Приміське село із містечковим колоритом

Приміське село із містечковим колоритом

5 вересня Крихівці Івано-Франківської територіальної громади відзначають чергову річницю з часу першої писемної згадки

За писемними історичними джерелами, Крихівцям виповнюється 594 роки. Щоправда, місцеві краєзнавці переконують, що містечко Крехівці було знане на теренах Прикарпаття значно раніше, і припускають, що слід говорити про шеститисячолітню історію, відколи на місці сучасних Крихівців було зафіксовано перші людські поселення. Про це свідчать археологічні знахідки, кажуть історики. Принаймні віднайдені уламки побутового приладдя часів трипільської культури можуть стати наочним прикладом проживання людей.

Сьогодні Крихівці – це унікальне село як за кількістю населення, так і за самою структурою населеного пункту. Тільки тут всередині села є своє закритого типу містечко із розвиненою інфраструктурою. Саме завдяки «Калиновій Слободі» кількість населення Крихівців зросла щонайменше вдвічі. Така особливість дозволяє приміському селу бути фактично великим спальним районом обласного центру. Так, у Крихівцях ви не знайдете великих підприємств, зате село є потужним духовним центром громади, воно багате історією. Старі назви вулиць спонукають до повернення до витоків. Тут вам покажуть місце, де колись розташовувався замок. Не випадково в центрі села пролягає вулиця Двірська, а ще є Вивізна, як це було заведено в княжі часи у Галичі, де є урочище Вивіз.

У Крихівцях полюбляють згадувати минувшину, особливо легенди. Одна із них розповідає про церкву, котра пішла під землю разом із людьми. Кажуть, що це було в районі, де постала церква Всіх Святих, а також на масиві Долина, де нині – каплиця на вул. Опришків, а відносно недалеко – Храм Святих Кирила й Методія.

«Бог, молитва, громада, культура, футбол – це ті кити, на котрих тримаються Крихівці», – каже директорка Історико-етнографічного музею громади Крихівців, історик-краєзнавець Любов Соловка.

З 1982 року Крихівці підпорядковувалися Івано-Франківській міській раді народних депутатів. І зараз вони є найбільшим селом Івано-Франківської територіальної громади. Тут офіційно зареєстровано 11200 мешканців. Розвинена інфраструктура дозволяє його мешканцям проживати із комфортом і не відчувати побутових проблем. Майже у всіх навіть найдальших куточках Крихівців є і водопостачання, і каналізація.

У приміщенні колишньої сільської ради знайомимось із радницею міського голови, представницею інтересів громади у міській раді Надією Фотуймою. На цю посаду жінка прийшла, знаючи проблеми громади зсередини. З 2010 до 2015 року пані Надія була депутатом Крихівецької сільської ради та членом бюджетної комісії. Надія Фотуйма пригадує часи, коли у сільському бюджеті не вистачало коштів, аби реалізувати усі задуми. Грошей бракувало навіть на втілення найпроблемніших питань благоустрою села. З лютого 2016 року Надія Ярославівна працювала заступником сільського голови Мирона Гаргата.

Якщо ще до децентралізації в сільській раді було 15 штатних працівників, то і роботу виконували кожен відповідно до своїх посадових обов’язків. Тепер же, зізнається пані Надія, роботи дуже багато. Люди за звичкою йдуть до колишньої сільської ради. Кожному доводиться порадити, допомогти, скерувати.

Крихівецький ліцей – це головний біль місцевої влади. На початок цього навчального року там налічується 820 учнів. Але, як запевняє радниця міського голови, приміщень для навчання сільської дітвори не вистачає, оскільки ліцей розрахований на 360 учнів. У зв’язку з цим у Крихівцях вдалися до непопулярного як для сільських навчальних закладів кроку – місцеві учні навчаються у дві зміни. Крім того, за статистикою, багато крихівецьких дітлахів навчається в івано-франківських ліцеях № 23 та № 26. Два роки тому розпочався процес із добудови навчального закладу. Тоді Управління капітального будівництва провело тендер. Але далі виритого котловану роботи поки що не рушили з місця.

Крихівецький ліцей став переможцем у двох конкурсах проєктів і програм та отримав фінансування на їх реалізацію. До початку нового навчального року хол навчального закладу вдалося оновити завдяки участі у конкурсі проєктів і програм. А перемога у цьогорічному «Бюджеті участі» дозволить модернізувати шкільну їдальню.

Із дитячим садочком ситуація також не надто приємна.

«Коли проєктувалася друга черга будівництва «Калинової Слободи», садочок був розрахований на 80 дітей. У той час на черзі в садочок нараховувалося 400 дітей. Звісно, ми не могли задовільнити потреби усіх, – розповідає радниця міського голови Надія Фотуйма. – Нам вдалося знайти приміщення і завдяки зусиллям батьків там відкрили ще одну групу. Крім того, у Крихівцях є ще один садок-довгобуд. Його почали зводити ще у 2013 році, але й досі він не зданий в експлуатацію».

За словами Надії Фотуйми, довелося переробляти проєкт, оскільки початково там була передбачена дахова котельня. Зараз у приміщенні садочка тривають внутрішні будівельні роботи. Тому мешканці Крихівців сподіваються на відкриття дошкільного закладу найближчим часом.

У Крихівцях працює Амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Тут працює кабінет УЗД, кардіограф, кафедра загальної практики та сімейної медицини, займається кафедра стоматології медичного університету. Це має свій позитив для села, адже, наприклад, для малозабезпечених мешканців Крихівців тут безкоштовно проводять лікування зубів. Звичайно, є певні незручності, бо відсутність лабораторії змушує крихівчан звертатися у поліклініку на вулиці Чорновола в Івано-Франківську.

Левова частина фінансування Крихівців із міського бюджету йде на завершення будівництва дитячого садочка. Водночас цього року в Крихівцях вдалося зробити тротуар вздовж вулиці Крихівецької.

Поки була у селі сільська рада, то тут і діяло комунальне підприємство, але з ліквідацією сільської ради воно припинило своє існування, а вся техніка перейшла на баланс КП «Муніципальна дорожня компанія». Це створило певні незручності, бо взимку виникла проблема із розчищенням сільських вулиць.

Крихівці – цікаве село ще й у тому плані, що тут вже є діючі три греко-католицькі храми, ще один будується. Найдавнішою є пам’ятка архітектури місцевого значення – церква Успіння Пресвятої Богородиці, зведена у 1928 році. Окрім церков, у селі діють духовні осередки Чернечої Родини Воплоченого Слова в Україні, Містечко милосердя св. Миколая, а також тут розташований БФ «Карітас».

Культурне життя у Крихівцях також вирує на повну, адже окрім звичних аматорських колективів, родзинкою Крихівців є і Народний аматорський драматичний театр. Донедавна був свій оркестр. А ще в селі регулярно від 2009 року виходить друком газета («Крихівецький вісник» (2009–2015),  «Крихівецька родина» (2016–2020) та «Крихівецька громада» (з кінця 2020-го і нині).  Крихівчани намагаються продовжувати усі ті добрі починання, котрі були запроваджені ще сільською радою, шанують історичне минуле і дбають про майбутнє своїх дітей.

У Крихівцях ще у 1930-х була створена футбольна команда «Хортиця». Усі члени команди були не просто спортсменами, це були патріоти, члени ОУН. Тепер у селі діє футбольна команда «Крихівці» (президент клубу – Петро Овсянецький, тренер – Олег Вікарюк. У чемпіонаті Івано-Франківської громади сезону 2020-2021 років крихівчани стали срібним призером.

Тепер у селі розвивають громадський простір, який зосереджений навколо музею та збереження історичної спадщини. Власне, сам музей у Крихівцях відкрили у жовтні минулого року.

«Музей – це не тільки ця кімната. Музей є центром інтерактивності громади. Це не просто простір, де виставлені експонати і сидить літня людина в куточку. Я себе такою людиною не уявляю. Тому в нас інтерактивний музей. У нас є цілий комплекс, де колись був розташований парафіяльний дім/резиденція священників. Ми його плануємо реконструювати і звести центр «УСЕСВІТ ГРОМАД». Там буде можливість розташувати музейні фонди поверхами. Для прикладу, один поверх може бути парафіяльним центром, інші – присвячені історії адміністративних, релігійних та національних громад регіону та ін. Мріємо й про оглядовий майданчик, етнопростір та навіть етнокафе. Хочемо відтворити традиційне крихівецьке подвір’я», – говорить Любов Соловка.

Постаті, пов’язані з історією Крихівців, заслуговують більшої уваги, аніж стенд чи куток у кімнаті-музеї. А пишатися тут і справді мають ким. Про родину Ісаївих чи соратника Б. Хмельницького – першого генерального писаря, дипломата, генерального суддю, полковника Івана Креховецького, як і про інших славних земляків,  директорка музею готова говорити годинами.

Унікальна збірка артефактів, історичних документів, розвідки про духовність, відомих постатей села, елементи побуту, а також досягнення футбольної команди стали елементами музейної експозиції. Музей створили за три місяці. Сільська рада всіляко підтримувала таку ініціативу. А починалося все з куфера і однієї сорочки. «Пані Марта Гаврилюк привела нас у своє обійстя і віддала все, що мала, – реманент, одяг. У нас кожен експонат унікальний», – запевняє пані Любов.

Коли формувалася експозиція, то мешканці села охоче відгукнулися на заклик і давали речі старовини, котрі в них зберігалися.

«На місці теперішнього «Карітасу» колись проживав один із найзаможніших господарів Крихівців Дейнека Семен. Він багато пожертвував на побудову церкви. Його донька Анна була станичною ОУН. Радянська влада не змогла її зловити в кінці 1940-х, а сім’ю все ж вивезли в Сибір. На засланні він помер, а сорочка повернулася. Онука принесла цю сорочку до музею. Це не просто експонати, за кожним стоїть окрема історія», – каже директорка музею.

Особливо наголошує пані Любов на історичних знахідках, котрі дають можливість стверджувати, що Крихівці мають багатотисячну історію.

«Перші знахідки трипільської культури свідчать про те, що на теренах теперішніх Крихівців люди проживали вже шість тисячоліть тому. Якщо ми вважаємо себе автохтонами-українцями, то від традиції відраховувати т. зв. «точний» вік  населених пунктів від першої писемної згадки ми повинні відійти. Бо це лише фіксація у документах окупаційних органів влади переважно судових процесів між мешканцями населеного пункту, який існував давно. І ні в якому разі не можна вважати перші виявлені писемні згадки про населені пункти їх датами заснування. У 1427 році (це рік першої писемної згадки про Крихівці від якого, на жаль, і нині ще продовжують рахувати вік Крихівців), наприклад, шляхта, щоб зберегти свої землеволодіння, присягала польському королю Ягайлу. У нас є цифрова копія документа (знайденого у Центральному держаному історичному архіві у Львові), датована 1619 роком, про те, що Крихівці були містечком, – демонструє дослідниця історії Крихівців. – Ми прослідковуємо безперервний розвиток життя на теренах Крихівців. Люди не просто оселилися і потім пішли геть, а піднялися у своєму розвиткові до містечка. Це аргументований історичний висновок, до якого ми дійшли в результаті досліджень».

Для збереження культурної спадщини Крихівців створили центр народознавців-краєзнавців при Народному домі та студію «КРІХ КРЕС». Студія вже випустила 12 просвітницько-пізнавальних та документальних фільмів. Більшість із них створені на волонтерських засадах і розміщуються на ютубканалі.

До Дня Незалежності в Крихівцях презентували найновіший фільм «Білий Ангел: він віддав своє 30-літнє життя за те, щоб Україна могла відзначати своє 30-ліття незалежною». Стрічка присвячена пам’яті лікаря Ярослава Чомка, який загинув у зоні АТО.

Минулої неділі під час відзначення храмового свята у Церкві Успіння Пресвятої Богородиці освятили анотаційну дошку родині Ісаївих. З нагоди Дня села її встановлять на фасаді Історико-етнографічного музею громади Крихівців.

Володимир БОДАК

Останні новини

17 Вересня
  • 11:00
    У Івано-Франківську на перехресті вулиць Мазепи і Саєвича, біля ліцею № 23 імені Романа Гурика, влаштують пішохідний перехід
  • 10:40
    За літній період у таборах і санаторіях вдалося оздоровити 601 дитину з Івано-Франківської міської територіальної громади
  • 10:25
    З початку року до місцевого бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло 52 мільйони гривень, що на 15 млн. грн. більше від плану.
  • 10:14
    У селах Івано-Франківської міської територіальної громади модернізують системи зовнішнього освітлення вулиць.
  • Дороги
    Дороги
    У Івано-Франківську захищати придорожні газони від паркування машин спробують за допомогою елементів ландшафтного дизайну
  • 30 Липня
  • 14:37
    Двоколісником із комфортом: після річної перерви в Івано-Франківську відновили роботи з проєктування та влаштування велосипедної інфраструктури
  • Історія
    Історія
    Кримінальні історії: Помста дружини залізничника
  • 12:22
    На Прикарпатті скажена лисиця вкусила людину
  • 29 Липня
  • 12:03
    В Івано-Франківській громаді виплатили понад 3 мільйони гривень «карантинної» допомоги
  • 09:50
    Споживачам Долини та Городенки повернуть понад 18,27 млн грн необґрунтовано нарахованої плати за воду
  • Споживач
    Споживач
    З 1 серпня ціна на світло для населення не зміниться
  • 23 Липня
  • Історія
    Ретроновина: «театральні» зомління
  • Історія
    Історія
    Кримінальні історії: офіцер перед судом
  • 15:05
    У таборі на Прикарпатті – спалах кишкової інфекції
  • 14:44
    На Прикарпатті майстри лісу незаконними рубками завдали збитків на пів мільйона гривень
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.