиць Галицької – Дністровської
  • 17 листопада
  • Важливо
    Станиславівська уніформістика
  • 10:36
    В Івано-Франківську зловили зловмисників, які викрадали з будинків лічильники теплової енергії
  • 12 листопада
  • Історія
    Історія
    Колись у Станиславові: колійова катастрофа
  • Місто
    Новизна смаків: в Івано-Франківську запровадили електронний нагляд за шкільним харчуванням
  • 6 листопада
  • 13:59
    Здоров’я і хвороби старого Станиславова
  • Історія
    Історія
    Кримінальні історії: справа про таємничу поштівку
  • 5 листопада
  • 14:20
    ВРУ скасувала прописку у паспорті – зареєструвати місце проживання можна буде в “Дії”
  • 13:08
    Викладачка ІФНМУ перемогла на конкурсі молодих вчених у Києві
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.